1. Генетично людина найближча до свині
Хоча помилка звучить не надто логічно, вона досить поширена. Ймовірно, міф виник тому, що внутрішні органи свиней потенційно можна, можливо пересаджувати людині. У цих тварин немає певних білків, які викликали б реакцію імунної системи, тому наше тіло, швидше за все, прийме імплантований орган за власний. І той легше та успішніше приживеться. Теоретично процес має пройти ще краще, якщо свиня буде генно-модифікованою.
Однак це зовсім не означає, що наші ДНК дуже близькі. Генетичний код багато в чому визначає еволюція: найбільше він схожий у тварин одного загону, сімейства, роду та виду. Найближчі родичі людей – це примати, особливо шимпанзе. ДНК останніх особливо нагадує нашу.
2. Гени визначають все
Насправді їх вплив не абсолютно. Наприклад, якості особистості «Великої п’ятірки» залежать від спадковості лише на 40–60%.
Те саме можна сказати і про розумові здібності. Було проведено безліч експериментів, з допомогою яких вчені намагалися знайти, успадковується інтелект чи ні. І жоден із дослідів не показав виразного взаємозв’язку між розумом та генами.
Крім того, організм може по-різному задіяти окремі ділянки ДНК, хоча її структура залишається незмінною все життя. Ці механізми називають епігенетичними, або надгенетичними. В результаті гени у різних людей працюють неоднаково. Наприклад, вживання окремих наркотиків збільшує вироблення певних білків в організмі людини, які посилюють його залежність.
Також значний вплив має зовнішнє середовище: оточення, виховання, умови життя. Так, погане харчування негативно позначається зростання дітей незалежно від генів.
Тому навіть люди з дуже схожими на ДНК не ідентичні. Найпростіший приклад – однояйцеві близнюки. Генетично вони є максимально близькими, але різниця між ними є завжди. Як у зовнішності (форма і риси обличчя, фігура, відбитки пальців), і у характері.
3. За допомогою клонування можна створити точну копію себе
З ідеєю, що гени визначають все в людині, пов’язані помилки про клонування. У масовій культурі воно часто сприймається як створення ідентичної копії об’єкта з тими самими фізичними та психологічними особливостями і навіть спогадами.
Однак, як і у випадку з однояйцевими близнюками, клони не будуть абсолютно схожими на оригінал.
Наприклад, хоч перша клонована кішка CC (від англійської carbon copy) і була генетично ідентична своєму донору на прізвисько Веселка, вона мала багато індивідуальних особливостей. CC виросла більш живою та допитливою, тому що з нею більше грали, а також, на відміну від Веселки, не мала рудих плям на шерсті.
Тому не варто думати, що клонування — створення повної копії.
4. Генетичний аналіз точно передбачає майбутні хвороби
Іноді цей метод використовують для прогнозування патологій, які можуть з’явитися у людини. Деякі недобросовісні компанії запевняють про високу точність генетичних тестів. Однак треба розуміти, що такий аналіз лише показує ймовірність, а не точно передбачає майбутні діагнози.
З високою ймовірністю успадковуються лише захворювання, пов’язані з одним геном чи хромосомою. Наприклад, синдром Дауна чи гемофілія. Так як для появи достатньо однієї ознаки, шанс отримання такої патології від батьків дійсно високий.
Однак більшість спадкових хвороб пов’язані не з одним, а з багатьма генами. До таких патологій можна, наприклад, віднести рак, діабет, хвороби Паркінсона та Альцгеймера. Передача великої кількості генетичних ознак набагато менш ймовірна, тому й можливість їх успадкування дітьми від батьків є нижчою. Тобто схильність який завжди призводить до хвороби.
Зрештою, не тільки генетика, а й довкілля, спосіб життя та багато іншого впливає поява тих чи інших захворювань.
5. Кожен ген відповідає за якусь конкретну ознаку
ЗМІ люблять писати, що вчені виявили зв’язок якоїсь частини ДНК з певною функцією організму, хворобою або рисою характеру. Причому найчастіше складається враження, ніби знайдено один конкретний ген, який, наприклад, відповідає за агресію чи схильність до шкідливих звичок. Але це не так.
Наприклад, зріст не визначається лише одним геном. За ознаку можуть відповідати різні елементи ДНК, які при цьому бувають пов’язані з декількома особливостями. Наприклад, ген FTO – з ожирінням та раком.
Щоб визначати такі зв’язки, вчені використовують спеціальний метод повногеномного пошуку асоціацій. Так дослідники виявили більше 270 маркерів, що показують схильність до шизофренії. Також відомо близько 100 комбінацій генів, які пов’язують із ожирінням, і близько 150–200 — з інтелектом.
Ще повногеномні дослідження показують, що немає прямого зв’язку між спадковістю і шкідливими звичками. Гени лише збільшують ризик виникнення проблем з курінням, алкоголем і наркотиками. Можливо, це пов’язано з особливостями характеру, які можуть призвести людину до шкідливих уподобань.
Крім того, різні дослідження виявляють різні групи маркерів. Тому прив’язати кожну ознаку до певного гена не можна.
6. Усі мутації шкідливі
Мутація – це будь-яке зміна у геномі. Без неї еволюція була б неможлива. Саме завдяки мутації жителі різних куточків планети пристосувалися до специфічних умов своїх місць проживання.
Звісно, є й шкідливі варіанти. Наприклад, пов’язані зі схильністю до раку. Але зміни в геномі також можуть взагалі помітно не впливати на наше життя. Таких переважна більшість. Все тому, що носії шкідливих мутацій найчастіше вмирають, не передавши генетичний матеріал.
Корисних змін найменше, проте вони можуть бути дуже крутими. Наприклад, володіючи мутацією CCR5 -del32, людина стає стійкий до ВІЛ та інших захворювань, таких як рак та атеросклероз.
Тому не варто думати, що мутація завжди призводить до хвороби або, наприклад, до страшних змін у зовнішності.
