Чому деякі люди шкодують себе частіше за інших
Жалість до себе – це співчуття і душевна скорбота, спрямована на самого себе. Вона виникає у відповідь на стресові події, нерідко поєднується зі смутком, жалем та почуттям несправедливості: «За що мені все це?», «Чому саме я, а не інші?».
І хоча жалість до себе нерідко з’являється внаслідок серйозних неприємностей на кшталт важкої хвороби, втрати близької людини або раптового скорочення, у деяких людей це почуття може виникати з менш значних причин. Наприклад, через невеликі побутові проблеми або брак уваги від коханої людини.
Усі періодично шкодують себе, стикаючись із неприємностями, але деякі роблять це частіше.
В основному до подібної стратегії вдаються емоційно нестабільні люди, які часто турбуються, не почуваються в безпеці, легко засмучуються і насамперед помічають негатив. В силу своїх особливостей вони дуже гостро реагують на складнощі в житті, концентруються на своїх провалах, тяготах і втратах, тим самим завдаючи собі ще більше болю.
Таким чином, схильність шкодувати себе більше залежить від особливостей особистості людини, ніж від подій, що відбуваються у її житті. Але навіть незважаючи на те, що подібні думки можуть бути звичними, вони негативно впливають на стан людей.
Чому жалість до себе не допоможе покращити життя
Жалість до себе — це неадаптивна стратегія боротьби зі стресом, яка швидше перебільшує проблеми та створює нові складнощі, ніж допомагає впоратися із ситуацією. Ця погана звичка псує життя відразу за кількома параметрами.
Шкодить психічному здоров’ю
В одній науковій роботі згадали німецький експеримент кінця 80-х років, у якому людей попросили заповнити психологічні опитувальники та розповісти про різні аспекти свого життя.
Порівнявши дані, вчені виявили, що жалість до себе шкодить ментальному здоров’ю та благополуччю, причому навіть більше, ніж такі стратегії, як смиренність (відмова від боротьби) та застосування наркотиків.
Посилює почуття безпорадності та втрати контролю
Жаль до себе поєднується з думками, що життям людини керують якісь зовнішні сили, а не вона сама.
Втрата контролю та відчуття безпорадності можуть змусити здатися та плисти за течією, не намагаючись змінити ситуацію на краще.
Може призвести до соціальної ізоляції
Жалість до себе нерідко використовується як спосіб викликати співчуття інших людей, пробудити в них бажання підтримати людину, чимось допомогти їй. Однак, це працює дуже недовго.
Навіть у випадку з важкими хронічними захворюваннями оточуючі співчувають людині лише спочатку. Через деякий час вони починають вважати, що бідолаха має змиритися і просто жити далі.
Постійні скарги, особливо від тих, хто не має для них достатньо серйозних підстав, відштовхують людей.
Тож людина, яка звикла розповідати про свої нещастя, ризикує потрапити до соціальної ізоляції. Це ще більше збільшить стрес і може призвести до депресії.
Може викликати агресію до інших чи до себе
Жалість до себе нерідко поєднується із завищеними вимогами до оточуючих. Людині здається, що їй приділяють недостатньо уваги, не надають тієї допомоги та підтримки, якої вона потребує.
Постійна фрустрація породжує роздратування, ворожість та агресію. Але оскільки відкритий конфлікт навряд чи призведе до отримання бажаного (уваги, співчуття та підтримки), агресивність придушується або звертається всередину, на себе самого.
І те, й інше може зруйнувати стосунки, завадити справлятися з факторами стресу та отримувати задоволення від життя.
Чим варто замінити жалість до себе
Ми наведемо дві стратегії з науково доведеною ефективністю, які стануть гарною заміною жалості до себе.
Подяка
Жалість до себе часто включає румінацію — нескінченне прокручування тих самих негативних думок. Людина постійно запитує себе, чим вона заслужила на такі неприємності, чому це сталося саме з нею, а не з кимось іншим, чому їй так не щастить.
При цьому така уявна «жуйка» не дозволяє відсторонитися та подивитися на ситуацію з різних боків, знайти вихід чи придумати способи вирішення проблем.
Щоб справлятися зі стресом, а не посилювати його, спробуйте замінити потік негативних переживань подякою за те, що у вас є.
Закінчуйте кожен день списком того, за що ви можете сказати «дякую» сьогодні.
Згідно дослідженню, 10 тижнів такої практики значно збільшують оптимізм та думку про власне життя. Подяка допомагає почуватися щасливим, зміцнює романтичні стосунки, налаштовує допоможе іншим людям і добре позначається здоров’я.
Можете використовувати практику протягом дня. Коли ви зловите себе на черговій думці в стилі «бідний я», зупиніться і подумайте про те, за що ви можете сказати «дякую».
Перерахуйте 5–10 речей, за які ви вдячні саме зараз. Згадайте найпростіше: здоров’я, наявність близьких людей, матеріальний достаток, свої здібності та навички, якісь вдалі дрібниці.
Доброта та співчуття до себе
У той час як жалість до себе акцентує увагу на нещастях і нездатності з ними впоратися, доброта і співчуття мають на увазі здатність приймати себе такою, якою ви є. Це означає ставитись до себе без критики та оцінок, визнавати всі позитивні та негативні якості, не заперечувати емоції та переживання.
Доброта та співчуття збільшують задоволеність життям, добре впливають на відносини з партнером та допомагають боротися зі стресом.
Щоб розвинути ці якості, спробуйте спеціальну медитацію. Ця практика не має нічого спільного з містикою та релігією і допомагає «переналаштувати» мозок на більш позитивне ставлення до себе та інших людей.
Виділіть для медитації 10 хвилин і виконуйте кроки:
- Ідіть у тихе місце, де вас ніхто не потурбує.
- По можливості прийміть положення з рівною спиною – сидячи або лежачи.
- Закрийте очі, розслабтеся і зробіть кілька вдихів та видихів, зосередившись на диханні та відчуттях у тілі.
- Подумки побажайте собі бути щасливими і позбутися страждання. Не потрібно продумувати план, як це зробити, фантазувати про кращу частку або згадувати, чому вам зараз погано. Можете використати фразу: «Нехай я знайду щастя і причини щастя. Нехай я звільнюся від страждання і причин страждання».
- По черзі побажайте того ж таки своїм близьким людям. Всередині вимовляйте вибрану фразу, використовуючи ім’я кожної людини.
- Переходьте на знайомих людей, до яких ви байдужі, а потім якщо зможете, і на тих, з ким у вас досить прохолодні або напружені стосунки.
- Побажайте щастя та порятунку від страждань усім живим істотам на планеті.
Спробуйте виконувати цю практику щоранку відразу після пробудження. І намагайтеся частіше згадувати неї протягом дня. Наприклад, щоразу, коли ловите себе на думці, що знову прокручуєте в голові негативні події життя і переймаєтеся жалістю до себе.