Чорний квадрат у більшості людей щільно асоціюється з авангардистом Малевичем. Однак ця мінімалістична форма як магніт притягувала мислителів та митців ще за 300 років до його народження.
Першим відомим автором такого твору був англійський фізик та філософ-містик Роберт Фладд. У книзі «Історія двох світів: великого і малого» 1617 Фладд використовував фігуру як символ точки відліку. Чорний квадрат був для фізика початком світу. Ілюстрація у книзі супроводжувалася фразою Et sic in infinitum («І так до нескінченності»), яка була написана у кожного ребра геометричної фігури. До речі, Малевич вклав схожий зміст у свій квадрат: художник мав початок нового мистецтва.
Через два століття до чорних чотирикутників почали придивлятися багато французьких художників і карикатуристів. Наприклад, Шам у книзі «Історія М. Лажонісса» 1839 за допомогою двох квадратів зобразив кімнату після того, як герой твору задув свічку. 1847-го ілюстратор Берталь опублікував у газеті L’Illustration картину «Вид на Ла-Хог (нічний ефект)». Виглядала вона, як чорний прямокутник. А Гюстав Доре у 1854 році у збірці «Історія Святої Русі» за допомогою тієї ж постаті показав «темряву давнини».
А найцікавіша у списку французьких монохромних картин — «Битва негрів у тунелі» Поля Бійо. Вона була намальована на полотні та представлена на виставці «Відповідного мистецтва» у 1882 році. Роботою Бійо надихнувся його приятель Альфонс Алле: у 1897 році він випустив цілу збірку одноколірних картин «Першоквітневий альбом», серед яких були червоні «Збирання врожаю помідорів на березі Червоного моря апоплексичними кардиналами», сіра — «Група п’яниць у звичайному тумані» , чорна – “Битва негрів у печері вночі”.
Незважаючи на те, що Малевич представив свою картину лише у 1915 році, його робота стала найвідомішою. Ймовірно, причина в тому, що Чорний квадрат був не спробою когось розсмішити, а серйозною заявою.
Своєю роботою художник хотів змістити у образотворчому мистецтві з предметності на безпредметність. Крім того, картина дала старт новому напрямку в авангардизмі – супрематизму.