Книга Гері Чепмена «П’ять мов кохання» стала справжнім бестселером. Її часто вивчають пари, котрі хочуть знайти секрет вічного щастя. Головна думка автора полягає в тому, що у кожного у відносинах є свій основний спосіб висловлювати почуття і що партнерам треба виявити волю і навчитися спілкуватися «мовою кохання» один одного, щоб знайти гармонію.
Справді, багато закоханих пар часто страждають саме через те, що говорять на різних «мовах». Знати про бажання та потреби іншої людини — важливо для стосунків. Проте, як і щодо будь-якої іноземної мови, налагодити спілкування вдається далеко ще не відразу. Проблема може бути в тому, що “мова кохання” партнера часом заглушується “мовою агресії” – гнівними тирадами, різкими висловлюваннями та обуреними криками, які перетворюються на какофонію болю та відторгнення.
Якими бувають «мови агресії»
Автор ідеї, психолог та письменник Майк Верано виділяє п’ять видів:
- Праведний: “Правда на моїй стороні, а ти помиляєшся”. Людьми, які обирають цю мову, рухає почуття переваги, а будь-який конфлікт з ними швидко перетворюється на перерахування всіх минулих помилок та гріхів партнера.
- Обурений: “Як ти можеш?” Часто ця фраза вимовляється з деяким подивом, покликаним її пом’якшити, але підтекст завжди однаковий — «жертва» не заслужила на подібне звернення. Це класична схема “перекладу стрілок”, яка змушує обидві сторони захищатися.
- Вимагає відплати: Ти ще поплатишся за все! Люди, які використовують цю мову, ніколи нічого не забувають і не прощають і дотримуються правила «око за око». Причому вони можуть довгий час не діяти, тому що «помста — це страва, яку подають холодною».
- Відволікаючий: «А як щодо ситуації, коли…?» Ті, хто розмовляє цією мовою, майстерно переключають увагу співрозмовника, щоб уникнути відповідальності за свої слова та вчинки і змусити його оборонятися. Це все одно що крадькома діставати печиво з чужої коробки, а потім сердитися, що воно несвіже.
- Виправдовуючий: “Ти це заслуговуєш”. Люди, які обирають цю мову, зазвичай нагадують про карму, тільки ще й самі дають їй потужний поштовх, виступаючи у ролі судді та присяжних.
«Мови агресії» нерідко поєднуються і можуть легко призвести до справжнього гніву. І хоча розпізнати і зрозуміти їх зазвичай легше, ніж «мови кохання», ми намагаємося їх ігнорувати та уникати. Причина в тому, що в основі кожної мови агресивності лежить страх. Страх виявитися неправим, страх бути використаним у чужих інтересах, страх втратити контроль, дізнатися правду чи видатися слабким.
Що робити з «мовами агресії» у відносинах
Порада Гері Чепмена спочатку дізнатися “мова кохання” партнера ігнорує давню мудрість “Пізнай самого себе” і свіжішу думку про те, що зміни важливо починати з себе. Дуже часто ми ретельно вивчаємо особистість іншої людини, але зовсім не розуміємо своїх потреб, інтересів і мотивів.
Звичайно, краще вивчати свою «мову агресії» з професійним психологом. Нерідко буває так, що під маскою гніву ховаються депресія та тривога. Але є кілька кроків, які можна зробити самостійно:
- Наділіть відносини пріоритетом. У своїй книзі «Лаятися не можна миритисясімейний психолог Девід Бернс зазначає, що одна з головних проблем з конфліктами в парі – це не труднощі у спілкуванні, а відсутність турботи про партнера і про стосунки, коли вони відсуваються на друге, п’яте або десяте місце у вашому житті.
- Навчіться відпускати. Згодом ця установка набула відтінку псевдобуддистської практики, якою люди йдуть, бо мають, а не тому, що вміють це робити. Але в ній є сила, яка допомагає позбавлятися непотрібного емоційного багажу. У багатьох випадках проблема криється якраз у звичці постійно повертатися до тих самих сварок, не дозволяючи собі їх відпустити.
- Будьте готові прощати. Огида, образа й обурення — отрута, яку ми свідомо приймаємо, сподіваючись «отруїти» когось іншого. Вміння прощати по-справжньому зцілює.
На перший погляд може здатися, що всі ці кроки вимагають серйозних зусиль та роботи над собою. Так і є. Але це ніщо в порівнянні з тим, скільки енергії і душевних сил ви витрачаєте на те, щоб стримати гнів під контролем і не вибухнути.
