Як на писати курсову роботу

Як написати курсову роботу

Курсова робота – найбільш проста форма наукового дослідження. Завдання курсової роботи:

більш глибоко ознайомитися зі змістом наукової проблеми, її історичної неоднозначністю; набути навичок самостійного теоретичного аналізу проблеми; оволодіти вмінням логічного опису зробленого дослідження.

Крім того, за допомогою курсових викладачі кафедр відбирають студентів для спеціалізації, так як багато хто не дуже добре виглядають на заліках, ще не оволоділи навичкою чіткого викладу своїх знань. Далеко не кожен володіє темпераментом сперечальника, готового висловлюватися на семінарах, і тому їх не особливо видно на заняттях. Але якщо у людини є здібності до наукової аналітичній роботі, він зможе написати непогану курсову роботу.

Теми даються викладачем в жовтні, студенти обирають найбільш цікаву для себе і через один-два тижні повідомляють про це в деканат. Вибирати потрібно осмислено і в той же час швидко: число тим обмежена, а ваші товариші по групі також мають власні плани на поточний рік. При бажанні можна і переформулювати (змінити) тему роботи, що завжди узгоджується з викладачем.

Оскільки мета курсової – вироблення навичок наукової роботи, вам належить тісна взаємодія з викладачем. Тому слід мати на увазі: викладач буде постійно цікавитися ходом вашої роботи. Її текст ви будете неодноразово обговорювати з ним. Від результатів залежить і ставлення до вас. Після завершення роботи вона защіпнется в групі за участю опонентів з числа студентів, підсумкову оцінку дає викладач.

Викладач щотижня проводить консультації по роботі, і на ці консультації слід ходити. Навіщо? По-перше, як би ви не були геніальні, викладач володіє значно великим досвідом наукової роботи, яким він буде ділитися з вами абсолютно безкоштовно і вельми охоче, оскільки будь-яка людина, в тому числі і вчений, хоче бути вислуханим. Крім того, викладач може запропонувати вам цінні ідеї і порекомендувати наукову літературу. Цим теж нехтувати не слід, так як за своє життя він прочитав явно більше, ніж ви, а з авторами може бути просто знаком або разом вчився.

Нарешті, викладач ніколи не дає тим, якими не займався сам. Він знає проблематику дуже добре і, по всій видимості, до неї небайдужий. Ніхто не змусить вас повністю погоджуватися з його висновками. Навпаки, нестандартний підхід навіть вітається! Але треба мати на увазі, що вам доведеться доводити (обгрунтовувати) свої уявлення, тому що викладач дуже серйозно ставиться не тільки до теми, але і до наукової об’єктивності.

Технологія роботи

У курсовій роботі покладається обгрунтує (або доводити) виділену вами ідею. Щоб зробити це грамотно, потрібно ознайомитися з основною літературою по темі і зорієнтуватися в проблематиці. Тут вам доведеться вперше по-справжньому використовувати свої аналітичні здібності.

Ознайомлення з літературою починається зазвичай з перегляду власних рефератів за обраною темою, а потім і нового матеріалу, що відноситься до досліджуваної проблеми. Вивчення нових наукових джерел змушує по-новому поглянути на досліджуваний предмет.

Як ви вже зрозуміли при написанні рефератів, у будь-якої теми є основне джерело, який необхідно досконально вивчити. Джерело видано відповідно до академічними вимогами, тому обов’язково повинні бути присутніми вступна, заключна статті і коментар. Автор вступу, як правило, один з основних фахівців з даного питання, а в коментарях можна почерпнути багато цікавого і про інших авторів. Потім треба відправитися в бібліотеку і прочитати якусь публікацію цього автора.

У ній напевно буде багато виносок на монографії та статті по потрібних вам предмету. Випишіть їх і перевірте наявність в бібліотеці. Заодно не заважає виписати і що містяться в них основні ідеї. Головне для вас – розбіжності авторів. Завжди можна знайти дві точки зору на предмет і основні етапи його дослідження.

Далі настає черга каталогу: вам належить знайти відповідний розділ і переглянути картки. Там також можна розшукати потрібні книги і занести їх у власну картотеку, яка не тільки придасться для написання курсової роботи, але і заощадить час при подальших дослідженнях.

Тепер, з’ясувавши мінімум, можна йти на консультацію і розмовляти з викладачем по темі курсової. Ви зможете назвати проблеми, які вирішуються вченими, і показати свою в них обізнаність. Найбільше викладач любить навіть не знання його власних праць, а розуміння складності цікавить його проблеми і відмінностей у підходах до її вирішення. Звичайно, з великого числа записаних вами найменувань робіт залишиться не більше третини. Якщо викладач не новачок, він ніколи не дасть вам тему, яку можна звідкись списати. А це означає, що доведеться працювати не з таким вже й великим масивом літератури.

Розглянемо технологію роботи більш конкретно. Вибравши після узгодження близьку вам (вашим інтересам) тему, наприклад “Психологічна компетентність як структурний компонент професійної діяльності керівника”, необхідно виявити об’єкт вашого дослідження. Їм виступає управлінська діяльність керівника.

