“Дайте знати” – це рубрика для історій наших читачів. Щотижня ми запускаємо опитування та чекаємо на ваші коментарі. Найцікавіші з них потрапляють у статті та добірки.
Минулого разу ми просили вас поділитися своєю думкою — за яким полісом ви вважаєте за краще лікуватися: ОМС чи ДМС? І думки розділилися.
Лікування з полісу ДМС
У Москві, як у приватних, так і в державних клініках, я завжди стикалася виключно з доброзичливим ставленням лікарів. Кардинальних відмінностей щодо професіоналізму я теж не бачила.
Бувало таке, що деякі види аналізів, які мені не погоджували щодо полісу ДМС, я робила у державній лікарні безкоштовно. Крім того, у Московській держполіклініці є електронна медична карта, де зафіксовано всі візити, аналізи, напрямки, дослідження тощо. Це дуже зручно.
Однак, коли я жила в Московській області, то бачила зовсім іншу картину. Там, за умов відсутності конкуренції, лікарі поводяться як господарі життя. Можуть робити все, що захочуть. Про ввічливість і уважність при цьому не йдеться. А спектр безкоштовних аналізів там не такий широкий, як, наприклад, у Москві.
Тому коли я змінювала роботу, поліс ДМС від компанії був важливим моментом для мене. Я озвучувала це побажання під час прийому на посаду.
У результаті мені надали поліс ДМС розширеного типу – до нього входить широкий спектр послуг. Аж до виклику лікаря додому та консультацій стоматолога. Доплачую я лише за вузькопрофільні аналізи.
У приватній клініці мені насамперед подобається гнучкий графік. У неї величезна кількість філій та фахівців у них. До кожного можна легко записатися на зручний час — є багато вікон і ввечері у будні та у вихідні дні.
Якось, коли я не мав поліса ДМС, я хотіла потрапити на прийом до отоларинголога. Але найближча вільна дата у державній лікарні була за два тижні. Звичайно, з гострим болем мені це не пасувало.
Довелося записатися в приватну клініку, де 5-хвилинний прийом коштував мені 5000 рублів. За наявності ДМС такого не було б. Я б змогла записати до лікаря того ж дня, а консультація була б безкоштовною.
З державними поліклініками пов’язані найнегативніші спогади. Особливо запам’яталася пара випадків. Прийшла до гінеколога зі скаргами на низьке лібідо та надто швидке зростання волосся. Лікар була ввічливою і ввічливою, але наприкінці зробила висновок: «Знаєте, щоб підвищити рівень лібідо, потрібно просто червону мереживну білизну носити».
Інший фахівець, уролог, теж швидко впорався з моїми скаргами на біль у ділянці нирок: «Сядьте на питну дієту. Таблетки призначати не буду».
Все це накладалося на розповіді бабусі та дідуся, які працювали у міській лікарні. Вони казали, що іноді їм не привозять потрібних медикаментів, а обладнання старе — іноді дає збої.
Тому коли я стала більш незалежною від батьків і почала отримувати зарплату, то насамперед побігла оформляти собі ДМС. До того ж найближча клініка була за п’ять хвилин від будинку.
Я прочитала про неї відгуки на незалежних сервісах та розглянула різні типи полісу. Зупинилася на розширеному пакеті — до нього входили необмежені консультації вузькопрофільних лікарів, безкоштовні УЗД та базові аналізи, виклик лікаря додому, 10 сеансів масажу.
Придбати його вдалося зі знижкою, на той час точилася акція. Тому замість 60 000 рублів я заплатила 45 000. А потім оформила ще й податкове відрахування. Загалом фінальна вартість окупилася з головою.
Мені сподобалося, що інформація про результати всіх аналізів та відвідувань зберігалася онлайн – в особистому кабінеті. Це значно спрощувало життя. Не доводилося тягати із собою медкартку.
Не скажу, що всі лікарі в приватній клініці — професіонали. Але рівень обслуговування у більшості з них все ж таки був вищий, ніж у їхніх колег у державній лікарні.
