Що потрібно знати про радіацію та як від неї захиститися

Що таке радіація та звідки вона береться

Радіація – досить широке поняття. Загалом під нею розуміють будь-яке випромінювання, тобто потік енергії у вигляді частинок або хвиль, навіть сонячне світло.

Випромінювання буває неіонізуючим та іонізуючим. Неіонізуюче відрізняється нижчою енергією, якої недостатньо, щоб відокремлювати електрони від атомів або молекул. Але його потужності вистачає, щоб змусити молекули вібрувати та виділяти тепло. Воно, наприклад, гріє їжу в мікрохвильовій печі.

Іонізуюче випромінювання досить потужне для того, щоб викликати зміни на атомному рівні. В результаті утворюються іони – електрично заряджені частинки, звідси і назва. У великих дозах цей вид випромінювання пошкоджує живі клітини і впливає на ДНК. Саме про нього йдеться, коли у звичайному житті ми говоримо про радіацію.

Іонізуюче випромінювання може виходити від нестабільних атомів, коли вони переходять у стабільніший стан, вивільняючи при цьому енергію. Ця здатність ядер називається радіоактивністю. Залежно від виду частинок або хвиль, які випромінює ядро, щоб стати стабільним, виділяють різні види радіоактивного випромінювання. Наприклад:

• Альфа-випромінювання. Воно відрізняється маленькою здатністю, що проникає, тому від нього може захистити навіть звичайний папір. Таке випромінювання становить небезпеку тільки при внутрішній дії на органи і тканини, якщо альфа-частинки потрапляють в організм з їжею, повітрям або через пошкодження шкіри.
• Бета-випромінювання. У нього середня проникаюча здатність і перешкодою для нього може стати шаром одягу або тонкий лист алюмінію. Це випромінювання використовують у медичних цілях, наприклад, для лікування деяких злоякісних пухлин.
• Гамма-випромінювання. Воно є електромагнітною хвилею, яка поширюється зі швидкістю світла і має найбільшу проникаючу здатність. Зупинити його може лише перешкода, наприклад товста бетонна стіна. Гамма-випромінювання застосовують для променевої терапії, при консервації продуктів та в космічній галузі.

Джерела радіації поділяють на природні та штучні. До природних відносять космічне випромінювання, сонячну радіацію та радіоактивність земної кори, до штучних – залишкові явища ядерних випробувань, атомну енергетику та медичні радіологічні процедури, наприклад, рентген.

З погляду на людини випромінювання буває зовнішнім і внутрішнім. Внутрішнє з’являється через радіоактивні ізотопи, які ми отримуємо з водою та їжею. Наприклад, у бананах та бразильських горіхах міститься радіоактивний калій-40. Зсередини на нас впливає і радіоактивний газ радон, що вдихається з повітрям. Проте всі ці речовини надходять в організм у малих дозах, тому не становлять серйозної небезпеки. Справжню загрозу несуть лише великі дози радіації.

Як і в чому вимірюють радіацію

У Міжнародній системі одиниць прийнято три одиниці вимірювання радіоактивності: беккерель, грей та зіверт. У беккерелях вимірюють активність радіоактивних джерел. У греях виражається поглинена доза опромінення, в зівертах – еквівалентна, яка характеризує біологічний вплив на організм з урахуванням виду випромінювання та чутливості тканин та органів. У зівертах на одиницю часу фіксують рівень радіаційного фону.

Для вимірювання рівня радіації та контролю дози опромінення застосовують спектрометри, радіометри та дозиметри. Професійними дозиметрами користується персонал, який працює із джерелами випромінювання. Побутові дозиметри можуть стати в нагоді лише у разі сильного радіоактивного забруднення, що зустрічається рідко. І майже безглуздо вимірювати з їх допомогою радіоактивність продуктів чи будматеріалів – для цього потрібні інші методи та знання спеціалістів.

Які дози радіаційного опромінення допустимі

Згідно з санітарно-епідеміологічними правилами та нормами в України безпечною дозою опромінення вважається 1 мілізіверт на рік. Максимально допустима доза – 5 мілізівертів на рік.

Доза, яку ми одержуємо від природного радіаційного фону, вагається в межах 2-4 мілізіверта на рік. При авіаперельоті на висоті 10 км, наприклад, ми в середньому наражаємося опромінення, що дорівнює 0,003 мілізіверта на годину, – це меншеніж при рентгені грудної клітки.

Як радіація впливає на здоров’я

Імовірність появи серйозних проблем залежить від дози опромінення: що вона вище, то вищий ризик. Якщо доза низька і впливає тривалий час, шкода здоров’ю може зменшуватися, оскільки наш організм здатний відновлювати пошкоджені клітини.

