Коротку версію статті можна послухати. Якщо вам так зручніше, вмикайте подкаст.
Місяць та Меркурій
Місяць на сьогоднішній день єдине небесне тіло, яке людина справді понюхала. Астронавт “Аполлона-17” Джин Сернан оцінив аромат зразків її пилу, коли доставив їх на борт посадкового модуля. За його словами, вона сильно пахла стріляним порохом. Це підтверджували інші учасники програми.
Іони водню, гелію та інших хімічних елементів, з’єднані з діоксидом кремнію в місячному ґрунті, при контакті з киснем відриваються та розсіюються. Це і викликає своєрідний запах – як у пороху чи вологого попелу у згаслому каміні. Але на той час, як грунт доставили на Землю, місячні аромати встигли вивітритися.
Меркурій, перша від Сонця планета, у плані запаху буде ідентичний Місяцю. Адже за своїм хімічним складу він схожий на неї, хоч при цьому й більший. Скільки відчутної атмосфери там теж немає: здуло сонячним вітром. І понюхати меркуріанський пил вийде лише в лабораторних умовах.
Венера
Умови на Венері не цукор, бо від температур та тиску там плавиться свинець. Атмосфера планети складається здебільшого з вуглекислого газу, а її поверхня покрита щільними хмарами сірчаної кислоти. У лабораторних умовах вона зазвичай не має запаху, але, нагріта венеріанською спекою, видає різку, кислу, задушливу сморід.
Диоксид сірки додає запаху Венери нотки сірника, що тліє, а сірководень — тухлих яєць. До всього цього можете додати аромат фосфіну — він смердить зіпсованою рибою.
Марс
У Марса дуже тонка атмосфера, і запахів у ній практично не відчути. Але якщо принюхатися, можна відчути їдкий аромат сірки з солодкуватими нотами — приблизно як від сірника, що згорів. І всюдисущий сірководень з його шлейф тухлих яєць.
Крім того, пил Марса містить окислене залізо і тому має присмак та запах іржі.
Юпітер
Юпітер – газовий гігант, що складається в основному з водню та гелію. Ці речовини не мають запаху. Але також до хімічного складу планети у великій кількості входять сірководень, аміак та фосфін.
Так що якби ви опинилися в атмосфері Юпітера (за умови, що у вас є невразливість), то відчули б жахливу сморід: суміш запаху тухлих яєць та кишкових газів (сірководень), сечі (аміак) та протухлої риби (фосфін).
Місцями на Юпітері трапляються також хмари отруйного ціаністого водню, що пахне гірким мигдалем та марципаном. Втім, залежно від концентрації він може також давати аромат, який порівняємо з духом старі кросівки.
Сатурн
Сатурн пахне приблизно так само. Тільки аромат урини і засобів для чищення дещо сильніший, тому що аміачні хмари у верхній частині атмосфери потужніші за юпітеріанські. Крім того, тут удосталь є і скупчення гідросульфіду амонію, так що до перерахованих вище ароматів приєднується характерний запах фарби для волосся.
Титан
Титан – найбільший супутник Сатурна. І це єдиний супутник у Сонячній системі, який має свою атмосферу. Вона на 98,6% складається із азоту. Для порівняння: Землі його 78%. Він нічим не пахне. Але замість кисню на Титані вуглеводневий зміг, зокрема – метилацетилен (це пропін, ракетне паливо) та ціаноацетилен. Тож він пахне бензином, як велика заправна станція.
Уран та Нептун
Уран з Нептуном схожі по хімічному складу на Юпітер та Сатурн. Але вони холодніші, ніж ближчі до Сонця гіганти.
Ці планети складаються з водню, гелію і меншою мірою метану. Аміак тут захований у глибші шаритому запах сечі не такий сильний.
Але вміст сірководню в атмосферах крижаних газових планет дещо вищий, ніж у ближчих до зірки, тож тут сильніше пахне тухлими яйцями та кишковими газами.
На Нептуні взагалі вирує цілий вихор із сірководню — він називається Великою темною плямою. Ви можете спробувати підпалити його, чиркнувши сірником, але ніякого вогню не буде: кисню немає.
67P/Чурюмова — Герасименко
Апарат Європейського космічного агентства «Філи», що спускається, вперше в історії сів на комету в листопаді 2014 року і проаналізував її хімічний склад. Виявилося, що переважно тонка атмосфера 67P/Чурюмова — Герасименко складається з водяної пари та вуглекислого газу, які ніяк не пахнуть.
Але там є ті самі присмаки аміаку (сеча), діоксиду сірки (гарячі сірники), ціанистий водень (гіркий мигдаль, марципан) і сірководень (тухлі яйця).
Стрілець B2
Це далеке газопилове хмара, що знаходиться від нас на відстані 26 тисяч світлових років. Воно складається з водню, а також з гліколевого альдегіду (солодкуватий запах), етилового спирту, формальдегіду (огидний аромат лікарні, ліків та нових меблів), мурашиної (різкий запах) та оцтової кислот.
Але в цій хмарі місцями можна зустріти і вишуканіші аромати — етилформіат, що пахне малиною, і n-пропілціанід, що пахне ромом. Щоправда, на смак ці речовини краще не куштувати, бо вони отруйні.
Строго кажучи, на відміну від атмосфер планет, у відкритому космосі запахи відчувати неможливо, адже там є вакуум. Крім того, частинки у таких хмарах, як Стрілець B2, надто розріджені. І щоб понюхати такі об’єкти, потрібні реально великі ніздрі зі слизовою площею в кілька сотень квадратних кілометрів. Ну чи потрібно знайти спосіб набрати речовини у пляшку.