У новій серії статей експерти відповідають на запитання, які зазвичай незручно ставити: здається, що всі про це і так знають, а той, хто запитує, буде виглядати безглуздо.
Почнемо, мабуть, із пива. Олександр Савицький знає про нього все. tips.in.ua він розповів про те, чому товстіють не від пінного, чи впливає на смак напою тара і звідки беруться бульбашки. Відповіді на деякі запитання ви зможете перетворити на тост.
1. Чому пиво піниться?
Просто воно дуже раді вас бачити. Але нудні вчені кажуть, що це через взаємодію вуглекислого газу та розчинених у напої білків. Тому, до речі, пшеничні сорти зазвичай піняться сильніше: у пшениці більше білка, і в кінцевому напої його концентрація вища.
На те, якою буде піна у пива, впливає багато факторів: коректність виробничих процесів, концентрація поліфенолів, кількість виділених хмелем гірких речовин, міцність напою, наявність у ньому нестандартних інгредієнтів і навіть чистота посуду.
Піна — один із показників якості пива. Однак її відсутність чи швидке зникнення зовсім не означає, що перед вами неякісний напій.
2. Чи правда, що від пива росте живіт? Чи є сорти, що не повнять?
Пиво в даному випадку – як мафіозний бос: все відбувається саме з його подачі, але сам він начебто ні до чого.
Пояснюю: пузо стає соліднішим не стільки через пиво, скільки через закуску. Пиво – це таке ж джерело енергії та речовин, як і багато інших видів їжі.
Енергетична цінність найпопулярнішого різновиду сучасного пива — табору — близько 40–50 кілокалорій на 100 мілілітрів. За частину з них відповідальні 3-4 грами вуглеводів.
Виходить, у півлітровому келиху лише 15-20 г вуглеводів і 200-250 кілокалорій.
Це не так уже й багато порівняно з типовою пивною закускою. 100 г чіпсів містять приблизно 500 кілокалорій і 50-70 г вуглеводів. Аналогічна порція картоплі фрі — близько 250 кілокалорій та 30–40 г вуглеводів. Так що живіт росте зазвичай не від пива, а від надміру калорійної їжі до нього.
Та й зловживання будь-яким алкоголем у принципі може призвести до порушення важливих процесів в організмі, зокрема обміну речовин. А це вже найпоширеніша причина набору ваги.
Не зловживайте пивом та закусками, більше рухайтеся, тоді вага буде в нормі.
3. Живе пиво так називається тому, що корисніше?
Або тому, що комусь вдається з ним поговорити… Насправді ні, звісно.
Словосполучення «живе пиво» означає, що у напої збереглися живі дріжджі. Тобто пиво не проходило процесів пастеризації (короткочасного нагрівання) та тонкої фільтрації, які нібито «вбивають» напій.
Існує думка, що живе пиво, тобто непастеризоване, корисніше, смачніше або краще за пастеризоване. Це стереотип, який частково підкріплений популярними пивними міфами.
Сучасні технології пастеризації не змінюють смакоароматику масових різновидів пива настільки, щоб різниця була кардинальною.
Безумовно, за певних умов наявність чи відсутність у пиві активних дріжджів може впливати на зовнішній вигляд, аромат та смак напою, але рівень його корисності чи шкідливості при цьому ніяк не змінюється.
У будь-якому разі сьогодні «живе пиво» — це неабияк заїжджений маркетинговий термін на кшталт написів «без холестерину» або «не містить ГМО».
4. Чи допомагає гаряче пиво при застуді і чи не шкідливо нагрівати його?
Відразу згадалася фраза з анекдоту: «можливо, не допоможе, але точно не зашкодить». Тепле питво, якщо вірити лікарям, у принципі корисне при застудних захворюваннях. Цим питвом цілком можуть бути і темні сорти пива: портери, стаути, дункелі та дуббелі. Можна взяти і світле, але краще йому бути щільнішим, інакше пити його буде не дуже приємно.
Не стверджуватиму, що нагріте пиво корисніше за чай або інший гарячий напій, але й завдати їм собі шкоди за умови помірного споживання навряд чи вийде.
Саме пиво від нагрівання не стане шкідливішим, просто змінить смакоароматичні властивості. Воно стане м’якшим за рахунок видалення вуглекислого газу.
5. Яке пиво краще: у банку чи склі, розливне чи пляшкове?
Краще те, що свіжіше, а тара великого значення не має. Важливо, як пива зберігалося.
Пиво одного сорту в банку, пляшці та кезі здебільшого не має відмінностей, оскільки розливається з одного джерела.
Хоча технічно розливна версія сорту (упакована у пластикові та металеві кегі) може проходити пастеризацію трохи інакше, ніж пиво у банках та пляшках. Але різниці між вмістом для споживача не буде.
А далі все залежить від умов перевезення та зберігання: пиво цілком може змінити свої смакові якості, якщо переживало надто низькі або надто високі температури, якщо довго перебувало під променями світла.
