Якщо ви боїтеся вступати у довгі та міцні стосунки, значить, ви вже знаєте: такий зв’язок може принести біль. Ви боїтеся виявитися відкинутим чи ошуканим. Подібний підхід до відносин психологи називають контрзалежність. Людина, яка страждає на неї, не хоче або не може довіряти іншим, і причин такої поведінки може бути кілька.
1. Неуважність батьків
З таким сценарієм людина зустрічається у дитинстві, у перші кілька років життя.
Як з’являється травма
Перший рік життя – час, коли дитина дізнається, за якими правилами живе світ і як влаштовані взаємини між людьми. Він цілком залежить від батьків, і в нього дуже мало способів показати, чого він потребує. Дорослим слід бути уважними, щоб зрозуміти це.
Якщо батьки завжди реагують на плач чи прояви занепокоєння, дитина розуміє, що світ є безпечним місцем. Достатньо висловити потребу, і близькі намагатимуться допомогти. Головне – зробити так, щоб тебе почули.
Якщо ж батьки ігнорують малюка, не звертають уваги на те, що він сильно наляканий, засмучений або йому некомфортно, дитина засвоює: світові немає справи до потреб. Отже, треба справлятися якось самому. А намагатись вступати у взаємини з іншими — лише дарма витрачати сили.
Наступні кілька років можуть зміцнити таке ставлення до світу. І переконати, що головне розвивати власні можливості, а не вміння взаємодіяти з людьми. Адже сподіватися на допомогу інших все одно марно.
Які страхи викликає
Найбільше людина боїться виявитися недостатньо сильною, розумною, витривалою — тобто залишитися без засобів, які допоможуть самостійно впоратися з проблемами. Спроби до зближення може сприймати як ще один замах на його ресурси. Адже він витратить сили та емоції на щось не дуже важливе, а для потреб їх уже не вистачить.
Ось кілька ознак контрзалежності такого типу:
- Прагнення контролювати будь-яку ситуацію.
- Необхідність бути впевненим у своїй правоті.
- Неможливість звернутися по допомогу і цим визнати свою вразливість.
- Відмова від запропонованої допомоги.
- Прагнення бути бездоганним та вимога того ж таки від інших.
- Зневага до тих, хто слабший.
Що робити
Якщо ви побачили в цьому описі себе, спочатку потрібно визнати, що проблема є. Ви дійсно боїтеся стосунків, тому що не хочете почуватися вразливим. Ви розумієте, що контролювати іншого неможливо і доля вашої пари залежатиме не лише від вас.
Варто спробувати розслабитися та дозволити собі бути недосконалим. Для початку – хоча б у дрібницях.
Коли ви переконаєтеся, що світ без вашого контролю не впав, можна довіритися йому й більшому. Наприклад, спробувати іноді покладатися на партнера. Так крок за кроком можна розвивати здатність довіряти іншому. Тоді можна буде побудувати справді міцні стосунки.
2. Втрата близької людини
Ця втрата особливо сильно впливає на дитини в перші роки життя, але й у старшому віці буває складно позбавитися її наслідків.
Як з’являється травма
У малюка все гаразд: він добре росте і розвивається, близькі уважні до нього. Але потім раптово хтось із рідних зникає з його життя. Наприклад, трапляється розлучення, і один із батьків йде з дому.
Дитина тужить, переживає і не може зрозуміти, чому сталася катастрофа і що робити, щоби це не повторилося. Уважні близькі можуть допомогти йому пройти через цю кризу. Але часто трапляється так, що другому батькові самому важко впоратися з емоціями. Він не має сил, щоб підтримувати ще й дитину.
Тоді людина, яка росте, робить висновок: головне — ні до кого не прив’язуватися, тоді й страждати не доведеться. І надалі він намагатиметься не закохуватися і не пускати у своє життя того, про кого зможе сильно тужити.
Які страхи викликає
Головний страх – ще раз зазнати болю втрати. Людина боїться прив’язатися до іншого настільки, що стосунки стануть значною частиною життя. Тому він із головою занурюється у роботу чи хобі. Весь вільний час заповнює спортом чи громадськими справами. Намагається не пропускати жодної цікавої йому події — виставки, концерту, прем’єри кіно чи футбольного матчу.
Все це для того, щоб довести: є речі, які набагато цікавіші за стосунки. І одну справу завжди можна замінити іншою.
Що робити
Якщо це ваш портрет, почніть знову з аналізу. Намагайтеся зрозуміти, які із захоплень вам дійсно важливі, а якими ви просто намагаєтеся заповнити час.
Знайдіть у своєму світогляді та характері те, що вважаєте найважливішим. Це основа, ядро, на яке ви завжди, що б не сталося, зможете спертися. Спробуйте відчути власну цінність та впевненість у своїх силах.
Намагайтеся розділити якісь із своїх захоплень з іншими. І знайти друзів, а не просто випадкових друзів. Тож ви переконаєтеся, що порозуміння між людьми — не обов’язково тотальна прихильність.
Спробуйте будувати стосунки з партнером як із самостійною та незалежною людиною, а не перетворювати себе чи його на «половинку». Якщо буде складно, зверніться до психолога.
3. Зрада у минулих відносинах
З такими втратами можна зіткнутися у будь-якому віці.
Як з’являється травма
У людини виникають стосунки, якими вона дуже дорожить. З’являється коханий, зустрічі з ним радують та дарують щастя. Здається, що партнери відкриті та повністю довіряють один одному.
А потім трапляється зрада. Партнер змінює або просто йде. Буває, що він рве стосунки раптово, не переймаючись тим, наскільки болючим буде удар для того, хто залишився.
Тоді той чи той, кого зрадили і покинули, робить висновок: довіряти не можна нікому. Навіть тим, хто здається близьким, щирим і вдає, що розуміє тебе і дорожить тобою.
Якщо в попередньому випадку людина вирішує, що не варто ні до кого прив’язуватися, у цій ситуації вона йде далі. Вирішує, що бути щирим – це слабкість, яка обов’язково призведе до болю та розчарування.
Які страхи викликає
Найбільше людини лякає можливість стати вразливою. Тобто показати слабкість та відкритися для удару. Отже, він робитиме все, щоб ні до кого не наближатися. А якщо контакт неминучий, то одягне міцні емоційні обладунки і нізащо не відмовиться від маски.
Така людина може говорити: «Мені ніхто не потрібний», «Обійдуся без кохання – теж мені цінність», «Вони все одно мене не зрозуміють», «Нема в кого тут закохуватися». Іноді він починає стосунки, але легко змінює партнерів — саме для того, щоб не підпустити когось надто близько.
Що робити
Якщо ви бачите знайомий сценарій, спробуйте почати змінювати його з дрібниць. Наприклад, хоча б іноді говорити про те, що вас щиро хвилює чи тішить.
Так, далеко не всі навколо виявляться розуміючими та чуйними. Хтось пропустить ваші слова повз вуха, а хтось не розділить вашої думки.
Спробуйте в таких ситуаціях нагадувати собі, що ви, як і раніше, у безпеці. Постарайтеся відчути, що ваша самооцінка залежить тільки від вас, а не від слів чи мовчання іншої людини. Тоді вам буде простіше почати відкриватися та будувати стосунки з партнером.
Так це складно. І якщо ви відчуєте, що не справляєтеся, обов’язково зверніться до психолога.
