Ідентичність користувачів соцмереж можна уявити як трикутник, вершини якого – це різні “я”. Перше пов’язане з тим, як ми самі себе бачимо, друге – якими ми показуємо себе в інтернеті, і третє – якими нас уявляють собі інші користувачі. Усі ці три “я” пов’язані між собою й утворюють унікальну динамічну особистість. Якщо ми розберемося, як влаштована ця конструкція, то зможемо краще зрозуміти себе і своє місце у світі та більш ефективно орієнтуватися в цифровому просторі.
1. Уявне “я”
Ми створюємо своє уявлення про те, хто ми є, завдяки нашому досвіду та взаємодії з іншими людьми й навколишнім світом. Так ми розуміємо, що нам подобається (читати, готувати, ходити в походи), якими особистими якостями володіємо (розумні, веселі, товариські), які стосунки для нас важливі вдома і на роботі, з чого складається наша соціальна ідентичність (професія, політичні погляди, релігійна приналежність). Усе це можна назвати уявлюваним “я”. У ньому наша особистість постає такою, якою ми самі її бачимо.
Уявне “я” в найелементарнішій формі з’являється приблизно до кінця другого року життя, коли дитина починає впізнавати своє відображення в дзеркалі. У міру того як ми продовжуємо вивчати світ навколо нас, що, своєю чергою, формує нашу поведінку й досвід, наше сприйняття власної особистості стає багатшим і складнішим.”
>
2. Зареєстроване “я”
Коли в нас з’явилися соцмережі, ми почали ділитися в них своїми поглядами, життєвим досвідом і всім тим, що, як нам здається, може бути цікавим і корисним для оточення. Ми також репостимо, лайкаємо або коментуємо чужі записи. Ми робимо все це насамперед для того, щоб виразити себе і відчути зв’язок з іншими людьми. Крім того, ми можемо публікувати пости, щоб когось у чомусь переконати, про щось повідомити, отримати пораду або співчуття.
Таким чином у нашої особистості з’являється цифрове “розширення”, яке можна позначити як зареєстроване “я”. Це образ, який ми використовуємо, щоб представити себе в публічній сфері соціальних мереж. Зареєстроване “я” – це пропущене через фільтр уявне “я”, яке найчастіше відображає те, як ми хотіли б, щоб нас сприймали оточуючі. Тому ми так ретельно вибираємо, чим ділитися. Наприклад, публікуємо більше позитивного і менше негативного контенту, більше важливого і менше буденного, більше цікавого і менше нудного. Ми також намагаємося, щоб наші пости були оригінальними, показували нашу індивідуальність і мотивували інших людей.
Яким досвідом ми ділимося і як ми це робимо, згодом починає визначати те, як ми запам’ятовуємо і розповідаємо історію нашого життя. При цьому зареєстроване “я” змінюється, оскільки ми змінюємо наповнення своїх соцмереж, реагуючи на відгуки аудиторії. Ми продовжуємо викладати схожий контент, якщо наші пости отримують багато вподобань і коментарів, і переключаємося на щось інше, якщо вони не викликають реакції. Коли ми часто публікуємо сторіс у режимі реального часу й отримуємо миттєвий відгук, ми відчуваємо постійний зв’язок з іншими людьми, яким би скороминущим не було це відчуття.
3. Передбачуване “я”
Якщо в нашому профілі немає докладної особистої інформації, з наших власних публікацій і взаємодій із чужим контентом у соцмережах аудиторія навряд чи зможе зрозуміти, хто ми насправді.
Інакше кажучи, решта користувачів не має прямого доступу до нашого уявного “я”. Усе, що вони бачать, – це зареєстроване “я”, яке проступає через нашу онлайн-активність. І тут з’являється ще один варіант нашої особистості – передбачуване “я”. Це враження про нас, яке складається в аудиторії на основі того, що ми публікуємо, і того, як вона взаємодіє з нашими публікаціями.
Оскільки наші пости найчастіше дають уривчасті відомості про те, що ми робимо і про що думаємо, без видимого логічного зв’язку між ними, іншим користувачам треба самим з’єднувати крапки, щоб зрозуміти, хто ми. У результаті можуть виникати невідповідності між тим, як ми бачимо себе, і тим, як нас бачать інші. Наприклад, збоку ми можемо виглядати не такими товариськими або впевненими в собі, якими себе вважаємо.
Кожного разу, коли ми публікуємо різний контент – викладаємо фотографії, відео, посилання, це передає більше інформації та дає змогу аудиторії намалювати наш більш точний портрет. Тому передбачуване “я” весь час оновлюється залежно від того, як розвивається наша комунікація з іншими користувачами. Вони також можуть змінити своє уявлення про нас, а це, своєю чергою, змінює те, як ми висловлюємо себе в інтернеті та якими бачимо себе в житті.