Для розливної версії дуже важливо, в якому стані знаходиться система подачі пива в барі, ресторані або магазині: чи дотримується температурний режим зберігання, чи регулярно промиваються шланги і крани, чи коректно настроєна подача газу і так далі.
6. Чому кажуть, що у СРСР було справжнє пиво, а зараз один порошок? Що взагалі таке пиво із порошку, воно як «Юпі»?
Порошкове пиво – це міф. З’явився він, можливо, через використання на броварнях гранульованого хмелю, який здалеку може виглядати як порошок.
Крім того, на пивних виробництвах найчастіше є різні порошкоподібні речовини: наприклад, осадова порода під назвою кізельгур, яка застосовується для фільтрації пива.
Так чи інакше, навіть найдешевше пиво виготовляється із зерна. Так було завжди: і до СРСР, і за радянських часів, і зараз.
Звичайно, існують концентровані версії пивного сусла в рідкому (майже завжди) або навіть порошкоподібному (дуже рідко) вигляді.
Але виробляти пиво у промислових масштабах винятково з подібної сировини економічно недоцільна витівка. Адже щоб отримати концентрат сусла, це сусло треба спершу зварити із зерна, а значить витратити на це зовсім не безкоштовні ресурси.
Незважаючи на численні спроби, сучасна наука поки що не запропонувала світові дешевий порошок, який можна було б розвести водою та отримати напій, який не відрізняється від звареного та збродженого пива.
7. Пиво називають крафтовим, щоб краще продавалося? Чи таке пиво і справді чимось відрізняється від звичайного?
Обидва твердження по-своєму вірні. Як і “живе пиво”, термін “крафт” давно взяли на озброєння маркетологи багатьох далеких від експериментального пивоваріння заводів, просуваючи за його допомогою свою продукцію.
Втім, вони мають на це повне право: поняття «крафт» у нашій країні не має ні офіційного, ні навіть неформального чіткого визначення.
Є якесь ефемерне розуміння того, що крафтове пиво — щось немасове, нестандартне, орієнтоване не лише на заробляння грошей, а й на творчу самореалізацію.
Втім, будь-якому з цих пунктів можна легко знайти контрприклад, який вкотре доводить, що крафтове пиво — поняття максимально суб’єктивне.
8. Що гуркотить у банках? Навіщо туди кладуть кульку?
Це віджет, азотна капсула. Її можна зустріти, зокрема, у банках із пивом Guinness Draught. На перший погляд це дуже простий, але хитрий і по-своєму геніальний запатентований винахід.
Його завдання — зробити так, щоб налита з банки порція пива виглядала і відчувалася так само, якби вам її подали в барі прямо з крана.
Спеціальна конструкція кульки разом із технологією розливу пива в банку дозволяє отримати характерну пінну шапку і знаменитий «лавинний ефект», коли бульбашки каскадами рухаються зверху донизу по внутрішній поверхні келиха.
Технологію випуску пива з азотними капсулами, до речі, намагалися освоїти й деякі вітчизняні виробники пива, хоч і не дуже успішно.
9. Чи є алкоголь у безалкогольному пиві? І як взагалі прибирають алкоголь із безалкогольного пива?
Незначна кількість алкоголю в безалкогольному пиві все ж таки присутня — не більше 0,5%. Більше вже не дозволено згідно із законом.
Технологій виробництва безалкогольного пива кілька. Є ті, що націлені на видалення алкоголю з готового напою: це можна зробити, наприклад, випаровуванням спирту в умовах вакууму або піддавши пиво процесу мембранної фільтрації. Є інший підхід, коли бродіння примусово зупиняють при досягненні невеликої концентрації спирту або навіть зброджують нещільне пивне сусло спеціальними штамами дріжджів, які майже не виробляють алкоголь.
У будь-якому випадку безалкогольні сорти — це, як на мене, теж справжнє пиво, просто з дуже низьким рівнем вмісту спирту.
10. Як по етикетці зрозуміти смак пива: гірке воно, кисле чи солоне?
Зазвичай, на етикетці вказаний стиль, в якому зварено пиво. Нерідко є якась окрема інформація про смакоароматичні властивості напою.
Розбираючись у пивних стилях та знаючи їх відмінності один від одного, можна зрозуміти, чого чекати від того чи іншого сорту.
Наприклад, від пілснера та IPA можна очікувати помітну гіркоту; від вайцену та вайсбіру – фруктово-пряну ароматику; від сучасних сауерів та деяких специфічних бельгійських стилів – кислоту у смаку; від класичного гозе – кисло-солона профіль з нотками коріандру (якщо це, звичайно, не популярна нині томатна версія стилю).
Якщо досвіду та «напої» недостатньо, завжди можна нагуглити список стилів BJCP та дізнатися ключові характеристики практично всіх різновидів пива.