Іконки, шрифти та «Косинка». Як три жінки змінили уявлення про графічний дизайн

Сьюзен Кер — творець іконок для інтерфейсів

Уявити операційну систему без звичних символів “Мій комп’ютер” або “Мої документи”, здається, неможливо, але ще до початку 1980-х їх не існувало. Появою іконок світ завдячує художниці Сьюзен Кер.

У школі її улюбленим предметом було образотворче мистецтво, а мати прищепила інтерес до вишивки. У 14 років Сьюзен влаштувалась стажером до дизайнера Гаррі Лаукса в Науковий музей Філадельфії. Тут вона познайомилася з друкаркою та графічним дизайном. У коледжі Кер вже малювала постери, брошури, святкові листівки та запрошення, а після випуску бачила себе або вчителем, або художником.

У 1983 році, не маючи досвіду роботи з комп’ютерами, Сьюзен влаштувалася в Apple Computer, Inc. Їй треба було створити графіка для нової серії домашніх пристроїв Macintosh. Вже на співбесіді вона показала свої перші ескізи. То були іконки, намальовані вручну в блокноті. Кожній клітці відповідав один піксель — досвід вишивання картин хрестиком став у нагоді. Серед перших нарисів був класичний символ вказівного пальця команди «Вставити», а образи деяких реалізованих іконок дожили донині. Наприклад, значок відра для «Кошика» або принтера для «Друку».

Сьюзен Кер пропрацювала в Macintosh до 1986 року. За цей час вона створила багато відомих власників комп’ютерів Mac шрифтів: New York, Geneva, London, Toronto та Venezia. Після звільнення заснувала свою дизайн-студію, а 1989 року почала співпрацювати з Microsoft. Результатом цієї роботи став знайомий усім пасьянс «Косинка». Саме Кер придумала класичний дизайн карт, який взяли за основу всіх подібних ігор у цій операційній системі.

У нульові художниця продовжувала працювати в індустрії графічного дизайну, зокрема була креативним директором Pinterest. Постер із зображенням перших іконок можна купити на сайті Кер, на кожному вона залишає свій автограф. А з 2015 року цей блокнот з ескізами виставляється у постійній експозиції Музею сучасного мистецтва Нью-Йорка.

Рішення графічних дизайнерів і сьогодні роблять життя користувачів додатків та програм кращим, але навчитися цієї професії з нуля можна набагато швидше, ніж на початку 1980-х. Наприклад, на курсі «Графічний дизайнер» від Яндекс Практикуму. Програми тут тривають 9 чи 12 місяців. Учні зможуть освоїти всі важливі для роботи інструменти Figma, Adobe Photoshop, Adobe Illustrator, а також навчаться розбиратися в кольорі, друкарні та правилах композиції. Вміти малювати чи купувати дорогий планшет зі стилусом необов’язково, а знайти перші замовлення ще під час навчання допоможуть фахівці кар’єрного центру Практикуму. До речі, випускну роботу також можна буде покласти в портфоліо.

Якщо ви до кінця не впевнені, що ця спеціальність підійде, легко розвіяти сумніви: вступну частину програми вийде пройти, не витративши ні рубля.

Спробувати безкоштовно

Ейпріл Грейман – експериментатор з комп’ютерною версткою

Зображення: Поліна Мірошниченко / tips.in.ua / Olga SL / Shutterstock

Якщо зараз графічний дизайн — повноцінна індустрія, то у 1980-х фахівці належали до нових технологій із недовірою. Здавалося, що можливості комп’ютерів ніколи не зрівняються зі старим олівцем, а пікселізація зображення сприймалася як шлюб. Ейпріл Грейман, на відміну від своїх колег, одразу ж зацікавилася цифровою графікою. Батько випускниці Базельської школи дизайну працював системним адміністратором та програмістом, тому з технологіями дівчина була знайома з дитинства.

В 1984 Грейман купила свій перший Macintosh і відразу приступила до експериментів. Пікселі, обмежені кольори – все це стало для неї джерелом натхнення та нової художньої мови. Через рік компанія Aldus Corporation випустила першу програму цифрової верстки PageMaker. З її допомогою у 1986 році художниця створила роботу Does It Make Sense? (“Чи є в цьому сенс?”) – Постер з тексту, фотографій та символів. Спочатку Грейман намалювала макет і роздрукувала його частинами на звичайному принтері. Потім з’єднала фрагменти у цільне зображення, сфотографувала результат і віднесла до друкарні вже готовий варіант. Креативний підхід так уразив індустрію, що один із випусків журналу Design Quarterly перетворився на роботу Грейман: його можна було повністю розгорнути та повісити на стіні.

Ейпріл все життя експериментувала з програмами для цифрової графіки, створила безліч обкладинок для журналів та навіть дизайн поштової марки. Вона була присвячена річниці ухвалення поправки до Конституції США, яка надавала активне виборче право жінкам. Експресивний стиль художниці, що поєднує в собі досягнення сюрреалізму, мистецтва модерну та цифрових можливостей, відносять до так званої Каліфорнійської нової хвилі дизайну. 1998 року Грейман отримала нагороду від Американського інституту графічних мистецтв, а 2018 року – від Товариства друкарських мистецтв.

Зузана Личко – автор безлічі цифрових шрифтів

На початку 80-х Зузана Лічко вивчала візуальну культуру у престижному коледжі Берклі, де їй доводилося відвідувати уроки каліграфії. Вона була шульгою, і заняття давалися складно. Все стало на свої місця, коли на ринку з’явився перший комп’ютер Macintosh. Виявилось, що цифрові шрифти їй даються набагато простіше. З технікою дівчина також була знайома: у юності допомагала батькові з обробкою даних на першому комп’ютері.

До речі, індустрія дизайну шрифтів зародилася набагато раніше появи гаджетів. Їх розробкою займалися з тих пір, як з’явилося друкарство у XVI столітті. Сфера бурхливо розвивалася і згодом, з початком масового випуску щоденних газет. Вклад Личко полягав саме в тому, що адаптувала шрифти під цифрові інтерфейси. Наприклад, удосконалила історичний Baskerville, розроблений ще у XVIII столітті. Свій варіант Лічко назвала Mrs Eaves, на честь дружини Джона Баскервілля – автора оригіналу. А її Filosofia – це інтерпретація Bodoni, вигаданий італійським видавцем Джамбаттіста Бодоні в 1787 році.

Зузана створювала свої авторські варіанти шрифтів. 1984-го разом із чоловіком — арт-директором Руді Вандерлансом — почала випускати повністю цифровий журнал Emigre, присвячений графічному дизайну. У ньому публікувалися зразки шрифтів, орієнтовані на друк тексту через матричні принтери з низькою роздільною здатністю. З 2011 року п’ять цифрових шрифтів, вперше опублікованих в Emigre, зберігаються в експозиції Музею сучасного мистецтва Нью-Йорка.

Одне із завдань графічного дизайну — доносити цінності брендів до аудиторії. Для цього вигадуються нові шрифти, вдосконалюються способи верстки на сайтах, розробляються логотипи. Якщо вам завжди подобався цей напрямок, спробуйте почати з основ. Наприклад, прокачайте навичку створення ефектних та переконливих презентацій. Безкоштовний курс Практикуму зі створення презентацій допоможе освоїти головні фішки Google Slide та доносити свої ідеї через дизайн. Він розроблений досвідченими керівниками дизайнерських команд. Усі, хто проходить курс, отримують у подарунок шаблони та чек-листи, які спрощують роботу над презентаціями.

Спробувати безкоштовно

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *