Якщо людина займається справою, яка їй не подобається, вона може швидко втомлюватися і втрачати до неї інтерес. Не дивно, що у такій ситуації недалеко до вигоряння. Але виявляється, що таке може статися і на улюбленій роботі, яка приносить радість. Розберемося, чому так відбувається і як запобігти втраті сил, енергії та інтересу до свого заняття.
1. Ви захоплюєтеся і не помічаєте втоми
Якщо ви займаєтеся улюбленою справою, то можете працювати довго і не зважати на час. Це радує і надихає: день наповнений цікавими завданнями, годинник пролітає один за одним. Але при цьому ви легко можете не помітити, що вже півдня сидите за ноутбуком у незручній позі.
Спочатку це може сприйматися як доказ, що ви зайнялися слушною справою: здорово, коли людина так захоплюється, що не відчуває втоми. Ось тільки з часом вам все важче братися за роботу вранці. А після закінчення трудового дня почне з’являтися роздратування та невдоволення. Ви раптом помітите, що на звичні заняття раптом почало йти занадто багато сил, а результат чомусь тішить набагато менше, ніж колись.
Олена Резанова у своїй книзі “Це норм!” називає такий робочий графік «режим спадної віддачі». Головна ознака — ви витрачаєте енергію та сили набагато швидше, ніж вони встигають відновлюватись. Спочатку інтерес і захопленість ніби включають додаткові батареї, і ви не помічаєте втоми. Але організм рано чи пізно все одно заб’є на сполох і запитає пощади.
Я зробила відкриття: якщо на зненавидженій роботі потрібні роки на вигоряння, на коханій все відбувається за прискореним сценарієм. До улюбленої роботи ми залучені на іншому рівні, а тому ризикуємо пропустити тривожні сигнали про себе.
Як це виправити
Найпростіший спосіб – увімкнути таймер і обов’язково влаштовувати перерви. Причому під час паузи варто підвестися і рухатися, якщо ви сиділи, і навпаки — розслабитися, якщо ваша робота пов’язана з фізичною активністю. Тобто дизайнеру варто зробити кілька енергійних вправ, щоб розім’ятися, а фітнес-тренер краще посидіти кілька хвилин у зручному кріслі.
Ще один ефективний спосіб – заздалегідь розпланувати робочий день. Зверніть увагу, щоб у графіку були різні типи завдань – від переговорів та дзвонів до напруженої творчої роботи. Найскладнішим і енергоємним справам варто приділяти не більше 3–4 годин на день — інакше ймовірність вигоряння значно збільшиться.
Варто планувати день так, щоб під кінець «вставати із-за столу з легким почуттям голоду». Нехай завтра вам захочеться якнайшвидше взятися за справи, з якими ви розлучилися сьогодні.
2. Ви приділяєте роботі занадто багато часу
Часто люди несвідомо сприймають роботу як основу життєвого укладу, а все інше лише як доповнення до неї. А тому займаються їй у вихідні і навіть під час відпочинку зідзвонюються з клієнтами чи командою.
Робота може навіть стати одним із способів прокрастинації. Наприклад, вам потрібно розібрати шафи або навести лад на кухні. Якщо цього робити не хочеться, можна відкрити ноутбук — і ви не уникаєте неприємної справи, а займаєтеся чимось важливим.
Згодом робота починає займати непропорційно велике місце у житті. На другий план йдуть хобі, близькі стосунки, відпочинок. На зустрічі з друзями чи на рок-концерті людина продовжує думати про робочі завдання. І навіть перед сном у його голові часто лише цифри, картинки, схеми, заперечення клієнтів та відповіді на них. Такі ситуації рано чи пізно закінчуються вигорянням.
Як це виправити
Вчіться перемикати увагу. Не забувайте про хобі та улюблені варіанти відпочинку, навіть якщо здається, що працювати набагато цікавіше. Шукайте нові захоплення, які не пов’язані з вашою професійною діяльністю. Наприклад, якщо ви програміст, але колись любили малювати, купіть папір та акварель. Або завантажте на планшет спеціальну програму. Намагайтеся виділити час на хобі. І чим далі воно буде від вашої основної роботи, тим менш ймовірним є перекіс і вигоряння.
А ще — приділяйте більше часу та уваги стосункам із партнером чи друзями. Емілі та Амелія Нагоскі в книзі «Вигоряння» пишуть, що прихильність, близькі та дружні стосунки – важлива умова, яка допомагає відчути комфорт та безпеку. А значить – уникнути вигоряння або швидше впоратися з ним.
Бути зрілою особистістю без соціальних зв’язків — все одно, що бути ситим без їжі. Так не буває. Людям потрібна їжа. Людям потрібне спілкування. Годуй себе — чи загинеш.
Ну і, звісно, не забувайте про активний відпочинок. Ставтеся до нього не просто як спосіб відновити сили. Нехай відпочинок стане задоволенням, можливістю здобути незвичайні емоції та враження.
3. Ви потрапили в «пастку помічника»
Таке формулювання теж запропонувала Олена Резанова у своєму книзі. До пастки часто потрапляють тренери, лікарі, викладачі — усі, хто працює з людьми.