Однак навіть незначне опромінення у деяких випадках протипоказане. Це стосується насамперед вагітних жінок та дітей віком до 14 років. Відповідно до санітарних правил та норм вони не підлягають рентгенологічних досліджень з метою профілактики. Такі дослідження проводяться лише за клінічними показаннями.

Високі дози радіації викликають поява гострих симптомів: нудоти, блювання, почервоніння шкіри, випадання волосся, променевих опіків та променевої хвороби, яка часто призводить до летального результату.

Після атомних бомбардувань Хіросіми та Нагасакі випадки променевої хвороби в основному фіксували під час радіаційних аварій — таких, як аварія на Чорнобильській АЕС 1986 року. Окрім промислових катастроф до джерел високих доз опромінення, достатніх для розвитку променевої хвороби, відносять детонацію ядерної зброї, невеликого радіоактивного або звичайного вибухового пристрою, що розсіює радіоактивний матеріал, наприклад, «брудну бомбу».

Перевищення допустимої дози опромінення у довгостроковій перспективі може призвести до розвитку онкологічних захворювань.

Загалом наслідки для здоров’я залежать від безлічі факторів: від типу випромінювання та тривалості впливу до віку та статі людини. Оскільки радіація впливає на людей по-різному, неможливо назвати точну смертельну дозу Вважається, що 50% постраждалих помруть протягом 30 днів, якщо отримають дозу опромінення всього тіла від 3500 до 5000 мілізівертів за період від декількох хвилин до кількох годин.

Як захиститись від радіації

Щоб убезпечити себе від іонізуючого випромінювання, є три способи:

• Захист часом, коли що менше ви перебуваєте у зоні дії джерела випромінювання, краще.
• Захист відстанню, коли що далі ви перебуваєте від джерела, то менше доза опромінення.
• Екранування, коли між вами та джерелом є бар’єр, наприклад зі свинцю, бетону або води, якщо йдеться про захист від рентгенівських та гамма-променів.

У звичайному житті ми найчастіше зазнаємо впливу радіації, коли звертаємося за медичною допомогою. Щоб мінімізувати всі можливі ризики, краще проходити рентгенологічні обстеження лише за призначенням лікаря або за крайньої потреби. Також не варто призначати кілька досліджень на один день, наприклад робити одночасно флюорографію та мамографію. Відомості про дозу опромінення, отриману при кожній процедурі, повинні заносити до вашої медкарти.

Що робити при радіаційній небезпеці

Якщо ви знаходитесь в районі радіаційної небезпеки, важливо дотримуватися трьох принципів: не виходити на вулицю, бути в курсі актуальної інформації та дотримуватися інструкцій. Фахівці із МНС дають такі рекомендації:

• Сховатись у житловому будинку. Стіни дерев’яних будинків послаблюють радіацію у 10–12 разів, кам’яних – у 10–15 разів, а підвали – до 100 разів.
• Виключити приплив повітря з вулиці: закрити всі вікна, двері та вентиляційні отвори, закласти будь-які щілини.
• Зібрати запаси питної води, а потім перекрити всі крани і накрити криниці плівкою або кришкою. У селі це потрібно зробити насамперед.
• Підготуватись до можливої ​​евакуації. Зібрати речі, документи, цінності, ліки та їжу на 2–3 дні. Краще брати консерви та продукти, які зберігалися у закритих приміщеннях.
• Упакуйте речі в поліетиленові мішки, пакети з щільного паперу або тканини, а потім прибрати в сумку або рюкзак.
• Одягнути верхній одяг, головний убір із щільної тканини та взуття з високими халявами.
• Уважно слухати офіційні повідомлення та слідувати їм.
• Намагатися не залишати укриття без гострої потреби та чекати рятувальників.

Якщо ви опинилися в зоні ураження та отримали дозу опромінення через аварію, насамперед треба провести дезактивацію. Швидко та акуратно зніміть одяг та взуття з носіями радіації, складіть у герметичний поліетиленовий пакет та приберіть подалі. Потім прийміть душ. Якщо це неможливо, вмийте обличчя, руки та інші відкриті ділянки тіла велику кількість води з милом. В крайньому випадку скористайтеся вологими серветками. Після переодягніться в чистий одяг. Якщо такої немає – прикриваючи ніс і рот, струсіть ту, в якій були, і знову її надягніть.



Негативний ефект від підвищеної радіаційної дії на організм можуть знизити вітаміни E, C, A і D. По можливості варто додати до раціону більше продуктів, в яких вони містяться.

Пити йодистий калій, щоб захиститися від опромінення не потрібно. Він перешкоджає накопиченню лише радіоактивного йоду і лише у щитовидній залозі.

Самостійне лікування можна проводити, коли немає жодної можливості звернутися до лікаря і виключно за реального, а не вигаданого опромінення.