15 червня відбулася світова прем’єра мультфільму “Елементарно”. Як і будь-яка робота студії Pixar, він був приречений на завищені очікування. На жаль, виправдати їх не вдалося.
Режисером “Елементарно” виступив Пітер Сон (“Хороший динозавр”, “Хмарно з проясненнями”). Над сценарієм працювали Сон, а також Джон Хоберг («Мене звуть Ерл»), Кет Лікелл («Мене звуть Ерл»), Бренда Хсю («Як я зустрів вашу маму»).
“Елементарно” розповідає про місто Елементал-Сіті, де живуть різні елементи. Серед них мігранти Берні та Сіндер Люмен – вогняні елементи, навколо яких утворився цілий район. Вони володіють магазинчиком, яким у майбутньому має керувати їхня дочка Ембер. Коли Ембер знайомиться з Уейдом, водним елементом, починаються проблеми — вона все більше сумнівається, що хоче все життя провести в магазині.
Занадто проста романтична лінія
Ембер і Уейд – повні протилежності. Ембер — донька мігрантів, запальна та різка дівчина. Уейд – хлопець з пристойної сім’ї і хорошого району, до жахів емоційний і постійно плачуть від зворушливих історій. Однак головна їхня відмінність у тому, що вони різні, начебто несумісні елементи — все-таки це вогонь та вода. Але що далі розвиваються їхні стосунки, то менш зрозуміло, чому вони не можуть бути разом. Виходить класична наївна розповідь про те, що протилежності притягуються, а забороненого кохання не існує. У результаті романтична лінія виявляється нудною.
Єдине, що по-справжньому заважає героям, — батьки Ембер, які не хочуть, щоб їхня дочка спілкувалася з місцевим корінним елементом. При цьому батьки Уейда ніяк не перешкоджають їхнім стосункам. Тобто етнічний конфлікт провокує лише один бік, що досить дивно. Втім, все, що пов’язане з еміграцією та інтеграцією у суспільство, у мультфільмі виглядає дивним.
Поверхнева історія мігрантів
«Елементарно» присвячений проблемам, які мають діти мігрантів. Їхні батьки тяжіють до своєї рідної культури, нав’язуючи її та нащадкам. При цьому дитина краще знайома з середовищем, в якому народилася. Не дивно, що між дітьми та батьками виникає конфлікт. “Елементарно”, з одного боку, присвячує йому багато часу, з іншого – використовує кліше. Через них герої втрачають індивідуальність.
У центрі конфлікту — сімейний магазин, у якому має працювати Ембер. Щоправда, мультфільм так і не пояснює, чому старші вважають, що Ембер не може обирати. Думка батьків видається як даність, з якою глядач має змиритися.
Для того, щоб підкреслити інакше сім’ї, використовуються й інші кліше: гостра їжа, своя музика і навіть святиня. Чим більше стереотипів показують на екрані, тим меншими вони виглядають.
Відмінна анімація
Pixar знову вдалось створити неймовірну анімацію — інакше студія не вміє. Вийшла чарівна картинка, яка прикрашає вади історії.
Велика кількість деталей, різноманітність рухів і кольорів, переходи між сценами – все намальовано на найвищому рівні. Саме місто, в якому відбуваються дії, вийшло строкатим. Здається, що якщо відволіктися на кілька секунд, то точно пропустиш щось важливе й гарне — кожна сцена прекрасна сама собою.
Не найкращий Pixar
В останні роки мультфільми Pixar почали втрачати баланс — виходили скоріше дорослі історії, ніж дитячі. «Елементарно» — спроба повернутися до проектів у дусі «Рататуя», які могли б зацікавити дітей та батьків. Здається, що це не вийшло. Для дитини історія надто складна, для дорослого – надто проста.
Подібні теми (нехай і в іншому оформленні) були у «Зверополісі», але там і герої, і сама історія вийшли живішими. В «Елементарно» надто багато кліше, а також беземоційної драми. Єдине, чим новий проект Pixar радує без жодних «але» — графіка. Однак для мультфільму з 200-мільйонним бюджетом цього замало.
