1. Чи багато хочеш? Мало отримаєш
Цю фразу зазвичай кажуть, щоб стримати чужі амбіції. Причому не завжди спікер робить це з найгірших спонукань. Наприклад, батьки іноді переживають, що їхня дитина мріє про щось, на їхню думку, недосяжне. І так вони намагаються вберегти його від розчарування в майбутньому. Здається, що якщо людина зменшить апетити і бажатиме чогось реальнішого, то обов’язково це отримає і буде щасливою.
Насправді багато чого хотіти нормально, тому що кому як не знати, що вам по-справжньому потрібно. Зіткнутися з перешкодами і розчаровуватися, відмовлятися від попередніх планів — теж гаразд, бо не все залежить від нас. Іноді на перебіг справи впливає банальна низка випадковостей, яка перешкоджає досягненню мети.
Якщо багато чого хотіти, це збільшує шанси отримання бажаного. Інша річ, що ми робимо з цією метою. Мріяти і нічого не робити — стратегія справді така собі, навряд чи вона принесе результати. Але є скласти поетапний план реалізації бажаного і рухатися у його напрямі, можна досягти. І швидше за все, навіть якщо вдасться виконати лише частину задуманого, результат все одно порадує. Скажімо, якщо людина, яка бажає стати доларовим мільйонером, у процесі стане мільйонером рублевим, навряд чи вона засмутиться, що докладала зусиль, а не залишилася на зарплаті 15 тисяч.
А тому: багато хочеш? можеш багато й одержати. Залежить від того, що робитимеш.
2. Без праці не витягнеш і рибку з праці
З одного боку, ця фраза вчить нас тому, що іноді треба постаратися як слід, щоб отримати щось варте. Але вона ж може закласти неправильну установку: все, що стоїть, досягається дорогою ціною. А якщо воно далося нам легко, значить, є якийсь каверз.
Тому люди можуть знецінювати свої здобутки. Наприклад, людина легко справляється зі своєю роботою. Начальник хвалить і платить премії. Замовник задоволений і просить, щоб із ним взаємодіяв лише цей співробітник. Але наш герой знає, що прийшов до мети без особливих зусиль. І на цьому місці може вирости синдром самозванця, коли здається, що успіх не результат наших зусиль, а просто збіг обставин. Значить, скоро всі дізнаються правду і розчаруються, а то й покарають. Через це людина живе у вічному страху замість того, щоб похвалити себе та насолоджуватися результатами зробленого.
Не все цінне дістається нам тяжко і з стражданнями. Це робить отримане менш значущим.
Ще один побічний недолік підходу з прислів’я – переоцінювати те, що дається нам у тяжкому бою. Коли щось не виходить, здається, ще раз потягну за волосінь, і рибка з’явиться над поверхнею. А тому ми продовжуємо намагатися там, де давно настав час змотувати вудки. Наприклад, залишаємось у нещасливих стосунках. Адже якщо вони не працюють, це ми мало попрацювали.
Варто пам’ятати, що іноді рибку не витягнути з ставка без труднощів, іноді вона сама вистрибує з води в човен, а іноді ми зовсім не любимо рибу, і зусилля краще прикласти в лісі або супермаркеті.
3. Багато смієшся, багато плакатимеш
Ще одна народна мудрість, яка спрямована на те, щоб уберегти нас від сильних негативних емоцій. Здається, що якщо не дозволяти собі надто радіти, то наступні почуття, пов’язані з якимось лихом, не відчуватимуться так руйнівно. Та й прикмета погана: світобудова неодмінно помститься. І взагалі, веселитися варто подалі від людей — краще на самоті і під ковдрою. А то можуть позаздрити та наврочити. Або там донос написати.
Насправді, якщо є привід для радості, варто дозволити собі сміятися, святкувати, тріумфувати. Сумувати, якщо є причина, теж потрібно. Тому що всі емоції важливі і корисно їх проживати, а не блокувати. Якщо забороняти собі радіти, це мало вбереже від розладу надалі. Тому що життя таке, воно складається із зльотів та падінь. Помста світобудови та інші елементи магічного мислення тут ні до чого.
То що — багато смієшся? Може, багато плакатимеш, може, ні. З кількістю радості це не пов’язано.
4. Ніхто на вас там не чекає, ви там нікому не потрібні
Цю фразу кажуть, коли хтось зібрався, наприклад, переїжджати. І часто її теж вимовляють не тому, що бажають адресатові провалу. Хтось вірить, що змінити все на краще неможливо. Хтось переживає, що людина зникне з її життя, і не вміє підібрати слова краще, щоби це висловити.
У цій фразі є частка правди. Ніхто на новому місці не чекає персонально на нас, ще незнайомих людей. За межами звичного міхура неодмінно виникнуть нові виклики та перешкоди, з якими доведеться справлятися. Але світ за своєю суттю не такий небезпечний і ворожий, як заведено його уявляти. Тож сьогодні в умовному «там» ніхто, може, й не чекає. Але це тимчасово, поки ви не придбаєте контакти і не проявите себе.
Загалом ніхто вас там не чекає, але це нормально і не назавжди.
5. Не жили добре, нема чого і починати
Буває, сім’ї у кількох поколіннях керуються цією установкою. Вони навчаються задовольнятися малим та заспокоюють себе тим, що, можливо, діти житимуть краще. Але при цьому транслюють їм цю саму установку. У результаті ні діти, ні онуки просто не вміють жити по-іншому — зараз, а не сподіваючись, що нове покоління якось освоїть цю навичку.
А тому, якщо не жили добре, то варто спробувати почати.
6. Яйця курку не вчать
В ієрархічному суспільстві сильний авторитет, який не обов’язково заробляється реальними здобутками. Наприклад, є установка, що старша — значить розумніша, яка припускає, що досвід і мудрість людини залежать від року народження. Але це не так, молодші люди можуть володіти релевантними знаннями та навичками, а доросліше — ні. Ієрархія може заважати ефективному робочому процесу. Допустимо, якщо слово боса — закон і обговорювати з начальником робочі завдання забороняється. Підлеглий може краще розумітися на якомусь питанні, і дискусія допоможе знайти оптимальний варіант вирішення завдання. Тоді як запропоновані керівником схеми можуть призвести як мінімум до марнування часу.
Тобто яйця курку, може, й не вчать, але у людському соціумі вирішує релевантний досвід та навички. Так що не обов’язково дослухатися авторитетів, якщо ваше рішення здається вам вірним. Але й відповідальність за його наслідки слід брати на себе.
