1. Дитина вже знає, ким хоче стати
Багато школярів до 14 років визначаються якщо не з підсумковою професією, то як мінімум із напрямком свого сталого інтересу. Припустимо, якщо дитина з дитинства із задоволенням відвідує гурток робототехніки, то, можливо, щоб не марнувати часу, після 9-го класу йому варто вступити до коледжу або технікуму на інженерні напрямки. Це як авіа-, судно- та машинобудування, так і будівництво житла. Підлітка-гіка можна зацікавити IT-спеціальностями – такі напрями в коледжах зараз також є. Наприклад, вдасться спробувати себе у веб-розробці або освоїти професію адміністратора баз даних.
Навчання у коледжах та технікумах передбачає значну частку практики. Через кілька років, до віку, коли його однолітки лише починають навчатися у вузі, студент коледжу вже готовий розпочати кар’єру. При цьому він не закриває собі дорогу до вищої освіти: за бажання далі можна вступити і до інституту. У деяких випадках навіть є шанс зарахуватись відразу на другий курс.
Популярність середньої професійної освіти лише зростає: сьогодні коледжі обирають 60% дев’ятикласників. Це сталося зокрема завдяки національному проекту «Освіта»який займається розвитком системи середньої професійної освіти у України.
У коледжах викладають майстри виробничого навчання з практичним досвідом, а заняття проходять на сучасному обладнанні: на базі коледжів по всій країні створено понад 3000 майстерень.
2. Школяр хоче здобути конкретні навички
Не всі готові витрачати кілька років свого життя в інституті, щоб за підсумком вийти з купою теоретичних знань, але без можливості відразу ж знайти роботу. У коледжах практика займає 70% усієї навчальної програми. Деякі заняття проходять безпосередньо на виробництві.
Студенти отримують прикладні навички та навчаються на тому ж обладнанні, на якому згодом працюватимуть. Осягати тонкощі тієї чи іншої справи у коледжах допомагають наставники. Це досвідчені викладачі та майстри виробничого навчання, які пройшли спеціалізовані стажування на підприємствах. Вчорашні школярі наживо знайомляться з професією, тож у перші дні повноцінної дорослої роботи стресу у них буде менше.
3. Дитина боїться погано здати ЄДІ
У деяких школах останні 2 роки навчання повністю заточено на підготовку до іспиту — через це у підлітка може зникнути інтерес до навчання. Крім того, сам ЄДІ здатний стати серйозним фактором тривоги дитини у старших класах, особливо якщо її близькі переживають, що школяр не набере необхідних для вступу балів.
Підлітку може і об’єктивно не вистачати знань з предметів, що цікавлять. Наприклад, школяр мріє про інженерну спеціальність, але не має можливості ходити до репетиторів і приділяти час лише технічним предметам. У такому разі можна вступити до коледжу. Для цього ЄДІ не потрібен: тут зазвичай враховується середній бал шкільного атестата.
У коледжі підліток зможе підтягнути знання з профільних предметів та за бажання піти до вузу. Для переходу на новий ступінь освіти здавати ЄДІ не доведеться, хоча вищі навчальні заклади можуть встановлювати свої критерії для зарахування.
4. Підліток прагне стати більш незалежним
Деяким старшокласникам може не подобатися школа через її занадто строгі рамки на кшталт встановленої форми одягу або зауважень щодо кольорового волосся. Навчання у коледжі — це практично студентство, тому ніхто не писатиме в щоденник скарги батькам, що підліток забув зміну або неакуратно виконав домашнє завдання.
Крім того, тут можна отримати практичний досвід і знайти роботу, тому у вчорашнього школяра буде стимул швидше отримати, зокрема, фінансову свободу. За даними НАФІ, 87% студентів коледжів відчули себе незалежнішими після початку навчання. Звісно, зі свободою приходить і інша важлива частина дорослого життя – відповідальність. За перепустки та неуспішність можуть відрахувати, чого в школі практично не буває.
Крім фінансової незалежності, коледжі дають свободу у виборі можливостей для розвитку. Наприклад, студент може самостійно визначити, яких практичних умінь не вистачає, і почати розширювати коло своїх навичок. Це дозволить йому стати більш універсальним, отже, конкурентоспроможним фахівцем.
5. Школяреві складно вибрати, на кого вчитися
Поряд із мотивованими підлітками, які точно знають, чого хочуть від майбутньої освіти, є й ті, кому важко визначитись із вибором. У цьому випадку коледж чи технікум можуть стати своєрідним «тренувальним майданчиком». Наприклад, якщо у підлітка є думки про медичну освіту, коледж дозволить познайомитися з професією. Якщо стане зрозуміло, що вибір був помилковим, то після випускного можна змінити напрямок кар’єри. Витрат від такого рішення буде менше, ніж якби школяр довго і болісно готувався до іспитів з біології та хімії, вступив до медичного вишу, а після першого курсу розчарувався у навчанні.
Щоб зробити усвідомлений вибір, можна відвідувати Єдині дні відчинених дверей у коледжах. У російських закладах вони проходять двічі на рік. На таких заходах вдасться вивчити навчальні програми та технічне оснащення потенційного місця навчання, дізнатись, які перспективи працевлаштування є у тій чи іншій сфері, і навіть побувати з екскурсією на підприємствах, де можуть працювати випускники. Крім того, днями відчинених дверей проходять профорієнтаційні проби, які допомагають майбутнім студентам намітити траєкторію професійного розвитку.
Стати висококваліфікованим спеціалістом на провідному підприємстві регіону допомагає програма «Професіоналітет». Це адресна підготовка кадрів для бізнесу: за короткий термін студенти отримують необхідні для роботи знання та навички, можуть пройти стажування та розпочати кар’єру.
У України створено вже 220 кластерів середньої професійної освіти: це понад 900 коледжів та технікумів у 68 регіонах та понад 1 000 компаній-роботодавців. Студентів навчають за 24 галузями економіки, а 2024 року додатково з’являться кластери з електронної промисловості та індустрії робототехніки.
