Як зважитися на вищу освіту, якщо ви вже дорослі

Чому люди навчаються у дорослому віці

Якщо коротко, щоб отримати нові навички та кар’єрні перспективи. Але глибинні причини, що змушують знову сісти за підручники, бувають різними.

Хтось ще з 5-го класу знає, ким хоче стати, тому без сумнівів обирає виш, все життя працює за фахом та робить кар’єру. Але це радше щасливий метч. Майже 64% росіян шкодують про направлення, яке обрали під час вступу до вузу. Технології розвиваються, з’являються нові привабливі можливості. Робототехнік, дизайнер віртуальних світів, аналітик великих даних — кілька десятків років тому про такі професії і не йшлося. До того ж, спеціальності, які раніше здавалися перспективними, втрачають свою актуальність. Наприклад, у найближчі 15 років компанії будуть менше потребувати в юристах, бухгалтерах та перекладачах.

Є й ті, хто після школи йде до технікумів, щоб отримати прикладну спеціальність, і досягає успіхів у бізнесі чи творчості без диплома вузу. У разі «кірочка» може забезпечити приємне кар’єрне просування чи закрити якусь внутрішню психологічну потребу.

А ще буває так, що дорослій людині просто цікавий процес навчання. Існує ціла концепція безперервної освіти – lifelong learning. Вона передбачає постійний розвиток особистості у професійній, соціальній, духовній сферах, і такий підхід має неочевидні плюси. Наприклад, звичка вчитися підтримує роботу нейронів і приносить користь мозку, розширює коло знайомств, покращує емоційне тло і допомагає уникнути депресії.

Як зрозуміти, куди надходити

Якщо вас приваблює концепція безперервного навчання або диплом потрібен, щоб резюме виглядало переконливіше, то, мабуть, варто орієнтуватися тільки на власні інтереси. Але коли до вступу підштовхує бажання змінити кар’єрний трек, вибрати оптимальний шлях за витратами часу та коштів буває непросто. Є й хороша новина: сучасний ринок освітніх програм може запропонувати різні формати. Тому, перш ніж вирішити, куди подавати документи, дайте відповідь на наступні питання.

Скільки у вас часу?

Відповідь допоможе визначитися із формою навчання. Тут важливо пам’ятати, що навіть заочний бакалавр — це, як правило, 5 років. До цього терміну варто додати час на пошуки нової роботи та перехідний період із скромним доходом. Весь цей час вам, швидше за все, доведеться не тільки штурмувати нові знання, а й продовжувати працювати за старою професією, платити іпотеку, скорочувати час і витрати на хобі, а від чогось зовсім відмовлятися. Якщо такий розклад вас не влаштовує, то, можливо, варто подумати про вивчення вузьких навичок у рамках короткострокових онлайн-курсів, які дають диплом про перепідготовку.

Але якщо обов’язково потрібен документ про вищу освіту, то варіанти впоратися швидше за стандартний термін є. Наприклад, на деяких спеціальностях існують бакалавріати тривалістю 2 та 3 роки. Програма може скоротитися через перерахунок деяких дисциплін – наприклад, при отриманні другої вищої вам не доведеться проходити ще раз загальнотеоретичні предмети на кшталт культурології, російської мови або базової математики.

Ще варіант – магістратура. Цей шлях дозволяє за кілька років здобути освіту тим, хто вже має диплом із суміжних спеціальностей. Крім того, магістрантам простіше поєднувати заняття та сесії зі стажуванням чи роботою.

Для чого вам потрібна вища освіта?

Це питання про мету – саме вона визначає, чи зможете ви довести розпочате до кінця. Спробуйте сформулювати її максимально ясно: не просто «Мені потрібний диплом айтішника, тому що всі кажуть, що треба вчитися кодити», а «Мені потрібні додаткові навички, з якими я зможу претендувати на конкретну посаду».

Якщо відразу важко зрозуміти, чого вам хочеться, то можна пройти тести на профорієнтацію. А ще спробуйте відштовхуватися від того, що вам не подобається у вашій нинішній професії. Припустимо, не влаштовує заробіток, відсутність кар’єрних перспектив та цікавих завдань. Пошук нової спеціальності можна вести за двома напрямками:

• Вивчіть ринок праці. Подивіться, в яких галузях високий рівень зарплат, а заразом намітьте сфери, які вас залучають. Можливо, вдасться застосувати минулий професійний досвід та почати розвиватися у суміжній галузі.
• З’ясуйте, що вам потрібно потрапити в нову сферу. Подивіться на поріг входу до тих професій, що вас зацікавили. Якщо на початкових етапах потрібні конкретні навички, то при пошуку навчального закладу варто переконатися, чи закривають освітні програми ці вимоги. Можливо, для якихось спеціальностей онлайн-курсів буде достатньо. А якщо від претендентів чекають досвіду роботи навіть при облаштуванні на молодші посади, то заздалегідь подумайте про стажування або програми з упором на практику.

Як вам буде зручніше вчитися?

Не кожному захочеться після цілого робочого дня їхати ще на одну вечірню «зміну» — слухати лекції в аудиторії. По-перше, на дорогу може витрачати багато часу, по-друге, буває складно зосередитися на заняттях, коли до цього 8 годин бився з дедлайн. У такому разі виручить онлайн-формат. Важливо, щоб програма навчання не виключала будь-який контакт із викладачами, хай навіть у рамках відеодзвінків. У вас повинна бути можливість задати питання, що цікавлять, і усвідомити незрозумілі в матеріалі моменти.

Якщо вам важливо регулярне спілкування з викладачами і однокурсниками, то вибирайте програми, які мають на увазі офлайн-навчання у вихідні. Або розгляньте гібридні варіанти — наприклад, коли лекції доступні в записі, а практичні заняття проходять в аудиторії.