Що таке доконтактна та постконтактна профілактика ВІЛ та кому вона може знадобитися

Секс є основним способом передачі ВІЛ. Наприклад, у 2019 році в Росії причиною більш ніж 60% нових випадків зараження був гетеросексуальний контакт. Тому бар’єрна контрацепція — це надійний спосіб захисту від інфікування. Крім того, вона допоможе уникнути багатьох інших інфекцій. Але будемо чесними: використовують її не всі і не завжди.

І на цей випадок є інші способи убезпечити себе від ВІЛ — правда, вони не спрацюють для решти вірусів та бактерій. Мова про доконтактну та постконтактну профілактику лікарськими засобами. Попросили експертів розповісти про них детальніше.

Дар’я Горсткіна
Виконавчий директор Фонду «СНІД.Центр»

Анфіса Шагіна
Лікар інфекціоністз 2008 року веде пацієнтів, які живуть із ВІЛ

Люди, які живуть із ВІЛ, для зниження кількості вірусу в крові щодня приймають антиретровірусні препарати (АРВП). Це комплекс із кількох активних речовин, які блокують вірус на різних етапах його впровадження в ДНК та розмноження. І для доконтактної та постконтактної профілактики використовуються ті самі ліки.

Що таке постконтактна профілактика

Постконтактну профілактику можуть призначити у випадках, коли стався контакт з кров’ю або потенційно небезпечними рідинами людини (мастилом, спермою, секретом піхви, грудним молоком та іншими), що має позитивний ВІЛ-статус.

Наприклад, хірург зробив розріз скальпелем пацієнту, а потім випадково цим самим інструментом порізався сам. Або в людини трапився незахищений секс із партнером із позитивним ВІЛ‑статусом, і він хоче захистити себе від зараження.

Щоб знизити ризик інфікування, призначають схему із трьох антиретровірусних препаратів.

Важливо розуміти, що вони спрацюють тільки якщо прийняти їх у найближчі 72 години після контакту. І чим більше часу минуло, тим нижча ефективність такої профілактики. Найкращий варіант — розпочати прийом АРВП у перші години.

Потерпілому достатньо пити ці таблетки протягом місяця. Вірус це просто генетична інформація в білковій оболонці. Сам собою він розмножуватися неспроможна, а існує лише рахунок клітини.

Якщо він потрапить на слизову або кров і навіть проникне в лімфоцит, але людина вчасно почне приймати препарати, то вірус не зможе передавати РНК з клітини в клітину. Тобто препарати блокують процес його проникнення та розмноження на кількох етапах, зупиняючи подальше поширення.

Клітини оновлюються і заражений лімфоцит згодом загине. Залишиться лише дочекатися цього.

Що таке доконтактна профілактика

Цей вид профілактики призначається людям, які припускають, що у них може статися незахищений секс. Наприклад, людина розуміє, що може випити зайвого та втратити контроль над ситуацією — не оберігатиметься.

Доконтактна профілактика має різні режими. Наприклад, за дві години до заходу людина може випити дві пігулки та зробити це ще кілька разів після.

Важливо пам’ятати: підбирати ліки без консультації з фахівцем не слід, як і самостійно визначати дозування та схему профілактики.

На регулярній основі препарати ДКП можуть бути призначені у дискордантній парі – де один із партнерів має позитивний ВІЛ-статус, а другий – ні. Якщо перший приймає АРВП без перепусток і має невизначене вірусне навантаження РНК ВІЛ більше шести місяців, це також є доконтактною профілактикою. Вона не дозволяє вірусу імунодефіциту проникнути в лімфоцити та закріпитися в них. Тому він сам руйнується та видаляється з організму.

Але в жодному разі ігнорувати бар’єрну контрацепцію все ж таки не рекомендується. Презерватив при правильному використанні захищає від ВІЛ-інфекції 90%а антиретровірусні препарати – на 99%. Але вони не врятують від інших інфекцій.

Як отримати препарати

Щоб отримати препарати для доконтактної та постконтактної профілактики, потрібно звернутися до лікаря-інфекціоніста до державного центру профілактики та боротьби зі СНІДом або до приватної клініки. Це можна зробити у будь-якому регіоні Росії.

Безкоштовно кошти постконтактної профілактики видають лише медичним працівникам у разі «аварійної» ситуації у медичному закладі. Наприклад, якщо під час операції стався контакт із кров’ю людини, яка живе із ВІЛ.

В інших випадках доведеться купувати антиретровірусні препарати самостійно – врахуйте, що у вас можуть вимагати рецепт.

Найлегше їх знайти в інтернет-аптеках. Також можна звертатися до благодійних ВІЛ-спеціалізованих організацій, де можуть видати препарати безкоштовно.

І важливий момент: перед призначенням до- та постконтактної профілактики завжди проводиться тестування на ВІЛ (метод ІФА або експрес-тест), оскільки це може вплинути на вибір схеми препаратів. Це проста і безболісна процедура: із ліктьової вени береться кров. Зробити тест можна у будь-який час доби.

Кожна людина повинна знати, що додаткові заходи профілактики інфікування ВІЛ є ефективними. І чим раніше ви вживете заходів, тим вища ймовірність, що з вірусом не зіткнетесь. А якщо є питання, ви завжди можете зателефонувати на гарячу лінію регіонального центру з профілактики та боротьби зі СНІДом або на Інформаційну лінію Фонду «СНІД.ЦЕНТР».

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *