У багатьох, якщо не більшість тварин є хвіст. Ми, люди, позбавлені такого щастя, тож у нас може виникнути питання: а навіщо взагалі воно потрібне? Адже й без нього добре. Що ж, нам, як прямоходячим приматам, хвіст і справді швидше заважав би, ніж допомагав, тому в ході еволюції ми його позбулися. Але іншим видам він приносить відчутну користь.
Забезпечує баланс
Думка про те, що непогано було б використовувати хвіст як противагу, зародилася у матері-природи сотні мільйонів років тому. Вчені вважають, що динозаври, наприклад той самий тиранозавр рекс, могли похитувати хвостами з боку на бік під час ходьби, щоб врівноважити важку голову і тіло. Це дозволяло їм швидко пересуватися на двох ногах і навіть бігати, переслідуючи здобич.
Сучасні тварини використовують хвости подібним чином. Кенгуру застосовують їх для балансу при стрибках по відкритій місцевості. Кішкам, білкам та іншим звірятам, які вміють лазити по деревах, товсті довгі хвости теж допомагають балансувати — приблизно як жердину канатоходцю.
Служить додатковою кінцівкою
Тим же кенгуру, наприклад, хвіст є своєрідною третьою ногою, якою вони відштовхуються від землі під час стрибків. А такі тварини, як мавпи та опосуми, здатні захоплювати їм гілки дерев, наче додатковою рукою. Хвости мавп настільки натреновані, що можуть утримувати тварину, навіть коли решта його кінцівок зайнята чимось іншим, наприклад їжею.
Допомагає плавати
Власне кажучи, до того, як сотні мільйонів років тому риби вирішили підкорювати сушу і розвиватися в земноводних, хвости використовувалися тільки для маневрування в воді. У ході еволюції саме з хвостових плавців древніх риб і вийшли хвости сучасних тварин.
У морських ссавців – дельфінів і китів – ці плавці досі сильно нагадують риб’ячі і теж служать для руху у воді. Плавають за допомогою потужних плоских хвостів і менші звірята — бобри і видри.
Нарешті, хвости рептилій і амфібій на кшталт крокодилів, алігаторів, саламандр та аксолотлів також адаптовані для переміщення у водному середовищі.
Підтримує у польоті
Птахам хвіст потрібен для стабілізації в польоті та досягнення необхідної аеродинаміки. Крім цього пернаті використовують його, щоб підтримувати рівновагу, коли сидять на гілках. А птахам на кшталт дятлів і дереволазів жорстке кермо в хвостах. дозволяють міцно впиратися в стовбур дерева, поки дзьоб довбає кору в пошуках комах.
Використовується як зброя
Хвости деяких тварин перетворилися у зброю. Наприклад, коли на скатів нападає хижак, вони захищаються за допомогою жала, розташованого у задній частині тіла. Таке саме є і у багатьох комах. Їм вони колють і навіть отруюють противників. А в деяких опаразитів жало виконує одночасно функцію яйцеклада, через який вони відкладають яйця прямо в тіло жертви.
Також для уколів свої хвости використовують скорпіони. Вони, до речі, ставляться до павукоподібних членистоногих, а не до комах.
Замінює мухобійку
Окремі тварини застосовують хвіст для захисту, навіть не перетворюючи його на смертельну зброю. Типовий приклад — коні, корови, осли та інша худоба, а також антилопи гну, жирафи та північноамериканські бізони. Всі вони махають хвостами, щоб відганяти комах. Стоїш собі на пасовищі, жуєш жуйку, а якщо тобі на дупу, тобто на круп, присяде якийсь сліпінь — його можна пригорнути хвостом, як мухобійкою.
Що робити, якщо кровосос сідає не на крупи, а на загривок, куди не дотягнутися? Тут еволюція недоглядала. Залишається або відрощувати хвіст довше, або вчитися заводити копита за спину.
Відволікає супротивника
Деякі види ящірок вміють відокремлювати хвіст від тіла. Якщо хижак схопить рептилію за задню частину, та миттєво вирішить, що ну його, цей хвіст, не такий він і потрібен — і відкине його. Поки агресор буде доїдати смикаючий обрубок, ящірка може встигнути втекти. Згодом замість втраченого відростає новий хвіст, хоча він зазвичай відрізняється темнішим забарвленням і містить хрящі, а не кістки.
А у щурів, наприклад, шкіра на хвості з’єднана з м’язами не так міцно, як з рештою тіла. Тому, якщо схопити гризуна за хвіст, він може вирватися і втекти, залишивши у хижака в пащі тільки клапоть шкіри.
Вже згадані скорпіони теж здатні відкидати задню частину тіла під час небезпеки. Причому їм таке рішення дається особливо нелегко, бо без хвоста вони не здатні випорожнюватись. Так що самець-скорпіон, що втратив хвіст, бігом вирушить шукати самку, щоб встигнути залишити потомство, перш ніж померти від запору.
Подає сигнали
Нарешті, незліченну кількість звіряток використовує хвіст для подачі різних сигналів як представникам свого виду, так і іншим тваринам.
У гримучих змій на хвості є лусочки із сухої шкіри, які видають шум, коли вони їм трясуть. Так змії попереджають своїх супротивників, що готуються їх вкусити і краще до них не підходити.
Пернаті, наприклад індички, райські птахи, лірохвости та павичі, своїми хвостами приваблюють самок під час шлюбного сезону. Тому що великий хвіст – це гарно.
Тварини, які тримаються групами або зграями, наприклад вовки, використовують різні положення хвостащоб позначити свій ранг чи настрій перед одноплемінниками.
Собаки, що походять від вовків, теж спілкуються за допомогою хвоста і виляють їм у різні боки, коли схвильовані. Звідси й вираз «підтиснув хвіст», що означає боягузтво, — невпевнені псові так демонструють свою покірність старшим.
Не лише хижаки, а й травоїдні подають сигнали цією частиною тіла. Олені, наприклад, «семафорять» іншим членам череди білою нижньою половиною свого хвоста, щоб попередити їх про можливу небезпеку.
