1. Це одне з найпопулярніших ліків у світі
Аспірин — справжня панацея, «пігулка від усього», відома своїми знеболюючими та протизапальними властивостями. Його застосовують для зниження температури, зняття болю (головного, зубного, у спині, у суглобах), лікування лихоманки, артриту, ревматизму та безлічі інших хвороб.
Дослідження показують, що невеликі дози аспірину зменшують ймовірність смерті від серцевого. нападу та ризик розвитку інсульту. Також є непрямі доказищо ці ліки ефективні для профілактики раку прямої кишки – хоча вчені не цілком розуміють, як це працює.
Щорічно Виготовляється за 40 000 тонн аспірину. І в одних Сполучених Штатах більше 50 мільйонів людей регулярно приймають від 10 до 20 мільярдів цих таблеток. Так що це одне з самих поширених у світі ліків за всю історію медицини
2. Цими ліками багато тисяч років
Те, що в повсякденному мовленні називають аспірином, насправді є сполукою під назвою ацетилсаліцилова кислота.
І зілля, виготовлені з верби та інших рослин, багатих на саліцилати, відомі з найдавніших часів. Вони описані на глиняних табличках древніх шумерів і в давньоєгипетському медичному папірусі Еберса, створеному близько 1550 до н. е. Гіппократ близько 400 року до зв. е. згадував про використання саліцилового чаю для полегшення лихоманки. Також екстракт кори верби застосовувався і в середньовічній медицині.
Правда, у останнього був і серйозний побічний ефект: він викликав сильний біль у животі та нудоту, бо саліцилова кислота дратувала шлунок.
3. Слава винахідника аспірину дісталася не тій людині
Довгий час вважалося, що вперше зразки ацетилсаліцилової кислоти у формі, придатній для медичного застосування, синтезував 10 серпня 1897 року німецький хімік Фелікс Хоффман. Працював він у лабораторії компанії Bayer у німецькому місті Ельберфельді.
За легендою, дослідженнями ацетилсаліцилової кислоти Хоффман зайнявсязнайти засіб від ревматизму для свого батька. Той скаржився на гіркий смак саліцилату натрію — на той момент єдиних ліків, здатних полегшити біль у суглобах. Справа в тому, що великі дози цієї речовини (6-8 г) при лікуванні артриту призводили до подразнення слизової оболонки шлунка, викликаючи у пацієнтів сильний біль та дискомфорт.
Так нібито синівське кохання стало причиною відкриття ліків, які врятували від болю цілі покоління людства. Однак пізніше з’явилися свідчення, що основна заслуга у відкритті хімічно чистої та стабільної саліцилової кислоти шляхом ацетилювання належала іншому співробітникові Bayer Артуру Ейхенгрюну. Він був керівником Хоффмана.
Ось тільки про його внесок у створення ліків компанія делікатно промовчала, щоб не засмучувати націонал-соціалістичну партію, що прийшла до влади в Німеччині в 1933 році: Артур був євреєм.
Ейхенгрюн потрапив до концентраційного табору Терезієнштадт. І лише 1949 року опублікував у журналі Pharmazie статтю, в якій описав, як на його доручення Хоффман синтезував ацетилсаліцилову кислоту. При цьому останній навіть не знав мети своєї роботи.
4. Аспірин назвали на честь рослини
Саліцилова кислота, з якої пізніше був отриманий аспірин, отримала своє ім’я на честь верби – латиною це дерево зветься Salix. І назва це поєднання дав німецький хімік Йоганн Андреас Бюхнер, який виділив його у 1828 році.
Популярний бренд «Аспірин» створила німецька фірма Bayer. За основу цього слова взято ім’я іншої рослини — таволги. Латиною – Spiraea ulmaria. З нього теж одержували саліцилову кислоту. До чотирьох літер spir приставили a, щоб наголосити на реакції ацетилювання кислоти. А кінець слова in додали просто для милозвучності.
5. Аспірин не такий нешкідливий, як вам здається
Вважається, що аспірин — досить пересічні та безпечні ліки. Недарма його відпускають без рецепта. Але насправді цей препарат може серйозно нашкодити, якщо його вживати без консультації з лікарем.
Так, аспірин може призвести до виникнення шлунково-кишкових кровотеч, навіть незважаючи на спеціальне покриття таблеток, покликане зменшувати шкоду. Логічно: саліцилова кислота подразнює слизові.
Крім того, даними фахівців Університету Буффало, через високі дози аспірину (від 8 до 12 таблеток на день) можуть виникнути шум і дзвін у вухах, тому що саліцилова кислота здатна пошкодити внутрішнє вухо.
Нарешті, іноді ці ліки викликає у дітей та підлітків віком від 4 до 12 років рідкісний, але дуже небезпечний синдром Рея, або білу печінкову хворобу. Він характеризується набряком головного мозку та швидким накопиченням жиру в печінці та призводить до коми і навіть смерті пацієнта.
Синдром Рею розвивається, коли лихоманки вірусного походження – грип, кір, вітряну віспу – у дітей намагаються лікувати великими дозами аспірину. Тому пацієнтам молодше 16 років ацетилсаліцилову кислоту давати не можна.