Якщо в роботі для вас головне можливість допомогти іншим, то ви можете вигоріти дуже швидко. Справа в тому, що клієнти, учні чи пацієнти не обов’язково виявляться настільки ж захопленими вашою улюбленою справою. Може статися так, що ви будете зацікавлені в їхньому успіху навіть більше. Вони ж тренуватимуться неохоче або забудуть виконати домашнє завдання. Або вислухають вас неуважно і пропустять повз вуха всі важливі попередження.
У підсумку тренер може засмутитися, що підопічний на кілька місяців закинув вправи, і тепер знову треба починати з нуля. А дієтолог засмутиться, що клієнтка у відпустці геть-чисто забула про режим харчування, який важко вдалося їй підібрати. Якщо таких клієнтів багато, то рано чи пізно може статися вигоряння. Адже фахівцеві може здатися, що його зусилля нікому не потрібні, а сама його робота є марною.
Пастка допомагаючого – це причина вигоряння дуже залучених, щиро бажаючих допомогти професіоналів.
Як це виправити
Варто спокійно прийняти факт, що не кожен розділить вашу любов до обраної справи. Так, більшість людей залишаться байдужими. Але пам’ятайте, що ви працюєте не заради них. Є чимало інших клієнтів, які будуть щасливі, що їм дуже пощастило знайти такого грамотного та захопленого своєю роботою професіонала, як ви.
А якщо з’являться сумніви, чи на своєму місці ви, згадайте про перемоги — своїх і клієнтів. Можна заздалегідь скласти список таких успіхів, щоб подивитись на нього, коли стане сумно.
4. Ви постійно стикаєтеся зі стресами
Стреси – частина нашого життя, і навіть на улюбленій роботі без них не обійтися. Наприклад, дизайнер одягу може довго продумувати концепцію нової колекції, шукати потрібні матеріали. Потім спостерігати, як виглядають його костюми чи сукні у реальному житті, організовувати фотосесію та обирати вдалі кадри. Запуск реклами. А потім чекати на старт продажів і хвилюватися, як оцінять його ідеї ті, для кого він все це створював.
Кожен із цих етапів пов’язаний зі стресом, особливо якщо людині небайдуже, яку оцінку отримають результати її роботи. І організм може страждати від наслідків таких ситуацій.
Емілі та Амелія Нагоскі у своїй книзі пишуть, що кожний стрес необхідно завершити. Організм повинен отримати сигнал, що небезпеки більше немає, можна розслабитись і ні про що не переживати.
У давнину люди голосно і бурхливо раділи, якщо вдалося втекти від хижака. У наші дні такий прояв емоцій можуть дозволити собі лише діти. Вони кричать, стрибають, перекидаються і не бояться, що на них хтось подивиться косо. Дорослі ж звикли стримувати емоції. А значить, їхній організм не отримує сигналу, що всі труднощі позаду. Тіло щодня залишається в напрузі, і в результаті людина постійно відчуває втому, роздратування та апатію. Тобто всі симптоми вигоряння.
Як це виправити
Найпростіший і найдоступніший спосіб скинути напругу – рухатися. Можна вибрати варіант, який вам найбільше подобається: ходити пішки, танцювати, бігати навколо свого кварталу чи стрибати на батуті. Головне – робити це регулярно. Зі стресами ми стикаємося практично щодня, тому і фізична активність потрібна нам щодня.
Ваш організм не знає, що таке «заповнити квитанцію» чи «вирішити міжособистісний конфлікт». Однак він чудово знає, що таке стрибати та гойдатися. Фізичне навантаження це сигнал організму, що ви успішно пережили загрозу і у вашому тілі знову безпечно перебувати. Фізична активність – найпотужніший спосіб закінчити цикл стрес-реакції.
Є й інші способи звільнитися від стресу:
- Коротке спілкування з оточуючими. За словами сестер Нагоски, бліц-діалоги із сусідкою, з касиром у магазині чи з бариста у кафе потрібні не лише для того, щоб показати, що ви ввічлива людина. Такі швидкоплинні розмови можливі лише у спокійній та безпечній обстановці. Отже, вони теж посилають організму сигнал, що можна розслабитися.
- Сміх. Причому не ввічливе хихикання чи чергова посмішка, а саме гучний і заливистий сміх — той, що часом вважається непристойним. Зате допомагає скинути напругу та розслабитися.
- Плач. Теж чудовий спосіб розрядитися. Можна подивитися мелодраму чи почитати зворушливу історію, включити душевну музику чи серіал, який завжди викликає у вас сльози. Головне – не стримувати плач, і стрес відступить.
- Творчість. Тут важливим є не результат — гарна картина чи балада, написана за всіма правилами віршування. Важливо відпустити себе та дати волю емоціям. Тоді ви відчуєте полегшення, а стрес відступить.
- Теплі обійми. До того ж не обов’язково обіймати партнера. Можна взяти на руки домашнього вихованця і відчути його тепло. Такі контакти теж дадуть сигнал тілу, що ви у безпеці.
Головне — дбати про себе щодня, не пірнати в роботу з головою та пам’ятати, що, окрім улюбленої справи, у житті багато всього цікавого. Тоді у вигоряння буде мало шансів узяти над вами гору.
