Що за цифровий карбованець і звідки він узявся?
Цифровий рубль — це нова форма російської національної валюти, яку тестуватимуть у квітні 2023 року.
Цифровий рубль, як і стандартний, випускає Центробанк. Цей вид грошей забезпечено резервами ЦП. Зберігати їх пропонується в електронному гаманці на платформі, яку спеціально створює відомство. Воно ж її контролюватиме. При цьому кожен громадянин може завести трохи більше одного гаманця. Юрособі також належить один — уже на всю фірму.
Цифровий рубль можна буде пересилати знайомим, оплачувати їм товари та послуги. Серед обіцяних цікавих фішок – програмовані смарт-контракти. Вони працюють за принципом банківського акредитива: гроші заморожуються на рахунку та переказуються одержувачу після виконання будь-якої умови.
У Центробанку обіцяють, Що технічно операції з цифровим рублем будуть схожі на знайомі транзакції через банківські програми. Наприклад, щоб сплатити товар, потрібно додати телефон до терміналу або вважати ним QR-код. Поповнювати електронні гаманці можна буде і з банківської картки, і з готівкою. А цифровий карбованець, відповідно, вийде конвертувати в гроші на банківському рахунку або в кишені.
А на банківській картці не цифрові карбованці?
Вони подібні, але не ідентичні. Центробанк виділяє три форми рубля:
- Готівкова — купюри та монети.
- Безготівкова – гроші на рахунках та картах.
- Цифровий.
І якщо відрізнити металевий або паперовий рубль від будь-якого іншого легко, то з безготівковим та цифровим дещо складніше. Для обивателя різниці практично немає. Якщо людина отримує зарплату на рахунок і скрізь розплачується карткою, гроші для неї так само віртуальні, вона їх бачить лише як відображення суми в банківському додатку або СМС-повідомленнях. Розраховуватися телефоном через програми або QR-коди теж всі звикли, так що особливих сюрпризів тут немає.
Різниця є у технічній частині. Безготівковий карбованець є запис на рахунку, яку створює сам банк. Якщо з такими грошима щось трапиться, за це він відповідає. Цифровий рубль випускається ЦП, забезпечений ним і є унікальною послідовністю цифр.
Втім, у побуті відмінності також можна побачити. Центробанк обіцяє, що розплачуватись цифровими рублями можна буде без виходу в інтернет. Тоді як банківські програми вимагають підключення до Мережі. Але й мінус є: на відміну від комерційних банків ЦБ не обіцяє жодних бонусів. Відсотка на залишок точно не буде, про кешбек та інші приємні дрібниці теж ні слова.
Виходить, цифровий карбованець — це криптовалюта?
Технічно між рублем та криптовалютою є щось спільне. Наприклад, платформу цифрового рубля обіцяють зробити гібридної – З використанням централізованого та децентралізованого підходу. Останній якраз застосовують для криптовалют. Децентралізація у блокчейн-технологіях має на увазі, що немає єдиного місця зберігання інформації. Роботу розподіленого реєстру даних підтримують усі чи майже всі учасники. Копії постійно синхронізуються, тому якщо хтось випаде зі схеми, жодні відомості не загубляться. Перевага децентралізації — відсутність зовнішнього контролю: мабуть саме тому Центробанк обрав гібрид. Є й інші технічні подібності.
Але ідеологічно цифровий карбованець зовсім не криптовалюта. На це є кілька причин:
- Його випускає та контролює Центробанк. Криптовалюта не має єдиного емітента.
- Цифровий рубль забезпечений резервами ЦП. Криптовалюта, за великим рахунком, тримається на вірі до неї.
- Курс цифрового рубля збігається з курсом іншого рубля — наслідок попередньої причини. І як би цей курс не штормило, він все одно стабільніший і передбачуваний у порівнянні з криптовалютою, тому що за ним стоїть ЦП.
А ще операції з криптовалютою люблять навіть за те, що їх практично неможливо відстежити. З цифровим рублем все буде зовсім інакше. Але про це трохи згодом.
І навіщо взагалі запроваджують цифровий рубль?
Є кілька причин, навіщо це держава. Деякі озвучив Центробанк, про інші загалом можна здогадатися.
Наприклад, за допомогою цифрового рубля можна оминати санкції. В офіційній версії це називається створенням «потенціалу для спрощення проведення транскордонних платежів», але цілком зрозуміло, що це означає. Обмінюватися цифровою валютою з іншими державами можна оминаючи систем типу SWIFT і потай від тих, хто обмеження, власне, наклав.
