Книга Кари Лінн «Всі дорослі нещасні» складається з 20 уроків з набуття внутрішньої гармонії. Це путівник для людей, які так зациклилися на своїх проблемах, що перестали радіти життю. З дозволу видавництва «Бомбора» ми публікуємо уривок із розділу «Дорослі люди, що завжди втомилися».
Майже кожен день типова доросла людина активно розмірковує про всі важливі і не надто справи, заодно перебираючи в голові поточні проблеми. Це може здатися дивним, але якщо ви довго лежатимете на дивані без руху, всерйоз поринувши в невеселі роздуми, то незабаром виявите, як жахливо вимоталися і втомилися.
У дорослому світі вважається природним невпинно смикати у своїй голові найнеприємніші речі, чи це погані спогади, страхи чи туманні побоювання, минулі образи чи недавні невдачі. І нікому з нас не спадає на думку, що наш мозок — такий самий орган, як, скажімо, наші руки чи ноги. І якщо ви старанно перебиратимете кінцівками, день і ніч змушуючи їх працювати на знос, то не здивуйтеся тому, що вони почнуть хворіти або давати себе знати за допомогою неприємних відчуттів.
Мозок людини теж не джерело нескінченної сили, отже негативні думки і тривоги здатні здорово виснажити його ресурси.
А щоденні обмірковування всіляких прикростей — і поготів. При цьому вам зовсім не обов’язково взагалі рухатися фізично, щоб вимотати своє тіло і душу. За моїми скромними спостереженнями, достатньо всього години неприємної розмови або витання у хмарі важких думок, щоб на всю наступну добу позбавити себе сил. У всіх сенсах цього.
Дорослі люди взагалі не дуже схильні берегти свої внутрішні ресурси, а тому їм рідко спадає на думку ідея припинити даремно терзати власну нервову систему. І це дуже погано. Тому що для того, щоб ваш мозок мав можливість відновитися після виснажливої роботи, просто поспати одну ніч буде недостатньо. Адже негативні емоційні переживання та страхи забирають набагато більше сил у нашого організму, ніж тривале тренування у тренажерному залі. І ресурси мозку не нескінченні. Чим частіше ви мучите себе, подумки повертаючись до поганих подій чи роздумів, тим сильнішою буде ваша втома.
Звичайно, обійтися без негативних думок навряд чи вдасться, навіть якщо постаратися. Але візьміть за правило не перегинати з цим і не перевантажувати свій нещасний мозок, який усіма можливими методами сигналізує вам про те, що йому необхідний відпочинок. Почуття провини, страху, образи, гніву чи розчарування — це погані, важкі емоції, на «перетравлення» яких нервовій системі людини потрібно дуже багато внутрішніх ресурсів. Тому що коли ви відчуваєте стрес, ваше тіло починає поводитися неадекватно. І для того, щоб загнати себе в цей стан, зовсім не обов’язково пережити якесь нове потрясіння. Достатньо подумки повернутися до неприємної теми, що не дає спокою.
Якщо у вас немає жодного бажання розгубити свою бадьорість і передчасно збожеволіти, то введіть у щоденний розпорядок новий і обов’язковий пункт: турботу про власну нервову систему.
Давайте їй можливість відновитися і відпочити, влаштовуйте своєму втомленому мозку щоденний релакс, щоб хоча б частково розвантажувати його і позбавлятися почуття пригніченості та емоційного вигоряння.
Пам’ятайте про те, що ви завжди встигнете подумати про щось погане або поміркувати про неприємні турботи — вони від вас точно нікуди не втечуть. Тому немає жодного сенсу занурюватися в цю атмосферу розпачу надовго або практикувати це регулярно. Якщо вам пристрасно хочеться покопатися у своїх застарілих фобіях чи пригадати недавні тривоги, змусіть себе обірвати ці потуги. Замість того, щоб культивувати душевну втому та виснажувати нервові клітини, поверніться на 180°.
