З 21 липня Рада директорів Банку України підвищує ключову ставку із 7,5% до 8,5%. Таке рішення в ЦП обґрунтовують уже зазначеним зростанням інфляції та очікуванням, що у майбутньому цей процес продовжиться. Причинами цього у відомстві назвали ослаблення рубля та збільшення внутрішнього попиту, на який через різні фактори не вдається відповісти відповідною пропозицією. У прес-релізі також зазначили, що це підвищення ключової ставки може бути не останнім у 2023 році.
Повідомлення про зміну ключової ставки завжди звучать тривожно, тому що те, що відбувається, явно стосується грошей. Але незрозуміло, як і на що вони вплинуть. Давайте розумітися.
Що таке ключова ставка та навіщо її змінюють
Ключова ставка – це відсоток, під який ЦБ дає гроші в борг комерційним банкам. А ще максимальна ставка, за якою вони розміщують кошти на депозитах Центробанку. У рік проходить вісім засідань Ради директорів Банку України, у яких приймають рішення змінити ключову ставку чи зберегти її колишньому рівні. Розклад заздалегідь відомий, його публікують на сайті ЦП.
Змінюючи ключову ставку, ЦП може підтримувати цільовий рівень інфляції. У такому разі ціни зростають більш запланованими темпами, а люди та бізнес почуваються трохи спокійніше. Якщо інфляція зростає, ЦП збільшує ставку. Це дещо гальмує бізнес-процеси, але разом із ними — і зростання цін. Можливо й протилежне: економіка пригальмовує. Тоді ключова ставка знижується, кредитні гроші дешевшають, що підганяє бізнес.
Історичного мінімуму ключова ставка досягла 24 липня 2020 року її опустили до 4,25% і підняли лише 19 березня 2021-го — на 0,25%. Максимально вона становила 20%. 28 лютого 2022 року в ЦП збільшили ключову ставку відразу на 11,5 процентних пункти у зв’язку з «кардинальною зміною зовнішніх умов для російської економіки». Попередній максимум становив 17%. 16 грудня 2014 року її підняли відразу на 6,5% через різке посилення долара. Це було зроблено, щоб банки не могли брати дешеві кредити для покупки іноземної валюти та стимулювати подальше ослаблення рубля.
Чим ключова ставка відрізняється від ставки рефінансування
Спочатку від ставки рефінансування залежав відсоток, під який ЦБ видаватиме кредити комерційним банкам. Вона з’явилася 1992 року. Ключову запровадили лише у 2013 році як новий інструмент.
Проте з 1 січня 2016 року ставка рефінансування дорівнює ключовий і слідує за нею. Тепер остання – основний інструмент грошово-кредитної політики. Але ставка рефінансування продовжує існувати. Більше того, із нею законодавчо пов’язані різні важливі розрахунки. Наприклад, вона використовується для нарахування пені та штрафів.
На що впливає ключова ставка
Зміна ключової ставки визначає важливі речі.
Процентні ставки за вкладами та депозитами для клієнтів банків
Вони йдуть за ключовою ставкою. Якщо вона піднімається, кредити ЦП стають дорожчими для банків. І ті піднімають відсотки за позиками. Ключова ставка знижується – падають і відсотки. Звісно, це єдиний чинник, але загалом тенденція буде видно.
Аналогічно відбувається із депозитами. Чим нижче відсотки за кредитами, тим неохоче банки готові ділитися частиною прибутку, що зменшився, з клієнтами, які розміщують у них гроші. І навпаки: ставки за вкладами (включаючи накопичувальні рахунки) зростають за кредитними. З тією різницею, що піднімають відсоток за вкладами, банки менш охоче, ніж за позиками.
Фінансова активність та ціни
Здається, що ставки за вкладами та кредитами є важливими для тих, хто ними користується. Але це зовсім негаразд. Для початку: позики беруть не лише громадяни. Насамперед це бізнес. Чим дорожчі кредити, тим дорожче і ризикованіше виробництво. Чим дешевші кредити, тим активніше розвивається бізнес. Відкриваються нові компанії. А зниження ставок за позиками для громадян провокує споживання. Ціни при цьому можуть зрости через збільшення попиту. Наприклад, 2020 року ставки з іпотеки значно знизилися. Після чого нерухомість початку так бадьоро зростала в ціні, що нівелювала всю вигоду від зниження переплати за відсотками.
Водночас низькі ставки за депозитами змушують людей замислюватися, чи варто нести гроші до банку чи розглянути альтернативи з вищою прибутковістю. Що може бути чудовою можливістю для компаній чи держави залучити гроші через облігації чи інші інструменти ринку під нижчий відсоток, ніж раніше.
А ось позики під вищий відсоток змушують людей знизити оберти і робити покупки з більшою обережністю. Тому бізнес змушений пропонувати вигідні ціни або хоча б гальмувати їхнє зростання, щоб стимулювати клієнтів. Одночасно зростають ставки за вкладами, і люди охочіше несуть гроші на зберігання до банку.
Компенсації, пені, штрафи
Ключову ставку, а деяких випадках рівну їй ставку рефінансування, використовують із розрахунків важливих сум. Наприклад:
- Компенсація за затримку зарплати – від 1/150 ключової ставки за кожний день прострочення.
- Пені за прострочення з податків — вони нараховуються у відсотках суми боргу. Розмір дорівнює 1/300 ставки рефінансування для фізосіб, для юридичних – 1/300 у перші 30 днів, а потім – 1/150.
- Пені за затримку плати за житлові та комунальні послуги 1/300 ставки рефінансування за кожен день прострочення, починаючи з 31 дня після дати розрахунку. З 91 дня платити доведеться більше — 1/130 ставки рефінансування.
Що варто запам’ятати
- Ключова ставка – інструмент грошово-кредитної політики Центробанку. Її зміна впливає економіку загалом.
- Ставки комерційних банків за кредитами та вкладами йдуть за ключовою ставкою. Відсотки знижуються після зменшення, зростають зі збільшенням.
- Ставка рефінансування дорівнює ключовій ставці. Разом вони впливають розмір різних розрахунків із боку держави.
- Зниження ключової ставки стимулює розвиток економіки, підвищення пригальмовує.
- Але на економіку впливає не тільки ключова ставка, так що орієнтуватися виключно на неї все ж таки не варто.
