1. Велика Валдайська стежка – Новгородська область
Відмінний варіант для тих, хто тільки знайомиться із трекінгом. Це найдовший обладнаний туристичний маршрут у європейській частині країни. Він прокладений територією національного парку Валдайський. Щоб туди потрапити, потрібно купити квиток, що коштує 250 рублів. Додаткові послуги оплачуються окремо.
У похід можна вирушити у складі організованої групи, а й самостійно. А по дорозі побувати у різних екологічних природних системах. Побачити ялинник та бір, широколистяний ліс та чисті озера, річки з греблями, збудованими місцевими бобрами, болотяну флору та фауну. На території національного парку туристам доступні інтерактивні стенди із додатковою інформацією.
На маршруті є де відпочити та відновити сили. Туристам доступні п’ять стоянок для ночівлі, з вогнищем, туалетами та умивальниками. А між ними є альтанки, де можна влаштувати привал.
Довжина маршруту – 59 кілометрів, тривалість походу – 5 днів. Дорога доступна з травня по листопад, але краще вирушити в подорож до кінця вересня. Дістатись точки старту можна на машині з Москви, Петербурга або Великого Новгорода.
2. Велика Байкальська стежка – Іркутська область
Ще один маршрут, для якого не потрібний серйозний досвід у трекінгу. Уздовж узбережжя Байкалу прокладено кілька пішохідних стежок. Вони зміцнені і зручні для туристів з різним рівнем підготовки. Особливо популярний маршрут «Листянка – Великі Коти – Велике Голоустне».
У поході можна побачити мальовничі ліси, подивитися на Байкал з висоти близько 800 метрів, відпочити на кам’янистому пляжі та скупатися у чистій озерній воді.
Є маршрути, які проходять через територію Прибайкальського національного парку. Ця природна зона внесено до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Щоб вирушити у похід через парк, потрібно оформити дозвіл. Це можна зробити онлайн, на офіційному сайті парку. Перепустка в залежності від зони буде коштувати до 500 рублів.
Усі подорожі до околиць Байкалу розпочинаються з Іркутська. Протяжність маршрутів – до 60 кілометрів, тривалість походів – до 5–7 днів. Найкращий час – з червня по вересень.
3. Кодорська ущелина – Кавказ, Абхазія
Тут також є маршрути для туристів без досвіду, на яких не буде високих вершин та складних перевалів.
Ущелина знаходиться на Кавказі, у верхній течії гірської річки Кодор. На околицях можна побачити чудові озера, де водиться форель, а також самшитові гаї, гарні водоспади, загадкові печери. Крім того, усі охочі можуть викупатися в термальних джерелах Киндиг, а також у Чорному морі, якщо погода погодиться.
Маршрут починається в Адлері. Фінальна точка – Новий Афон або Псоу. Довжина – до 90 кілометрів, тривалість – до 9 днів. Можна планувати похід із травня по вересень.
4. Маршрут “через гори до моря” – Кавказ, Адигея, Краснодарський край
Це один із найдавніших маршрутів — він з’явився ще за часів СРСР. Його називають “через гори до моря”, а також “тридцяткою” – маршрутом номер 30. Довжина колії – близько 70 км, тривалість походу – 7-8 днів. Щодня туристи проходять до 10 кілометрів та зупиняються на привали.
Це унікальний маршрут: лише тут можна пішки пройти усі ландшафтні зони країни. Він починається у Сочі чи Краснодарі. Учасники рухаються через кубанські степи, йдуть через хвойні та широколистяні ліси, піднімаються на гірські плато, де розташовані альпійські та субальпійські луки, а потім отримують можливість побачити вічні сніги та льодовики на гірському схилі.
Потім туристи спускаються південною частиною Головного Кавказького хребта і опиняються на морському узбережжі серед субтропічної рослинності. Далі вони рухаються вздовж басейну річки Шаху, а фінальною точкою маршруту може бути Бабук-Аул, Солохаул або Дагомис.
Групи йдуть через високогірне плато Лаго Накі, проходять Фішт Оштенський гірський масив. Деякі організатори трекінгових маршрутів пропонують піднятись на гору Фішт або Оштен. Але туристам-початківцям і тим, хто не дуже впевнений у своїх силах, можна вибрати похід без сходження.
Маршрут прокладено через Кавказький біосферний заповідник. Туристи у складі організованих груп перед початком походу оформлюють перепустка в природоохоронну зону. Найкращий час для походу – з червня по вересень.
5. Похід до підніжжя Білухи – Алтай
Це один із найпопулярніших маршрутів Алтаю. Туристи йдуть до перевалу Кара-Тюрек, проходять через Долину семи озер, зупиняються біля Озера гірських духів, спостерігають льодовики, річки та водоспади, що сяють на сонці. І нарешті приходять до підніжжя Білухи, яка вважається головною вершиною Алтаю.
Перехід через перевал вимагає витривалості та хорошої фізичної підготовки, і туристам-початківцям краще вибрати інший маршрут. Але тим, хто зможе подолати всі перешкоди, відкриваються найкрасивіші гірські пейзажі, прекрасні долини та чисті озера.
Початкова та кінцева точка походу – селище Тюнгур. Охочі побачити вершини Алтаю зазвичай приїжджають до Барнаула чи Горно-Алтайська — саме там збираються організовані групи. Деякі організатори пропонують не лише піші переходи, а й рафтинг. Перед виходом кожна група реєструється до МНС Республіки Алтай.
