“Дайте знати” – це рубрика для історій наших читачів. Щотижня ми запускаємо опитування та чекаємо на ваші коментарі. Найцікавіші з них потрапляють у статті та добірки.
Напередодні Нового року багато хто напевно задумався про те, які подарунки вони хотіли б отримати або, навпаки, подарувати. Ми зібрали історії наших читачів, які згадують про найкращі та найгірші презенти в їхньому житті. Мотаємо на вус.
1. Велосипед
За часів СРСР на моє 12-річчя батьки подарували мені велосипед «Уралець». Завдяки якомусь неймовірному успіху, враховуючи дефіцит того часу, їм вдалося купити його у спорттоварах. Сказати, що я мало не збожеволів від щастя, — нічого не сказати! Не пам’ятаю, щоб колись ще відчував такі відчуття.
2. Гармонь
У 10 років мені подарували гармонію. Був мій день народження. Мама з татом прийшли до мене вранці – я ще лежала у ліжку – і вручили її. Реакція — шок, ступор, нерозуміння: навіщо мені потрібна гармонія? У мене навіть бажання грати на ній ніколи не виникало.
Я, звичайно, засмутилася, але батькам нічого не сказала. Нещодавно запитала у мами, чому вони тоді вирішили подарувати мені саме її. Але вона не згадала.
Гармонь у результаті я передарувала дідусеві, який із задоволенням на ній музикував.
3. Квиток на концерт «Ленінграда»
Найкращі подарунки робить моя дочка. Коли вона була малечею, то вручала мені гарні малюнки. Потім зросла і з першої зарплати подарувала на день народження квиток на концерт гурту «Ленінград».
Я очманіла від такого подарунка. Піти на їхній виступ я хотіла давно, але грошей було шкода. А тут – дочка вручила!
На концерт я прийшла після роботи з портфелем, у діловому костюмі та окулярах. Зайняла місце на танцполі, ближче до сцени. Перший час косилася на фанів, що шаленіють, а потім сама пішла у відрив. Навіть голос зірвала!
4. Щітка для чищення одягу
Молодший брат (йому на той момент було років 20) на 8 Березня подарував мені щітку для чищення одягу… Подарував — отже дав у руки, пробурчав щось і все.
Так, дивний подарунок. Але на той момент я думала тільки про одне: “Вау, він мені хоч раз у житті щось подарував!” Інших презентів від нього не пригадаю.
5. Електронна книга
Коли мені вручили електронну книгу, я почувала себе як Белль, якій подарували бібліотеку у «Красуні та Чудовищі».
Раніше я скептично ставилася до електронних читалок, але потім зрозуміла фішку: існують книги, з якими хочеться ознайомитися, але не ставити в шафу. Так би мовити, на разок. Для того, щоб задовольнити цей запит, подарунок чудово став у нагоді. Тепер у шафі лише найкращі видання улюблених книг!
6. Леопардові лосини та абонемент у тренажерний зал
Найстрашніший мій день народження – 16-річчя. «Друзі» прийшли до мене додому та сказали, що хочуть вручити два подарунки. Щоб отримати їх, я мала зав’язати очі і «пройти випробування».
Спочатку подруги щось надягли мені на ноги. Мені здалося, що це колготки, і я засумнівалася – виходити в них на люди не хотілося. Але вони переконали, що все нормально і це перший подарунок. Вони сказали, що кожен має кілька завдань для мене. Тільки, пройшовши їх, я зможу отримати свій другий презент.
Випробування були фізичного характеру: мені потрібно було сісти, підстрибнути, пробігтися дома і таке інше. Щоб ви розуміли, все життя у мене були проблеми із зайвою вагою, я не спортсменка. На той час я важила близько 90 кілограмів. Очі були зав’язані, тож я не бачила, що відбувається.
А відбувалося ось що: мене одягли в лоопардові лосини, які сиділи на мені жахливо, і змусили займатися фізкультурою, паралельно знімаючи всі мої старання на відео. Я не була спортивною дівчинкою, тому швидко спітніла, почервоніла та почала задихатися.
Коли розправа закінчилася, друзі розв’язали мені очі, поставили перед дзеркалом, вручили абонемент у тренажерний зал і сказали: «Ти зробила перший крок до змін! Даруємо тобі цей подарунок, щоб ти не зупинялася. Хтось крикнув: «Головне поставити собі за мету — позбутися лосин. Ха-ха-ха!» У всій хаті стояв регіт від їхніх мерзенних жартів у мій бік.
Я мало не розплакалася, втекла у ванну і просиділа там півгодини. Цей випадок так сильно вплинув на мене, що згодом у мене почалася анорексія та булімія. Я закрилася в собі та перестала спілкуватися з цими друзями.
7. Подорож
Я люблю подорожувати автомобілем, сама дорога для мене — пристрасть! Поїздки кілька разів на рік зазвичай організовує чоловік. Якщо подорож далека, то він дарує мені її на особливий випадок. Якщо ні, то у вихідні ми можемо з’їздити до міст, розташованих неподалік нас.
Цього року, наприклад, на день народження ми поїхали до Уфи, Казані, Йошкар-Оли. 2022 зустрічали в Гарячому Ключі в Краснодарському краї. Минулий – у Воронежі. У травні після перенесеного ковіда з’їздили до Калмикії.
Це найкращі подарунки для мене! Багато поїздок я плачу від щастя. Минулого року, наприклад, чоловік повіз мене автомобільним маршрутом: Мінеральні Води, Ельбрус, Домбай… До останнього не вірилося, що це відбувається зі мною. Я плакала від емоцій!
