У новій серії статей я щотижня розповідаю про те, які фільми та серіали вразили мене.
І, мабуть, без Табу обійтися не вийде. Це серіал із тваринною енергією, до якого сценарій написав сам Том Харді — допомагав йому батько та Стівен Найт («гострі козирки»).
Агресія, божевілля та хіть викручені на максимум. «Табу» можна назвати брудним та гротескним серіалом, нездатним дотримуватись балансу, проте на тлі вилизаних та усереднених шоу він виглядає вигідно. Це Burzum та Carcass на тлі Metallica та Def Leppard.
Подекуди «Табу» навіть не гротескний, а провокаційний. Візуальний ряд, зітканий із чорної магії, класичних британських костюмів та звіриної харизми Тома Харді превалює над розповіддю. Не дивно, що після перегляду легко згадати купу яскравих сцен, але не сюжет.
Широкими мазками намальовані не лише головні герої та емоції, а й загальний сюжет. Початок ХІХ століття. Ост-Індська компанія, британський уряд і агенти США ділять землі у всьому світі, і в центрі конфлікту виявляється Джеймс Кезайя Делейні, який 10 років прожив в Африці, — від батька йому дісталася ділянка землі, яка потрібна всім. І відразу зрозуміло, що всі сторони шукатимуть раціональну вигоду, а Делейні наслідуватиме божевілля. Умовний Джон Вік почав би просто вбивати ворогів, але Джеймс Делейні дістає магічні артефакти. Джон Вік посилається на честь і совість, Делейні посилається на інфернальність.
Том Харді — мабуть, один із найдоцінніших акторів свого покоління. “Стюарт: Минуле життя”, “Бронсон”, “Лок” – блискучі картини, в яких він розкриває себе як геніального актора. Але роки голлівудських, не найскладніших ролей, мабуть, стомили англійця. Здається, що «Табу» був придуманий лише для того, щоб Харді тішився зйомками.
Цілком дикий перший сезон виглядає на одному диханні – у ньому всього 8 епізодів. Минуло 6 років, обіцяне продовження так і не вийшло, хоча Стівен Райт щорічно повідомляє, що воно буде. Здається, треба почекати, коли Тома Харді занудить від «Венома». І чим гірше йому стане, тим шаленішим вийде другий сезон — головне дочекатися.
