Як сповідатися

ЯК ПРАВИЛЬНО сповідувати

А готувалася на початку за правилом з молітвослова. Там все докладно расшіфровано. Я його для знайомих на своїй сторінці передрукувала.

Аще що скриеші від мене, – йдеться в последовании Таїнства сповіді, – суто гріх имаши. «Сугубої» – означає «подвійно»; прихований гріх стає ще важче.

Все це знають, і все ж часто доводиться чути: «Я вже стільки-то років славити, але про цей гріх сказати не наважувався». Причини зрозумілі. І соромно – нам важливо, як ми будемо виглядати перед священиком, і шкода розлучатися з «улюбленим» гріхом. Зрозумілі й слідства. Хто не хоче розлучитися з гріхами, той в них і помре, а тим, що ми не соромились грішити, але соромимося свої гріхи сповідати, ми ввергає себе в тугу, смуток і різні зовнішні скорботи.

Самовиправдання – перший ворог сповіді. Воно страшніше, ніж страх перед тим, що священик погано про вас подумає. У ньому більше лукавства, ніж у приховуванні гріхів від сорому. Ми не будемо довго приховувати гріхи, добре нами усвідомлені. Коли-небудь з’явиться здорова думка: адже якщо мова йде про життя і смерті, – яка різниця, як ми будемо виглядати? Явится – і приведе нас на сповідь разом з прихованими перш гріхами.

Немає такого гріха, який не буде прощений, якщо ми будемо в ньому каятися. Ключ від Царства Небесного у нас в руках: чи зуміємо, або вірніше – захочемо ми ним скористатися?

Милосердний Господь нехай сподобить нас принести Йому покаяння щире і нелицемірне.

Comments are closed.