Париж, актриси та вбивства — «Мій злочин» Франсуа Озона сподобається любителям театру та гумору

22 червня відбулася прем’єра нового фільму Франсуа Озона “Мій злочин”.

Франсуа Озон — рідкісний режисер, який не має слабких чи кращих періодів, він завжди у добрій формі. І це незважаючи на неймовірну продуктивність: «Мій злочин» — 22 фільм француза за 25 років. Вперше за довгі роки він відмовляється від складної драми та приходить до комедійного жанру.

Для нової картини Озон, як завжди, сам написав сценарій, а також запросив давно знайомих колег: оператора Мануеля Дакосе («Петер фон Кант», «З волі божої») та композитора Філіпа Ромбі («Відчайдушна домогосподарка», «Басейн»). Головні ролі виконали маловідомі актриси Надя Терешкевич («Десять відсотків») та Ребекка Мардер («Облава»), а також Ізабель Юппер («Вона»).

Париж, 1930-ті роки. Молода актриса Мадлен і її подруга, адвокат Полін, не можуть заплатити за орендоване житло. Модний продюсер пропонує Мадлен стати його коханкою за гроші, актриса відповідає грубою відмовою, а за кілька годин продюсера виявляють мертвим і до того ж обкраденим.

Мадлен запевняє всіх, що не причетний до вбивства, але їй ніхто не вірить. Тоді Полін вирішує допомогти подрузі та пропонує їй взяти на себе провину. Така лінія захисту не лише допомагає уникнути в’язниці, а й Мадлен дарує успішну кар’єру. Інша актриса вирішує, що теж хоче успіху, а тому намагається взяти на себе провину.

Чудова театральна постановка

«Мій злочин» — класичний приклад вистави, зіграної на камеру. Будь-який епізод легко можна перенести на сцену театру і він практично не зміниться. Актори злегка переграють, декорації випирають через штучність, а костюми прекрасні власними силами, як окрема робота.

Наголос на театральності змушує відмовлятися від деяких звичних кіноелементів. Наприклад, у фільмі мінімум монтажних склейок. Довгі діалоги заміняють собою дії, а деякі події переказуються, а не відображаються на екрані. Загалом, якщо Озон раптом захоче поставити спектакль, то з легкістю може використати той самий сценарій і той самий реквізит.

Кадр із фільму «Мій злочин»
Кадр із фільму «Мій злочин»

Нарочита театральність напевно відштовхне одних і приверне інших — це дуже важлива риса картини, що впливає її сприйняття.

Злагоджена якісна комедія

«Мій злочин» дуже злагоджена та чудово збудована комедія. У ній немає зайвих епізодів, а гумор та абсурд рівномірно розсипані по всьому хронометражу. Тобто замість окремих гегів є цілісна кумедна історія.

Якщо глядач розуміє почуття гумору Озона, фільм йому сподобається. В іншому випадку комедія здасться не найсмішнішою. А жартує Озон своєрідно.

Кадр із фільму «Мій злочин»
Кадр із фільму «Мій злочин»

Наприклад, чоловіки в залі суду готові засудити дівчину до страти через те, що не хочуть, щоб їх вбивали жінки. Щоправда, є й інший мотив: показати своїм дружинам, що вони ненавидять коханок як таких. В іншій сцені героїня цурається самогубства лише тому, що подруга принесла бутерброди.

Але більшість гумору все ж таки пов’язана з винністю героїні — питання про її причетність до вбивства впливає на кар’єру. У результаті всі хочуть побути вбивцями, аби стати зірками. Можна сприймати сюжет як сатиру на шоу-бізнес, а можна просто отримувати задоволення від абсурду.

Симпатичні погані люди

Протягом усього фільму головні героїні роблять не найкращі вчинки, проте викликають симпатію — не любов, а саме симпатію.

Патріархальний світ навколо них дає зрозуміти, що для кар’єри треба ублажувати чоловіків, іншого виходу немає. І тут героїні виявляють, що брехня та злочини — не найгірші інструменти для досягнення успіху. І з ними хочеться погодитись.

Трохи легковажне ставлення до світу та людського життя робить для атмосфери фільму більше, ніж костюми чи гра акторок. Франсуа Озон вирішує складну проблему за допомогою простого комедійного вбивства. Зниження пафосу і розважальний тон є запобіжником, що не дозволяє скотитися в примітивну соціальну критику. У підсумку можна вважати «Мій злочин» фільмом про фемінізм, а можна взагалі про це не думати — Озон нічого не нав’язує.

Кадр із фільму «Мій злочин»
Кадр із фільму «Мій злочин»

«Мій злочин» порадує любителів костюмованих та театралізованих комедій. Навряд чи колись фанати Озона ставитимуть цей фільм у низку його кращих робіт, але на увагу він точно заслуговує. Особливо, якщо дивитися його на великому екрані — для нинішнього російського прокату це справжній подарунок.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *