Це ми дивимося: «Сире» — хорор про поїдання людини, від якого можна зомліти.

У новій серії статей я щотижня розповідаю про те, які фільми та серіали вразили мене.

2021 року Жюлія Дюкурно підкорила Канський кінофестиваль з фільмом «Титан». Боді-хорор про зрощення людини та машини лише друга картина режисерки. До неї був фільм «Сире», красивий і мерзенний одночасно. І він заслуговує не менше на увагу, ніж більш успішний «Титан».

Кадр із фільму «Сире»
Кадр із фільму «Сире»

Якщо двома словами, то це фільм про студентку-вегетаріанку, яка одного разу пробує сире м’ясо, а потім починає божеволіти. Їй не має значення, що є — курку чи людину. Згодом її одержимість лише прогресує.

«Сире» — епатажний фільм, хоча багато що залежить від стійкості до стресів глядача. Наприклад, під час прем’єри у Швеції деяких людей у ​​залі нудило, інші непритомніли. Якщо у вас слабкі нерви, то «Сире» викличе не найприємніший ефект. Але якщо ви емоційно стійкіше, ніж шведський кіноман, то сцени з поїданням сирого м’яса потішать – вони чудово зняті. Особисто мені жодного разу не було бридко — за мерзотним варто йти до «Куміра».

Кадр із фільму «Сире»
Кадр із фільму «Сире»

Звісно, ​​«Сире» не лише про епатаж, а й про тілесність. Вона у різних іпостасях — від кулінарії до сексуальності. Не варто думати, що наголос робиться на поглинання м’яса – у фільмі купа прекрасних сцен і діалогів, практично ніяк не пов’язаних з канібалізмом. Подекуди це молодіжна комедія про спробу влитися у нове суспільство, іноді — сімейна драма.

«Сире» ідеально підходить тим, хто хоче нарешті зрозуміти — що таке боді-хорори і чому навколо них стільки галасу. Субжанр залишався на узбіччі світового кінематографа протягом кількох десятиліть, але молода француженка Дюкурно зуміла витягнути його на Канни. Наступний фільм «Титан» виграв фестиваль; через рік за нагороду боровся “Злочини майбутнього” Девіда Кроненберга – піонера боді-хорорів. «Сире» не те, щоб пробило стіну, але точно зробило в ній тріщину.

Кадр із фільму «Сире»
Кадр із фільму «Сире»

Незважаючи на свою претензійність, «Сире» не відмовляється від яскравого сюжету та несподіваних поворотів, а фінал і зовсім виглядає так, ніби його вигадав Девід Фінчер. Дюкурно вміє розважати глядача, тож нудно точно не буде.

Читайте також ???

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт захищений reCAPTCHA і застосовуються Політика конфіденційності та Умови обслуговування Google.

The reCAPTCHA verification period has expired. Please reload the page.