TIPS.IN.UA

Чому “Астрал 5: Червоні двері” – абсолютно імпотентне кіно

«Астрал» – одна з найуспішніших хорор-франшиз сучасності. Після перших двох частин автори повели історію у минуле, випустивши два приквела. П’ятий фільм є прямим продовженням другої частини.

Крісло режисера зайняв Патрік Вілсон – для нього це дебют. Сценарій написав Скотт Тімс («Хелловін вбиває»). Тай Сімпкінс, Роуз Бірн, Патрік Вілсон та інші повернулися до своїх ролей з минулих частин.

Події п’ятого “Астралу” розвиваються через 9 років після подій фільму “Астрал-2”. Під впливом гіпнозу Джош і Далтон, батько та син, забули, як у них вселялися усілякі парфуми. Однак після смерті матері Джоша герої поступово підозрюють, що з ними відбувалося щось дивне. У той самий час їм вдається вибудувати довірчі відносини. Окремо вони намагаються з’ясувати, чому вони не пам’ятають частину життя, в чому замішана їхня родина і що за дивні видіння приходять до них через роки.

Повільно та передбачувано

На початку фільму здається, що п’ята частина продовжує другу, що саме собою нормально. Однак згодом стає зрозуміло, що це радше ремікс, ніж продовження. Беремо самі події, крутимо їх під різними ракурсами, робимо нові висновки.

І батько, і син не пам’ятають, що сталося у другій частині. Але глядач пам’ятає. Через це доводиться дивитися, як дві людини натужно згадують те, про що ви знаєте. Начебто ваш друг з похмілля починає підозрювати, що ганявся за вами з вогнегасником. Процес згадування не лише нудний, а й повільний — все тому, що батько та син проводять свої «розслідування» окремо, приходячи до одних і тих самих висновків.

Уявіть «Омен», який розкривають із двох сюжетних ліній — із втратою динаміки та яскравості, і вийде п’ятий «Астрал».

Відсутність цікавих задумів перетворює «Астрал-5» на цілком прісне та передбачуване кіно, навіть буденне. З такою ж цікавістю можна дивитися, як піднімається ліфт чи кипить чайник.

Відсутність творчості

Про те, що “Астрал-5” став режисерським дебютом Патріка Вілсона, не вдається забути протягом усього фільму. Актор вирішив зовсім нічого не вигадувати. Він бере ідеї та прийоми, властиві минулим частинам (та й мейнстрімним хоррорам як таким), і просто змішує їх. Можливо, саме так має виглядати випускна робота відмінника кіношколи. Щоправда, випускники кіношкіл знімають за копійки, та й у кінотеатрах своїх творів не показують.

Кадр із фільму «Астрал 5: Червоні двері»
Кадр із фільму «Астрал 5: Червоні двері»

Всі, хто причетний до фільму, від операторів до художників, просто виконують рутинну роботу. Глядач може вгадувати такі кадри, ракурси. Пророкувати скримери ще простіше. Стало тихо та темно? Ну все, чекай на бабайку.

Бабайки, до речі, виглядають однаково – це люди з кров’ю на обличчі, нічого іншого не заготовлено. Наче гримери «Ходячих мерців» прийшли з реквізитом, що залишився.

Застарілість

Перший “Астрал” вийшов у 2010 році – на секундочку, тоді свіжим хітом була пісня Kesha “Tik Tok”. Минуло 13 років. Термін пост-хорори вже нікого не бентежить, Арі Астер став зіркою, а Джордан Піл встиг набриднути. І тут автори «Астралу» вдають, що ніяких 13 років не було. У новому фільмі немає ні саморефлексії, ні спроби уникнути штампів, ні бажання виявляти оригінальність.

Враховуючи сімейні проблеми, а також зв’язки із потойбічним світом, «Астрал» легко порівнювати з «Реінкарнацією» Арі Астера. І тут просто неможливо уявити людину, якій більше сподобається «Астрал». В одному випадку люди творять і намагаються, в іншому доять франшизу.

На сприйняття фільму впливає і те, що індустрія хорорів є максимально динамічною, в ній постійно виникає щось нове.

Через це новий “Астрал” виглядає як старий, який хвалиться Nokia з ліхтариком.

Особливо коли в тисячний раз показує розмиту постать людини на задньому плані, щоб потім вона зникла, ну жах, ну налякали!

Але «Астрал» можна порівнювати не лише з модними постхорорами, а й схожими серіями. Той самий Патрік Вілсон грає ще й у «Заклятті» — багато в чому химернішій, але сміливій франшизі, яка не соромиться використовувати стільки штампів, скільки влізе. Ну чи взяти «X» — здавалося б дефолтний хорор, але в ньому є життя та бажання поекспериментувати. Але Астрал 5 не хоче брати штампи, яких не було в попередніх чотирьох частинах, а тому просто повторює сам себе.

Ненависники модних пост-хорорів люблять лаяти їх за те, що вони не лякають. Але якщо всерйоз говорити про страх, то «Астрал 5» — імпотентне кіно. Коли сценаристи засовують Патріка Вілсона в МРТ, то ніби натякають, що зараз налякають так, що глядач ходити не зможе, а потім починається нудна затягнута сцена з ідіотськими скримерами. Ууу, страшно. «Астрал» радше сімейна драма зі скримерами, ніж фільм жахів.

Кадр із фільму «Астрал 5: Червоні двері»
Кадр із фільму «Астрал 5: Червоні двері»

“Астрал 5” – логічне завершення франшизи. Неможливо раз на два роки знімати один і той же фільм, змінюючи лише розташування скримерів, колись доведеться закінчувати. Планується вихід спиноффа, але шостої частини не буде. Дякую «Астралу» за те, що був у 2010 році, але краще б він там і залишався. Як і Kesha.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

5 фактів про мумій, від яких мороз по шкірі
Як висловлювати скорботу і співчуття в інтернеті
10 медитативних і споглядальних фільмів, які заспокоять кого завгодно
Перші глядачі порівняли “Дюну-2” з “Володарем перснів” і “Зоряними війнами”
Огляд навушників Huawei FreeClip: нестандартний формфактор, який зміг
6 ситуацій, коли підозрілість врятує від проблем
Що таке інтелектуальна смиренність і як вона робить нас кращою
Які пророцтва справді здійснюються і чи можна на них впливати
man, woman, dog
Як усього за 6 хвилин налагодити будь-яку розмову й уникнути непорозумінь
Інсайдер назвав терміни виходу Sony PlayStation 6. Це буде найпотужніша консоль
5 причин, чому люди люблять влаштовувати вдома перестановки
5 лякаючих фактів про морських тварин