1. 8 Березня придумали повії
Міжнародний жіночий день має офіційну версію виникнення. Вперше 28 лютого 1909 року його організували учасниці Соціалістичної партії Америки на згадку про нью-йоркські страйки робітниць текстильної промисловості, що пройшла 1857-го. Тоді жінки виступали проти поганих умов праці та відсутності права голосу на виборах.
Через 52 роки становище жінок сильно не змінилося, тому й вимоги загалом залишилися незмінними. 1910-го в Копенгагені пройшла Друга жіноча соціалістична конференція. На ній Луїза Ціц, Клара Цеткін та інші активістки запропонували зробити Жіночий день міжнародним, щоб згуртуватися у боротьбі за права. Остаточно необхідність мати таку дату стала видно після пожежі 1911 року на фабриці Triangle Shirtwaist. Тоді загинуло понад 100 робітниць, більшість з яких були іммігрантками. Двері на час зміни замикалися, тому співробітниці опинилися у пастці. А кволі пожежні сходи обрушувалися, через що деякі жінки розбилися під час спроби врятуватися.
У результаті свято оформилося у Міжнародний жіночий день, який ми знаємо. Але періодично напередодні 8 березня з’являються тексти з посиланням: «Ви тільки подивіться, що ви відзначаєте?» За альтернативною версією, 1857-го на демонстрацію вийшли не текстильниці, а секс-працівниці. І вимагали вони не права голосу, а щоб морякам віддали зарплату. Інакше тим нема чим платити за послуги дівчат. Щоправда, з достовірними джерелами у цієї версії справи не так добре.
Але навіть якщо припустити, що в справі замішані секс-працівниці, це нічого не змінює. По-перше, свято зародилося на початку XX століття, і імена активісток, які його організували насправді, відомі. По-друге, секс-працівниці — теж жінки, які, якби ця легенда була вірною, боролися за свої права. Зокрема, за право не вмерти голодною смертю. Проблема проституування та секс-рабства жінок і дівчат залишається актуальною досі. Тож ця версія не знецінює 8 Березня, а дає зайвий привід задуматися, що не так.
Про історію свята в розгорнутому вигляді можна почитати в окремому матеріалі tips.in.uaа.
2. 8 Березня відзначають лише у України
Вважається, що Міжнародний жіночий день святкується лише на пострадянському просторі та й то не в усіх країнах. Це твердження не зовсім справедливе. Ще 1977 року ООН прийняла резолюцію із закликом вважати 8 Березня днем боротьби за права жінок. Але відзначають його скрізь по-різному.
Наприклад, у України це неробочий день, а свято багато хто асоціює з квітами та подарунками. У Лаосі це також вихідний, у Китаї 8 березня керівникам компаній рекомендують скоротити робочий день для дівчат. Є це свято у деяких країнах Африки. А в США він зовсім розрісся до місяця жіночої історії, присвяченого вкладу жінок у розвиток країни.
3. 8 Березня – свято мам
Іноді можна зустріти твердження, що 8 Березня – день мам, а тому ті, хто не народжував у прольоті. Цей міф має політичне та соціокультурне підґрунтя. У першій половині XX століття в СРСР наголос робили на роль жінки як трудівниці, активістки, комуністки і, звичайно, матері теж, на їхній внесок у суспільство. Проте вже у другій половині сторіччя офіційна риторика змінилася. Спостерігався спад народжуваності, тож через ЗМІ почали акцентувати ролі жінки як матері, бабусі — загалом активної учасниці процесу відтворення та вирощування дітей. Тож це просто підступи державної пропаганди.
4. Символ свята – мімоза
На 8 березня прийнято дарувати жовті пухнасті квіти, які у великій кількості розташовані на гілках. Ними часто ілюструють листівки, присвячені святу. А напередодні Міжнародного жіночого дня рослини з’являються у продажу й у магазинах, і нелегальні торговці на тротуарах. Ці квіти прийнято називати мімозою. Але насправді це акація срібляста.
Точні причини такої плутанини встановити складно. Можливо, річ у тому, що акація срібляста раніше належала до нині розформованої родини мімозові. Тепер її записали в бобові, але осад залишився.