Але це загальне проблемне поле роздуми. Визначте, який елемент (і який аспект) управлінської діяльності ви будете досліджувати конкретно, тобто предмет роботи. Безумовно, це психологічна компетентність керівника як засіб (фактор) підвищення ефективності управлінської діяльності.

Наступний етап – постановка мети роботи. Наприклад: теоретичне обґрунтування сутності і змісту психологічної компетентності керівника; виявлення способів і засобів формування психологічної компетентності та ін.

Продумайте гіпотези роботи. Інакше вам буде нічого обґрунтовувати. У першому наближенні за обраною темою можна сформулювати як мінімум три гіпотези:

підвищення психологічної компетентності є необхідна умова ефективності управлінської діяльності керівника; застосування психологічної компетентності в практичній діяльності управління більшою мірою забезпечує лідируючий статус керівника; пріоритетний напрямок підготовки сучасного керівника – оволодіння психотехнологіями управління.

На основі сказаного можна визначити напрями роботи, виділивши першочергові завдання вивчення:

психологічна компетентність як підстава управлінської діяльності (управління персоналом); пріоритетні напрями формування психологічної компетентності сучасного керівника.

Після цього вам необхідно визначити методи реалізації свого першого наукового дослідження: теоретичний аналіз літератури з проблеми; узагальнення вітчизняного та зарубіжного досвіду; контент-аналіз газетних і журнальних публікацій і т. д. Можливо, ви проведете невелике (ілюстративне) соціально-психологічне дослідження. Тоді вам доведеться звернутися до таких методів, як анкетування, інтерв’ю, психодіагностика і т. д.

Для організації власного часу можна скласти робочий графік написання курсової роботи:

вивчення наявної літератури; проведення дослідження (терміни); якщо дослідження припускає застосування конкретних психологічних методик, то їх необхідно вписати в графік: наприклад інтерв’ю з компетентними людьми (з ким, в яких організаціях, коли, як будуть фіксуватися і узагальнюватися результати, підготовка бланка інтерв’ю, бесіди або форми протоколу); написання першого, другого розділів і терміни консультації по них; здача роботи (в які терміни, в якій формі).

Реалізуючи зазначені вище етапи роботи, ви забезпечите її надійної методичної, теоретичної та емпіричною базою. Решта залежить від вашої здатності узагальнювати і робити висновки.

Оформлення

Коли робота виконана і все міркування зведені воєдино, структуровані, придбали сенс і навіть дали якісь наукові висновки (останнє буває не завжди, але набагато частіше, ніж можна припустити), їх потрібно належним чином оформити.

Мета оформлення роботи – зробити так, щоб ваші наукові досягнення стали доступні не тільки в усній, а й у письмовій формі, увійшли в науковий обіг і їх змогли прочитати і оцінити викладач і ваші колеги-студенти. Поки курсова знаходиться в голові, на розрізнених листках, в позначках на полях книг, на чернетці – її ще немає.

Всяка курсова повинна відповідати прийнятому стандарту. Цей стандарт був вироблений спеціально для зручності читачів. Він передбачає певну структуру тексту, його членування, систему виносок, рівень аргументації і, нарешті, оформлення.

Курсова робота оформляється з більшою ретельністю, ніж реферат. Необхідна вимога – титульний аркуш (не нумеруються).

За титульним листом слід план на окремій сторінці (с. 2). Відповідно до осмисленим і структурованим матеріалом складають остаточний план роботи і приступають до написання. План включає вступ, основну частину, висновок, список використаних джерел і додатки.

Сформулюємо загальні вказівки за змістом курсової роботи.

Вступ повинен відобразити актуальність, практичну значимість, цілі і завдання, які вирішуються в основній частині.

Основна частина повинна містити виділені в процесі аналізу предметно-змістовні структурні компоненти різних досліджень з даної проблеми. Мова йде про структуруванні обраної вами проблеми, яка відображає цілком певне явище. Ваше дослідження визначає, які компоненти явища були вивчені, а які ще належить вивчити.

Існує обмежене число способів написання наукової роботи. Ми виходимо з того, що деякий досвід ви вже отримали, працюючи над рефератами. Виклад може бути хронологічним, якщо автор викладає проблему в її розвитку, і аналітичним, тоді виклад слід структурі проблеми. Якщо виклад хронологічне, ваше завдання – систематизувати думки автора. Якщо виклад аналітичне, краще викласти проблему в її розвитку. Обидва принципи рівноправні.

У висновку на основі проаналізованого матеріалу робляться висновки і по можливості пропонуються рекомендації (теоретичні або експериментальні), які можуть сприяти висуненню гіпотез подальших досліджень у цій області.

Обсяг роботи не обмежений, але не слід робити її занадто лаконічною або занадто аморфною. Як показує практика, достатнім є обсяг від 15 до 25 сторінок машинописного тексту.

Comments are closed.