Довжина маршруту – близько 120 кілометрів, тривалість – 10 днів. Найкращий час — із середини червня до кінця серпня.
6. Похід до Шавлінських озер – Алтай
Цей маршрут дозволяє туристам подолати перевали Північно-Чуйського хребта та побачити Нижнє та Верхнє Шавлінські озера. Вони знаходяться на висоті 2 кілометри в оточенні гірських піків, покритих снігом. Три вершини, що відбиваються в озерах, носять романтичні імена: Мрія, Казка та Красуня.
На шляху до водойм туристів чекають гірські перевали та плато. Складність маршруту трохи вища за середню, для походу потрібна хороша фізична форма. Стануть в нагоді витривалість і здатність проходити за день до 10-16 кілометрів.
У похід варто йти у складі організованої групи, перед виходом вона реєструється до МНС. Довжина маршруту – близько 100 кілометрів, тривалість походу – 9–10 днів. Старт та фініш у Барнаулі або Гірничо-Алтайську. Найкращий час – з другої половини червня до кінця серпня.
7. Похід на плато Путорана – Красноярський край
Відоме багатьом фільмом «Територія» плато знаходиться на півночі Красноярського краю. Воно занесено до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Це величезний масив застиглої лави. Гігантська плоска височина піднімається над ландшафтом на висоту до 800 метрів. Кордони плато — рівні скелясті уступи.
Поблизу немає людської оселі. Зате є безліч річок, водоспадів та гірських озер. Одні з найкрасивіших – озера Кета, Лама та Віві. У них, як і в інших місцевих водоймах, напрочуд чиста та прозора вода.
На плато і поряд з ним можна побачити рослинність, характерну для тундри та тайги. А піднявшись на височину, ви опинитеся в арктичній пустелі.
Точка старту для організованих груп – Норильськ. Туристи мають бути у добрій фізичній формі, а от без спеціальної альпіністської підготовки можна обійтися. Довжина маршруту – близько 100 кілометрів, тривалість – 10–15 днів. Найкращий час для походу — з другої половини червня до кінця серпня.
8. Похід від Таганаю до озера Тургояк – Південний Урал
Це легкий маршрут, який підійде туристам без серйозного досвіду. Але хороша фізична форма стане в нагоді, тому що там на вас чекають гірські хребти, сопки та скелі. Туристи розпочинають похід біля головної садиби Національного парку Таганай, яка знаходиться недалеко від міста Золотоуста. Тут же можна купити вхідні квитки до парку.
На шляху можна побачити найкрасивіші сопки та гірські вершини, скелі та кам’яні стовпи. А також ділянки хвойного та сосново-березового лісу, ялицеві та ялинові гаї. На привалі можна збирати ягоди та гриби.
Головна особливість Південного Уралу – величезна різноманітність гірських порід, що формувалися у різні геологічні епохи. У ущелинах хребта можна побачити різнокольорові камені різного розміру: шматочки авантюрину та рожевого кварцу, мармуру, мідної руди.
Похід триває 5-6 днів, довжина маршруту – близько 70 кілометрів. Закінчується він березі озера Тургояк. Туристи із задоволенням купаються у чистій та прохолодній воді озера. Фінальна точка маршруту – Златоуст або Челябінськ. Найкращий час для походу – з червня по вересень.
9. Єргаки, Західні Саяни – Красноярський край
Як і для будь-якого пішого маршруту, частина якого проходить горами, туристам знадобиться хороша підготовка.
Західні Саяни — гірська система, що у Сибіру. Ергакі — хребет, який зустрічає туристів найкрасивішими гірськими вершинами та незвичайними ландшафтами, сформованими льодовиками. Тут можна побачити гострі гранітні піки, скелі та кам’яні стовпи химерних форм. А також первозданну тайгу, чисті озера та потужні водоспади.
Це природна зона, що охороняється. На території Західних Саян створено природний парк Єргакі. Тут є обладнані туристичні стоянки, проводяться екскурсії, а для трекерів-початківців. організовуються походи вихідного дня
Стартувати можна в Абакані. Протяжність маршруту – близько 60 кілометрів, тривалість походу – до 7 днів. Найкращий час — червень-серпень.
10. Хібіни – Кольський півострів, Мурманська область
Сюди краще вирушати туристам із досвідом. Тим, хто лише починає знайомитися з трекінгом, похід може видатися складним.
Хібіни – північні гори. Це найбільший гірський масив Кольського півострова. На туристів чекають вершини та перевали, а також красиві ущелини, гірські річки та водоспади, кам’яні стовпи та скелі. Багато хто прагне побачити ущелини Аку-Аку та Юм’єкорр, перевал Південний Рісчорр, вершину Юдичвумчорр. У поході можна помилуватися суворою природою тундри, поблукати пружними мохами, зібрати смачну лохину.
Тут немає єдиної туристської стежки — Хибінами прокладено безліч маршрутів. Зазвичай вони розраховані на 10-14 днів. За цей час туристи проходять від 90 до 130 кілометрів залежно від їхньої підготовки та складності маршруту.
Стартова точка – Мурманськ, звідки можна дістатися станції Апатити або міста Кіровськ. Краще вирушати до пішого походу у складі організованої групи. Максимальний час — липень-серпень.
