Що таке інсулін і коли його використовують
Інсулін – гормон, який у нормі виробляється в організмі сам. Він потрібен для того, щоб клітини могли поглинати і перетворювати глюкозу на енергію. У людей із діабетом гормон не виробляється зовсім або його дуже мало. Тому доводиться регулярно доставляти синтетичний інсулін самостійно.
Історія створення інсуліну
Всього було кілька важливих етапів перед появою звичного нам синтетичного інсуліну. На першому, 1889 року два німецькі дослідники, Оскар Мінковскі та Йозеф фон Мерінг, зрозуміли, що за вироблення гормону відповідає підшлункова залоза.
У 1921 році придумали, як гормон звідти витягти, а вже в січні 1922-го було зроблено першу ін’єкцію інсуліну хворому на діабет.
Зараз із 1936 року до 1978-го використовували інсулін від домашніх тварин – свиней і великих рогатих. Наприкінці 70-х уперше отримали синтетичний інсулін, з використанням бактерій E. coli. Незабаром, 1982 року, компанія Eli Lilly змогла продати перший комерційно доступний біосинтетичний людський інсулін під торговою маркою Humulin.
Механізм дії інсуліну
Інсулін регулює метаболізм глюкози клітинами. Немає інсуліну – немає енергії, а без неї людський організм існувати не може. А ще він підтримує нормальний рівень цукру в крові. Гормон сприяє засвоєнню амінокислот у м’язовій і жировій тканинах. Стимулює виробництво глікогену, жирних кислот і білка.
Порядок роботи приблизно такий:
- Людина їсть, і вуглеводи розщеплюються до глюкози.
- Підшлункова виділяє інсулін, щоб можна було перенести глюкозу до клітин тіла.
- Якщо постачання проходить нормально, ми отримуємо енергію.
- Вся невикористана глюкоза запасається у вигляді глікогену в печінці.
Дозування
Зазвичай інсулін випускаютьу флаконах, які треба використовувати з інсуліновим шприцом або помпою. Або в картриджах для шприц-ручок.
На кожному такому продукті на етикетці зазначають кількість одиниць і назву. Вводити потрібно стільки, скільки прописав лікар: дозування підбирають індивідуально, виходячи з метаболічних потреб пацієнта, результатів моніторингу рівня глюкози в крові та глікемічних цілей.
>
Добова потреба зазвичай становить від 0,5 до 1 ОД/кг/день. Залежно від типу цукрового діабету може вимагатися різна кількість гормону.
Інформація перед застосуванням
Завжди перевіряйте етикетки перед застосуванням. Залежно від виробника і форми можуть бути відмінності в кількості інсуліну – тут важливо не перевищити дозування.
Якщо потрібно змінити схему введення – проконсультуйтеся з лікарем і почніть частіше контролювати рівень глюкози в крові після зміни.
Важливо розуміти, що коригування можуть знадобитися з різних причин. Це може бути зміна у фізичній активності, режимі харчування, функції нирок і печінки, наявність гострих захворювань. Зменшення або підвищення дозування допоможе звести до мінімуму ризики гіпоглікемії або гіперглікемії.
Побічні ефекти
Найпоширеніші побічні ефекти інсуліну:
- гіпоглікемія – надто низький рівень глюкози в крові;
- свербіж, почервоніння, кровотечі або синці в місці ін’єкції;
- біль від уколів;
- ліпогіпертрофія – утворення жирових грудочок під шкірою;
- зміни зору.
Іноді інсулін може спричинити важкий стан – гіпотонію, за якої рівень глюкози в крові падає так низько і швидко, що ви можете втратити свідомість.
Якщо ці ефекти вас сильно турбують або їхні прояви стають гіршими, то негайно зверніться до фахівця.
Застосування під час вагітності та в період лактації
Усім жінкам із діабетом першого або другого типу можна приймати інсулін під час грудного вигодовування та під час вагітності.
Важливо контролювати свій стан, оскільки регулярне підвищення рівня глюкози в крові може зашкодити майбутній мамі або дитині.
Проконсультуйтеся з лікарем, щоб отримати рекомендації щодо зміни в дозуваннях. Зазвичай вагітним їх збільшують, але кожен випадок індивідуальний.
Якщо під час вагітності був гестаційний діабет, після пологів приймати інсулін більше не потрібно. Стан зазвичай минає сам, після народження дитини.
Також важливо розуміти, що під час грудного вигодовування може знадобитися менше інсуліну, ніж під час вагітності. Але ці нюанси краще проговорити з фахівцем заздалегідь.
Взаємодії з іншими препаратами
Деякі ліки підвищують рівень глюкози в крові, а деякі – знижують, це важливо враховувати при їхньому прийому або введенні до схеми лікування людям з діабетом.
Ось деякі препарати, які можуть знизити рівень глюкози:
- Провільні ліки, які використовуються для лікування діабету, – метформін, дапагліфлозин, піоглітазон, дулаглутид та інші.
- Інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ), вони зазвичай потрібні під час лікування підвищеного кров’яного тиску та серцевої недостатності. Наприклад, еналаприл або периндоприл.
- Анаболічні стероїди, такі як тестостерон.
- Бета-блокатори, які зазвичай використовуються для лікування хвороб серця, такі як атенолол або метопролол.
Підвищити рівень глюкози в крові можуть ці препарати:
- Тіазидні діуретики – бендрофлуметіазид і будь-які інші, які використовуються для лікування високого кров’яного тиску та скупчення рідини.
- Стероїдні таблетки та ін’єкції, як-от дексаметазон, преднізолон або гідрокортизон. Їх зазвичай призначають людям із запальними захворюваннями та алергіями. Але до них не відносяться стероїдні креми.
- Деякі препарати для лікування захворювань щитоподібної залози, такі як левотироксин.
- Протизаплідні пігулки.
Проспуск дози
Якщо пропустили – треба прийняти дозу якнайшвидше, після того, як згадаєте. Проігнорувати це правило можна в одному випадку – якщо вже близько час рутинного прийому наступної дози. Не перевищуйте і не подвоюйте дозування.
Людям із діабетом завжди потрібно тримати інсулін під рукою. І продовжувати рецепт до того, як ліки повністю скінчаться.
Передозування
Передозування інсуліну може спричинити небезпечну для життя гіпоглікемію. Слід негайно зателефонувати до служби швидкої допомоги та пояснити ситуацію. Розпізнати стан можна за такими симптомами:
- сонливість;
- сплутаність свідомості;
- заплутаність зору;
- оменоз або поколювання в роті;
- утружність мовлення;
- м’язова слабкість;
- неключкі або смикаючі рухи;
- судоми, конвульсії, втрата свідомості.
Розкажіть про такі симптоми вашим друзям і близьким, оскільки в разі втрати свідомості зателефонувати до швидкої самостійно не вийде.