9 червня на Apple TV+ відбулася прем’єра серіалу «Переповнена кімната» — вийшли три епізоди. Перший сезон спирається на документальний роман Деніела Кіза «Таємнича історія Біллі Міллігана», який розповідає про людину з діагнозом дисоціативний розлад ідентичності. Передбачається, що наступні сезони також будуть присвячені психічним захворюванням.
Над серіалом працювали режисер Корнель Мундруцо («Білий бог») та сценарист Аківа Голдсман («Я — легенда», «Код да Вінчі»). У головних ролях знялися Том Холланд («Людина-павук: Немає шляху додому»), Аманда Сайфред («Манк»), Еммі Россам («Безсоромність»), Крістофер Еббот («Ухиляння-22»).
https://www.youtube.com/watch?v=AD6oTaUexQY
Денні Салліван затриманий після спроби вбивства. Слідчі не можуть знайти спільницю, про яку постійно говорить Салліван. Під час допиту чоловік розповідає про своє життя та людей, які його оточували. Поступово і він, і слідча розуміють, що багато його друзів насправді ніколи не існували.
Передбачуваність стомлює
Передбачуваність – найголовніша проблема серіалу, яка ускладнює перегляд. До релізу Apple TV повідомляє, що “Переповнена кімната” заснована на романі Кіза. Якщо ви читали книгу (або хоча б сторінку у «Вікіпедії»), то вже розумієте, що побачите історію про людину, в голові якої існує понад 20 осіб. Однак серіал розвивається так, наче ви цього не знаєте. Момент, що розкриває сутність героя, перенесений у середину сезону. Тому перші три епізоди просто натякають на наступний «несподіваний» сюжетний поворот.
Дивитися «Переповнену кімнату» — те саме, що грати з дитиною в наперстки. Переказати події перших трьох серій дуже важко просто тому, що нічого не відбувається. Здається, що перша сцена першого епізоду разом із синопсисом повідомили про головного героя більше, ніж наступні дві з лишком години.
Затягнутість дратує
Сюжет розвивається надто повільно, тож увагу привертають деталі. А з ними все сумно. Перший по-справжньому напружений момент виникає лише у третій серії. Романтичні стосунки головного героя також не вражають – вони надто нудні.
Іноді Салліван згадує черговий епізод зі свого життя, і за час, що йде флешбек, починаєш забувати, до чого він це взагалі розповідає. Якби допит і переказ біографії головного героя були б конкретнішими, то хронометраж легко скоротився б удвічі.
Денні оточений зовсім нецікавими людьми. Хороша мати, що переживає, злий вітчим, незнайомець-рятівник, друг-авантюрист — і кожен герой зроблений максимально ліниво. Гарний каст згладжує проблеми, але не завжди.
Але якщо одні герої просто нудні, інші, навпаки, занадто ексцентричні. В принципі, вже за цим поділом можна зрозуміти, хто дійсно існує, а хто є черговою особистістю Денні.
Холланд радує
Історію Біллі Міллігана протягом кількох років намагалися екранізувати, і кожен новий проект приваблював відомих акторів — зіграти головного героя могли Джонні Депп, Колін Фаррелл, Леонардо ДіКапріо та інші. Виконання ролі людини з “множинністю особистостей” – можливість продемонструвати свою багатогранність. Досить згадати захоплення, яке отримав Джеймс Мак-Евой після «Спліту». В результаті Міллігана (або схожого на нього героя) зіграв Том Холланд і він впорався на відмінно.
Насамперед Холланд постає в образі забитого підлітка, який має проблеми і в школі, і в сім’ї. Забавно, що в ролі його мами – Еммі Россам, яка старша за Тома всього лише на 9 років, проте на екрані вони виглядають природно. Іноді (наскільки дозволяє сценарій) Холланд тішить експресією. Актор робить все, щоб серіал зуміли оглянути хоча б його персональні фанати. При цьому формально він залишається в тому ж таки амплуа, що був у «Людині-павуку», що трохи знецінює перформанс — подібного героя він уже грав.
“Переповнена кімната” виглядає як серіал, який тримає глядача за дурня. Мінімум інформації, мінімум сюжету, зате безліч спогадів, які не впливають на те, що відбувається. Автори мали яскраву історію, але вони вирішили розтягнути її на 10 епізодів — вона потьмяніла настільки, що навіть перші серії виглядають блякло. Але якщо ви хочете просто бачити Тома Холланда на екрані, то можна включати серіал — хоча краще переглянути «Людину павука», там хоч щось відбувається.
Читайте також ???
