У видавництві «Альпіна Паблішер» вийшла книга «Правда та міфи про психосоматику». Її автор, психолог і фахівець із психосоматичних розладів Наталія Фомичева, розповідає про взаємозв’язок тілесного та психічного та розвінчує міфи, які оточують психосоматичну медицину. Ми публікуємо уривок із 9-го розділу про взаємозв’язок стресу та хвороб.
Ось ми й дісталися тих ситуацій, коли соматика починає поступатися психіці роль головного героя. Точніше, поки що не зовсім. У розділі 7 йшлося у тому, що психічне неблагополуччя ускладнює перебіг хронічних захворювань. З психосоматозами ситуація інша: пацієнт може бути психічно здоровий, але стрес – причому не тільки хронічний, а й гострий – викликає загострення соматичного захворювання. Де тонко, там і рветься.
У 1930-х роках лікар-психоаналітик Франц Александер з інституту Чикаго психоаналізу припустив, що у виникненні деяких соматичних захворювань велику роль відіграє психологічна складова.
Автор перерахував сім таких хвороб і назвав їх «чикагською сімкою психосоматозів», запропонувавши при їх лікуванні лікарям поєднуватися з психотерапевтом. З того часу доказова медицина багато і плідно займалася дослідженням: яка насправді роль психологічної складової у виникненні та перебігу цих захворювань? Ідеї Франца Александера були скориговані: ні, особливості характеру та психологічні комплекси не прив’язані до конкретних захворювань, та й стрес є не спусковим гачком для виникнення хронічної хвороби, а лише причиною загострення вже існуючої патології. Ось що думає щодо психосоматозів сучасна медицина.
1. Гіпертонічна хвороба
Це є причиною 70–90% усіх випадків підвищеного тиску. На неї страждає понад 1 млрд людей, причому близько 40% про це не знають. В основі лежить порушення діяльності серцево-судинної системи, рідше нирок або інших органів і систем. Фактори ризику – спадковість, порушення ліпідного обміну, цукровий діабет, надмірна вага, куріння. А ось психологічним фактором, що запускає, при загостреннях гіпертонії може стати стрес.
Ситуація «розхвилювався і піднявся тиск» знайома багатьом.
Франц Александер вважав, що гіпертонік знаходиться «під спудом неотреагованих емоцій», які киплять у ньому, не знаходячи виходу, і зрештою розпирають і розривають його зсередини. Метафора гарна, але далеко не завжди вірна. У віці старше 65 років на гіпертонію хворіє 60–80% населення Землі, і серед гіпертоніків зустрічаються люди з різними характерами. Однак ті, кому важко виражати емоції, можуть довше переживати стрес, і в цьому сенсі вони вразливіші. […]
2. Виразка шлунка та дванадцятипалої кишки
З того часу, як Воррен і Маршалл отримали Нобелівську премію за відкриття бактерії helicobacter pylori — головного обвинуваченого у формуванні гастритів, дуоденітів, виразок шлунка і дванадцятипалої кишки — красива теорія про «проковтнуту образу», яку неможливо «переварити», і «не переварити» нетрадиційної медицини Однак важко сперечатися, що при сильному хвилюванні активізація симпатичної нервової системи може порушувати перетравлення їжі у шлунку.
Перед важким іспитом або при тривозі за близьку людину шмат у горло не лізе — і ми пропускаємо їжу, а якщо й поїмо, відчуваємо тяжкість у животі.
Тому стрес, особливо тривалий, може спричинити загострення гастритів, виразок та інших хвороб шлунка.
У мене була пацієнтка з панічними атаками, якою гастроентеролог поставив діагноз «гастропарез» – розлад рухових м’язів шлунка. Вони відмовлялися працювати. В результаті жінка відчувала тяжкість навіть після невеликого прийому їжі. Їжа «застоювалася» у шлунку, пацієнтка не могла нормально їсти і сильно схудла. Причина була саме в симпатотонії внаслідок високої тривожності та чутливості до стресів. Ця проблема зустрічається у молоді досить часто. Після лікування панічного розладу гастроентерологічний діагноз було знято.
3. Псоріаз
Доведено, що стрес може спричинити загострення псоріазу. Відбувається підвищення кортикотропін-рилізинг-гормону (КРГ), який регулює рівень запальної відповіді. При псоріазі експресія КРГ також різко збільшена. Можливо, цей гормон стимулює в кератиноцитах продукцію інтерлейкінів — невеликих молекул, які беруть участь у імунних та запальних реакціях. Як результат, збільшується поширення псоріатичних бляшок. А ось вважати, що псоріаз викликаний порушенням контакту з матір’ю, в результаті якого людина почувається «тонкошкірою», «легкоранимою» і «не в своїй шкурі», — точно не варто.
4. Бронхіальна астма
Напади астми можуть виникати при стресі. Але не тому, що людині «перекрили кисень» і він намагається зірвати з себе «задушливу опіку» і «вдихнути життя на повні груди». Справа знову-таки в активізації симпатичної нервової системи, яка викидає в кров гістамін, що звужує дихальні шляхи. Респіраторний напад у момент сильного стресу може спіткати не лише хворих на астму, а й людей з психосоматичними захворюваннями.
Одна з моїх пацієнток із циклотимією переживала справжні напади ядухи під час підйомів настрою. Поруч із підвищенням енергійності, креативності і самооцінки непомітно зростала і тривога, що викликало звані аффективно-респираторные напади, схожі з клінікою астми. Правильний діагноз, поставлений хорошим алергологом (за моєю мінімальною допомогою), зберіг жінці чимало нервів: вона вже вважала себе астматиком, а виявилося, що це не так.
Решта членів «чиказької сімки» Александера — аутоімунний тиреоїдит, неспецифічний виразковий коліт і ревматоїдний артрит — пов’язані зі стресом не безпосередньо.
Як загострення, і дебюти аутоімунних захворювань можуть протікати і натомість сильних переживань.
Дослідити механізми цього зв’язку дуже складно, тому що від гострого стресу не вільний ніхто, а критерії та ступеня хронічного стресу важко точно визначити та виміряти. Тому доказова медицина обережно ставиться до питання, чи може психічна напруга стати тригером виникнення чи загострення розсіяного склерозу чи іншого аутоімунного захворювання. Швидше за все, як фактор, що порушує гомеостаз організму, стрес може бути однією з непрямих причин хвороби. Але конкретні механізми для кожного із захворювань поки що маловивчені.
Чи завжди стрес викликатиме загострення гастриту чи гіпертонічний криз? Ні. І тут ми повертаємося до ідей Франца Александера: характер все-таки впливає те, як розвиватимуться події. Як саме він впливатиме — ми докладніше поговоримо у розділі 22.
У книзі «Правда і міфи про психосоматику» ви знайдете докладний аналіз впливу тіла і психіки один на одного, підтверджений доказовою медициною. Після прочитання ви дізнаєтесь, як пов’язані фізичні та психічні захворювання та що робити, якщо проблема є, а лікарі нічого не знаходять.