Наприклад, у мене часто був закладений ніс, але ніхто з попередніх фахівців не міг мені пояснити, в чому причина. У приватній клініці я проконсультувалася з алергологом, і ми виявили, що у мене реакція на кліщів домашнього пилу. Тобто квартира без тривалого прибирання була для мене небезпечною. Без лікаря я ніколи про це не дізналася б.
Підсумок: жодного разу не пошкодувала, що придбала ДМС за власний кошт. Це гарний внесок у себе та своє здоров’я. До речі, завдяки податковому вирахуванню вдалося повернути 15 000 рублів.
Поліс ДМС базового типу мені надала компанія. Сумніваюся, що я став би сам морочитися щодо його оформлення. Але поки що є можливість, не хочу ні копійки переплачувати за лікування.
Клініку вибрав за місцем проживання зі списку наданих роботодавцем. Особливо важливими для мене є послуги базових фахівців. Я регулярно проходжу профілактичні огляди і 2-3 рази на рік звертаюсь до лікарів.
З огляду на те, що лікування оплачує компанія, поліс ДМС у моєму випадку — один суцільний плюс.
Завдяки цьому відносини з державними поліклініками зведені до мінімуму. Головна проблема в них — нескінченні черги та довге очікування на результати аналізів. У цьому приватна клініка значно виграє.
Плюс державної лікарні – формальна безплатність. Але фактично за оперативність, я думаю, все одно доведеться заплатити.
Лікування за полісом ЗМС
Я ходжу до лікарів щорічно на профілактичний огляд. Тому мені просто нема рації купувати ДМС — витрачати гроші в нікуди. А компанія нам її не надає.
У мене був досвід походів до лікарів із приватної клініки. Можливо, мені просто не пощастило, але відчуття були ще гіршими, ніж у державній лікарні.
На заняттях спортом я зазнала травми. І від іменитого лікаря почула, що в мене розрив меніска і мені потрібна операція. Але насправді це виявилося простим розтягуванням. Можливо, лікар просто хотів підзаробити.
Історії про те, як у приватних клініках із тебе викачують гроші, не рідкість.
А мені важко відмовляти людям. Тому легше прийти до державної лікарні, де на тебе всім пофіг і де ніхто не виписуватиме тобі купу непотрібних аналізів.
По-великому хворію я рідко, та й хронічних захворювань, крім алергії, я не маю. Харчуюсь правильно, спортом займаюся. Думаю, якщо колись здоров’я сильно зіпсується, я задумаюся про ДМС.
Якби мені потрібно було ходити до лікарів щотижня, я б, напевно, вважала за краще робити це у приватній клініці. А так — не бачу сенсу. Кілька разів на рік походи до буркотливих медсестр можна і перетерпіти.
Важко знайти добрих лікарів — особливо у державних лікарнях. За нашою адресою, наприклад, було закріплено жахливий терапевт. Коли я захворіла на ковід, він сказав полоскати горло і пити теплий чай. При тому, що в мене було вражено 50% легень. Знайомі казали, що він виписував їм препарати, симптоми гугля в інтернеті. Не знаю, як це правда.
Проте я не маю можливості оформити собі поліс ДМС, хоч і тут (у Республіці Хакасія) він коштує значно дешевше, ніж у центральних містах України. До того ж, я думаю, знайти хороших лікарів все ж таки можна і в державних установах.
Тому зараз я користуюсь полісом ЗМС — це найдоступніший для мене спосіб лікування.
Щоб не ризикувати, терапевта ми змінили – для цього потрібно було написати заяву на ім’я головного лікаря поліклініки.
З вузькопрофільними фахівцями буває складно. Але добре, що хворію я нечасто. До того ж маю знайомих у медструктурах, які можуть допомогти знайти лікаря певної спеціальності. Також це можна зробити, вивчивши відгуки в інтернеті. У крайніх випадках я все-таки йду до приватної клініки — наприклад, до стоматолога чи узіста.
Так, за полісом ЗМС ти не отримаєш найкращого лікування, але це компроміс між ціною та якістю. Тож, думаю, якщо хочеш заощадити і при цьому не залишитись хворим, потрібно просто грамотно користуватися послугами державної медицини.
