Робота над «Барбі» розпочалася ще 2014-го. За наступні роки все змінилося — від концепції до авторів проекту. 2021-го на роль режисера та сценариста було поставлено Грету Гервіг — можливо, уособлення фемінізму в сучасному кінематографі, яка зняла «Леді Берд» та «Маленьких жінок». Другим сценаристом став її чоловік Ноа Баумбах (Білий шум).
Досить довго здавалося, що це злий жарт: режисерка і сеттинг здавалися несумісними. Однак Гервіг зробила з історії Барбі те, що ніхто інший не зміг би.
У фільмі знялися Марго Роббі, Райан Гослінг, Майкл Сірка, Вілл Феррелл, Америка Феррера та інші.
Стереотипна Барбі живе в Барбіленді в оточенні подруг і радіє життю. Але якось у неї виникає думка про смерть, а вже наступного дня вона ламає ногу. Інша Барбі (давно зіпсована) пояснює героїні, що її під час гри зламала дитина. Стереотипна Барбі вирішує вирушити у реальний світ, щоб улагодити проблему. За нею пов’язується Кен, який вміє лише круто стояти на пляжі. У реальному світі вони стикаються із жорстокістю людей, жадібністю компанії — виробника ляльок та небаченим раніше патріархатом.
Це дуже смішна комедія
Історія, на якій тримається фільм, є досить міцною, щоб витримати масив емоцій, які з нею пов’язані. При цьому сама собою вона навряд чи цікава, причому навіть сценаристам: вони не збираються пояснювати, як працює Барбіленд, як він пов’язаний з реальним світом і чому в нього так легко потрапити. Подібні елементи просто маскуються абсурдом і це працює. І якщо перші 10-15 хвилин йдуть на розгойдування, то далі починається шалений гумор.
«Барбі» зовсім ненав’язливо висміює саму концепцію дитячих ляльок, потім переключається на патріархат, капіталізм, маскулінність та людські стосунки як такі. Набір тем і посилань настільки великий, а щільність жартів така висока, що Барбі здається зразковою комедією.
Щойно показали депресивну Барбі (природно, вона переглядає «Гордість і упередження»), а ось Кен навчається маскулінності, дивлячись на відео з кіньми (він взагалі повірив у те, що кінь — це продовження чоловіка). Ви тільки уявіть, чого вартий Райан Гослінг у цьому образі!
Фільм стає смішніше з кожною сценою. За духом та абсурдом він нагадує «Скотта Пілігрима» — фанатам цієї історії картина точно сподобається.
Кількість великих ідей та дрібних деталей просто неймовірна. Буквально в кожній сцені виявляється неочевидна знахідка – від абсурдного жарту до раптового відсилання.
Проста, але гарна драма
Незважаючи на весь гумор, якого дуже багато, «Барбі» блискуче працює як драма, причому досить зріла. І це вводить у ступор. У її основі лежить проста і зрозуміла проблема – прийняття себе.
Сама ідея про те, що фільм про Барбі може бути драмою про себе, здається дикою. Проте Грета Гервіг бере ляльок і починає влаштовувати фокуси. У її інтерпретації у Барбі цілком може бути целюліт, Кен має право на сльози, а діти та дорослі однаково вразливі.
Заявити набір тем не проблема, проте Грета Гервіг геніальна у реалізації. Тон і настрій історії дозволяють їй перемикатися між сміхом та сльозами у рамках обговорення одного питання, у межах однієї репліки. У словах її героїв воєдино поєднуються наївність, самоіронія і страх, і що далі вона веде персонажів, то більш людяними вони стають. Колись це називали новою щирістю.
Якби історія більш важка і серйозна, прості істини, вкладені Гервіг, виглядали б безглуздо. Проте «Барбі» витримує баланс до кінця фільму.
Бувають картини, які подають під соусом “ну просто не треба їх сприймати всерйоз”. Цей прийом часто застосовується до кінокоміксів. Але Гервіг не вимагає від глядача поблажливості. Вона зняла справжнє кіно, яке не потребує додаткових умов, воно просто хороше. І це шалено радує.
Звісно, крізь увесь фільм проходить і феміністська повістка. Жінка може бути будь-ким (навіть якщо вона лялька) – думка, яка повторюється безліч разів. Люди, які як вогню бояться «повістки» (ні, «Порядку»!), під час перегляду страждатимуть — хоча навряд чи їх занесе на «Барбі» випадково.
Чудова акторська робота
У Барбі просто ідеальний каст. Райан Гослінг нагадує, що він блискучий комедійний актор, який поєднує комізм і трагізм (на кшталт «Ларс і несправжня дівчина»). Як і Майкл Сірка, який колись вистрілив зі «Скотт Пілігрим проти всіх». Марго Роббі прямолінійніша, але завжди точна.
Але навіть на такому зоряному та яскравому фоні виявляються несподівані герої. Наприклад, Кейт Маккіннон, що грає зламану Барбі, або Вілл Феррелл, якому нарешті дали нормальний сценарій (режисери ніби звикли, що він має смішити сам собою). Америка Феррера додає історії трагічного комізму. Зовсім епізодичні ролі отримують Джон Сіна та Dua Lipa.
У фільмі, в принципі, немає неправильних акторів — це успіх і каста, і режисури.
Блискучий саундтрек
Музика, що запам’ятовується, почала працювати на фільм ще під час маркетингової кампанії. Саундтрек Dua Lipa загалом звучить як бронебійний хіт. Пізніше додалися трек Billie Eilish та пісні у виконанні Райана Гослінга. У фільмі їх супроводжує цілий набір класичних хітів. «Барбі» має свій звук, свій музичний стиль — останніми роками великі проекти відчувають із цим проблеми. Не дивно, що люди так полюбили «Вартових Галактики».
Ціла криниця відсилань
«Барбі» не лише показує оригінальну історію, а й нескінченно відсилає глядача до інших фільмів. “Матриця”, “Чарівник країни Оз”, “Одного разу в Голлівуді”, “2001: Космічна одіссея”, “Топ Ган”, “Ліга справедливості Зака Снайдера”, на екрані з’являється навіть “Хрещений батько”. Швидше за все, їх у рази більше, але стежити за всіма досить важко.
Звичайно, “свідки повістки” виявлять у фільмі – про жах! — фемінізм, а деякі російськомовні критики зазначають, що у Барбіленді темношкіра президентка (неймовірно, правда?). Тож якщо ви боїтеся жінок, то краще на «Барбі» не йти — у вас спітніють долоні та підніметься тиск, а ногам стане незатишно у сандалях.
Але якщо ви не вважаєте у фільмах кількість людей різних рас, то “Барбі” вам, швидше за все, сподобається – це чудовий атракціон, який не напружуючись керує емоціями глядача. Перемикання режимів комедія/драма налагоджено настільки, що найсумніші речі стають смішними, а жарти виявляються зворушливими. Грета Гервіг показала, що великий талант дозволяє використати будь-який сеттинг для висловлювання про важливі теми – тепер її вислухає весь світ.