Але є причина і цікавіша, яка офіційно звучить як «контроль за витрачанням бюджетних коштів». Фішка цифрового рубля в тому, що кожна електронна монета отримає свій унікальний код, яким можна відстежити весь її шлях по гаманцях. А ще завдяки смарт-контрактам електронні гроші вдасться запрограмувати так, що їх можна буде витратити на одні речі та не можна на інші. Тобто це справді може у перспективі зробити процес бюджетним. Наприклад, простежити, щоб гроші не осідали в кишенях чиновників, або зробити субсидії по-справжньому цільовими.
Але є нюанс. За номерами можна буде відстежити не лише гроші із бюджету.
Зараз, звичайно, різні відомства теж мають методи, як спостерігати за доходами і витратами. Наприклад, на купюри нанесені серійні номери, а банки тісно співпрацюють із Росфінмоніторингом. Але платформа цифрового рубля зробить доступ до руху грошей по електронних блискавичних гаманцях. Можлива заборона від держави на певні витрати теж нікуди не подінеться.
Ще в офіційній версії як бонус з підвищення безпеки звучить, що Центробанк зможе моментально блокувати підозрілі операції. Однак варто розуміти, що «підозрілі» не обов’язково означає шахрайські.
А для людей все ж таки є якісь переваги?
Центробанк написав цілий список причин, ніж хороший цифровий рубль. Громадянам та бізнесу, наприклад, обіцяють покращення умов клієнтського обслуговування, високий рівень збереження коштів, зниження витрат та доступ до гаманця через будь-яку фінансову організацію, в якій обслуговується клієнт. І це доволі неконкретні обіцянки.
Поки що можна припустити, що пересічні громадяни особливих змін можуть і не помітити. Для них все, ймовірно, мало відрізнятиметься від нинішніх способів розплатитися онлайн. Хоча якщо технічно ЦБ вдасться зробити так, щоб для операцій не був потрібний інтернет, це безперечно буде бонусом, як і смарт-контракти.
А от бізнес справді може заощадити на транзакціях, якщо не платитиме комісії за перекази банкам. Але поки що цифровий рубль лише експеримент у зачатковій стадії, складно сказати, як це все насправді працюватиме.
Добре, а що з безпекою?
Якщо говорити про те, чи можна зламати електронний гаманець, багато залежить від технічних особливостей платформи. Однак ваше особисте почуття безпеки буде пов’язане з тим, наскільки ви покладаєтеся на державу. З одного боку, ми дізнаємося про витікання даних із банків та важливих державних сайтів нечасто. Тобто загалом фахівці вміють захищати інформацію. З іншого боку, якщо людина не довіряє системі і хоче зберігати гроші під матрацом, ніхто її не переконає.
Однак і з банківських рахунків зазвичай крадуть іншим способом – за допомогою соціальної інженерії. Це ті самі дзвінки зі служби безпеки та СМС «Мамо, я збив людину». Шахраям навіть не потрібно нічого зламувати, люди самі переказують їм гроші. І тут, на жаль, жоден спосіб зберігання фінансів не гарантує їхньої цілісності.
Припустимо, я хочу поекспериментувати із цифровим рублем. Що робити?
Зараз завести електронний гаманець можна через додаток банку, клієнтом якого ви є. Але тут не все так просто. По-перше, поки що в тестуванні беруть участь тільки 15 установ:
- “Ак Барс Банк”.
- “Альфа Банк”.
- “Дом.РФ”.
- ВТБ.
- “Газпромбанк”.
- “Тінькофф Банк”.
- “Промзв’язокбанк”.
- “Росбанк”.
- “Сбербанк”.
- “Сінара” (колишній “СКБ-банк”).
- «Банк СПІЛКА».
- “ТКБ банк”.
- “МТС-Банк”.
- “КІВІ Банк”.
- “Совкомбанк”.
По-друге, не кожному користувачеві нададуть можливість відкрити електронний гаманець, оскільки система перебуває в зародковому стані. Але можна періодично перевіряти, раптом саме вам пощастить.
А якщо я не хочу зв’язуватися з цифровим карбованцем, мене ж не змусять?
Складно сказати. Впровадження системи, швидше за все, триватиме кілька років. Спочатку Центробанк розраховував впоратися до 2030 року. Але надто багато зараз відбувається непередбачувано. У відомстві можуть з різних причин поспішати. І що буде після того, як цифровий карбованець запрацює на повну силу, важко уявити.
Імовірним виглядає сценарій, за яким уже пройшла влада з картою «Мир». Її впроваджували поступово, але невідворотно для деяких верств населення. Наприклад, почали нараховувати зарплату бюджетникам та пенсію лише на «Світ». Поступово до тих, кому не обійтися без картки, додалися отримувачі допомоги, субсидій та інших виплат від держави. Оскільки всі люди цих категорій становлять вагому частину населення країни, поступово «Мир» виявилася майже в усіх.