Передчуючи «грозу», займіться тим, що гарантовано принесе вам радість або підніме настрій. Зрештою, вирушайте спати або прийміть ванну з ароматичною морською сіллю. Або випийте чаю з цукерками, різко обірвавши потуги свого внутрішнього «я» відродити негативні образи. З незвички це може здатися найскладнішим заняттям, проте вам необхідно навчитися перемикати свій мозок із чогось поганого на щось хороше. І змушувати його абстрагуватися навіть від найгірших думок. Адже, зрештою, цей орган повністю належить вам. І якщо ви, типова доросла людина, не в змозі впоратися зі своєю головою та її вмістом, то як ви взагалі зумієте керувати своїм життям?
Більшість негативних переживань не вимагає від дорослої людини жодного глибокого аналізу. Навіть якщо вас у цьому намагається переконати натовп м’ясоїдних психологів. Просто їм теж потрібно щось їсти і вони теж мають вдома діти, яких необхідно утримувати. Так що простіше вселити дорослому, що зневірився, думка про те, що все погане слід ретельно розжовувати знову і знову. Як мінімум, цей процес здатний тривати до нескінченності, посилюючи психоемоційне тло пацієнта і даючи можливість викачувати з нещасного дедалі більше грошей.
Перекрийте свою свідомість і відмовтеся від тривалого перебування у своїх негативних емоціях. Зрештою — ви ж не станете уважно вивчати в унітазі те, що з вас вийшло після сніданку? А всі ваші погані думки, що осіли десь у голові, — не що інше, як відходи життєдіяльності мозку. І якщо ви не станете їх регулярно перебирати, ваш мозок зуміє зрештою їх утилізувати, а ви відчуєте себе більш щасливими та легкими. Якщо ж до нескінченності змушувати себе знову і знову повертатися до пережитих речей і почуттів, що викликають дискомфорт, можна незабаром збожеволіти. І логіки в такій моделі поведінки немає і не може бути.
Якщо ви відчуваєте втому, то найрозумніше буде перестати мучитися своїми думками та відпочити. Так само, як ви вирушаєте в туалет, якщо відчуваєте, що сечовий міхур переповнений. Або випиваєте склянку води, якщо вас мучить спрага. Мозок та емоційний стан – це така ж повноцінна система, як і всі інші у вашому тілі. І ігнорувати наполегливі прохання свідомості не варто.
Неминуча втома і душевне вигоряння — це явний сигнал того, що дорослий надто довго не звертав уваги на крики та благання власного мозку.
Як результат, орган перебуває у пригніченому стані та мало здатний продовжувати повноцінне функціонування. І якщо ви звалите на нього нову порцію поганих переживань, то “мотор” просто згорить. А ви надовго поринете в меланхолійний або депресивний стан. Коли навіть виконання примітивних буденних справ не залишиться ні фізичних, ні моральних сил.
Тепер ми діятимемо інакше. Почуваєтеся виснаженим і вичавленим, наче лимон? Отже, ваш мозок потребує релаксації. Переключіть свої думки на щось нейтральне чи позитивне, абстрагувавшись повністю від негативних емоцій. Не приймайте важливих рішень і перенесіть усі важливі роздуми на більш вдалий час. Розвантажте розум настільки, наскільки це можливо. І візьміть за правило вирушати до сну саме в такому стані.
Звичайно, типовій дорослій людині для повноцінного відпочинку потрібно ще багато різних речей: свіже повітря, подорожі, приємні враження, смачна їжа. З усіх цих позитивних відчуттів може складатися ефективна терапія для втомленої душі та виснаженої свідомості. Але якщо ви продовжуєте копирсатися в горах емоційного сміття, ніжно під променями океанського сонця, то в цьому не буде ніякого сенсу.
З книги «Всі дорослі нещасні» ви дізнаєтесь, як вимкнути режим вічної втоми та навчитися переводити свій мозок у режим безтурботності. А ще розберетеся, чому помилятися не страшно, а дуже добре.
