Коли тривога корисна і як пов’язані прокрастинація і страх: розповідає психотерапевт

Тривога псує нам життя, але водночас захищає від неприємностей. Чим від неї відрізняється страх і чи можна керувати власними емоціями, розповів ведучому YouTube-каналу “Основа” Борису Веденському невролог і психотерапевт Леонід Чутко. А tips.in.ua законспектував основні тези бесіди.

Леонід Чутко
Невролог і психотерапевт, доктор медичних наук

Чим страх відрізняється від тривоги

Страх – стан, що завжди відноситься до теперішнього моменту. Причому людина завжди точно знає, чого саме вона боїться. Наприклад, майстер, який налаштовує апаратуру, може побоюватися, що якийсь контакт виявиться несправним. Тоді з’явиться ризик, що він не встигне закінчити налаштування до потрібного часу.

Тривога – це неприємні відчуття, які не пов’язані з конкретними фактами. І ця невизначеність сама по собі фактор стресу. Наприклад, людина може прокинутися зранку з відчуттям сильного занепокоєння. Вона починає згадувати, чи не сталося вчора чогось поганого. Але, як правило, їй це не вдається. Так само складно їй визначити, чого саме вона боїться. І якщо страх конкретний і пов’язаний з поточним моментом, то тривога абстрактна і завжди спрямована в майбутнє.

Крім тривоги, можна ввести поняття тривожності. Це характеристика особистості. Вона показує, наскільки людина схильна до спалахів занепокоєння. Люди зі звичайним рівнем сприймають пересічні життєві події без надмірного хвилювання. А людина з підвищеною тривожністю може навіть на обставини, в яких немає загрози, реагувати нападами паніки.

Ця характеристика може змінюватися під впливом способу життя. Наприклад, алкоголь, як і не найсвіжіші продукти, може посилювати тривожність.

Все це дає певне отруєння. Токсини в організмі впливають і на головний мозок. Внутрішній барометр показує, що це якась загроза. У даному випадку вона пов’язана не з якимись психологічними факторами, а з поганим самопочуттям.

Леонід Чутко

Організм деколи реагує на знижений фізичний тонус таким самим сплеском занепокоєння, як і на зовнішню загрозу. При цьому людина може не усвідомлювати, чому вона раптом почала хвилюватися і де небезпека. Тож у разі підвищеної тривожності варто звернути увагу на харчування та кількість алкоголю.

Чи можна взагалі відключити тривогу

Можна, але не варто. Вона зіграла серйозну роль у нашій еволюції та допомагає нам сьогодні.

У головному мозку є невелика структура, яку називають амигдала, або мигдалина. У ній концентрується вся неприємна і загрозлива інформація, яку ми бачимо, чуємо, відчуваємо шкірою. Отримавши тривожні дані від органів чуття, мигдалина немов би спалахує і дає сигнал у кору головного мозку: “Небезпека!”. І ми миттєво приймаємо рішення відреагувати, змінити свою поведінку, щоб не постраждати. Можна сказати, що тривога допомагає нам бути напоготові в незнайомій обстановці та триматися подалі від загроз.

.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт захищений reCAPTCHA і застосовуються Політика конфіденційності та Умови обслуговування Google.

The reCAPTCHA verification period has expired. Please reload the page.