Статтю можна послухати. Якщо вам так зручніше, вмикайте подкаст.
Навичка імпровізації допоможе зорієнтуватися в будь-якій ситуації та з будь-якими людьми. Особливо якщо ви виступаєте перед аудиторією або вам потрібно заповнити незручну паузу.
Це ті самі моменти, коли:
- “Вась, а скажи тост, у тебе добре виходить”.
- “А про цей проект нам розповість Олена”.
- «В’ячеславе, а ви що думаєте про це?»
І безліч інших ситуацій, до яких складно підготуватися і коли вам потрібно швидко вигадати, що сказати. У цій статті кілька корисних вправ, які розв’яжуть вашу мову.
Важливо: щоб відчути ефект, впроваджуйте їх у повсякденне життя, користуйтеся моментом — коли прогулюєтеся з другом парком, сидите в кафе або чекаєте чогось.
Тож поїхали!
1. Король каже
Ця вправа відмінно прокачує вашу навичку вигадувати і говорити стільки, скільки потрібно, щоб заповнити паузу.
Вам знадобиться партнер. Одна людина називає будь-яке слово, друга ж має почати імпровізувати на задану тему — говорити все, що спадає на думку. І так, поки перший не лясне в долоні, зупиняючи другого на слові і тим самим ставлячи нову тему для імпровізації. Так можна грати нескінченно. Моя порада говорити 2 хвилини, а потім помінятися ролями.
Деяким ця вправа дається дуже складно. Якщо людина звикла мислити структурами, класифікаціями та схемами, то за словом «яблуко» вона заговорить приблизно так: «Яблуко — це фрукт, який росте навіть у України. Яблука бувають різні: червоні, жовті, зелені. З них можна зробити шарлотку, пиріжки, компот, варення… Яблука бувають різних сортів: ранетки, сезонні, голд…» Мабуть, після цього людина зайде в глухий кут — і не тому, що вона не експерт з яблук, а тому, що вона постійно перераховував.
Відштовхуватися від класифікацій здається простим рішенням, але в результаті ви тільки розгубитеся, коли закінчите називати відомі пункти.
Щоб цього не сталося, є невелика хитрість: треба імпровізувати через асоціації. І розкручувати історію: Яблука. При цьому слові я щоразу згадую кохану бабусю, до якої їздив до села влітку. Вона готувала приголомшливу шарлотку…» З таким підходом ви зможете говорити нескінченно, адже через асоціації згадайте, як зривали яблука в сусідському саду, компот, який варили з мамою, і таке інше.
2. Розповідь на цілу годину
Професійним оратором можна вважати того, хто про звичайнісінький предмет може говорити годинами, не перестаючи.
Давайте візьмемо для прикладу маркер. Що ми можемо розповісти про нього?
- Фізичні властивості та характеристики (форма, колір, матеріал тощо).
- Функції (за призначенням – малювати, не за призначенням – використовувати як підпорку для помідорів).
- Для кого буде корисним цей предмет.
- Особисті історії, пов’язані з маркером.
- Історія маркера (де виробляють, як виробляють, хто його вигадав).
- Порівняння з іншими схожими предметами (з ручкою, олівцем, фломастером).
- Як маркер впливає навколишнє середовище (як довго розкладається і що виділяє).
- Як він впливає на тварин (наприклад, якщо собака лизне маркер, що з нею стане?).
- Зберігання, термін придатності, утилізація.
- Які відомі особи користуються маркерами та з якою метою (скажімо, підписують свої книги та плакати).
- Ціновий сегмент тощо.
Ми могли б вигадувати майже до нескінченності. А якщо прибрати слово “маркер”, то побачимо, що всі ці пункти можна віднести до будь-якого предмета.
Ви можете заперечити: “Я не знаю всіх цих фактів про маркер і не зможу багато розповісти”. Але вам і не потрібно все знати. Достатньо того, що такий список допоможе не розгубитися під час паузи або технічної затримки під час виступу. Ви зможете згадати інформацію, яка вилетіла з голови, та продовжити вашу доповідь чи презентацію.
Ця вправа допоможе зрозуміти, що ви завжди знайдете, що сказати на будь-яку тему, хоча б на одну хвилину.
Можна модифікувати вправу: наприклад, уявити, що вам потрібно не просто розповісти про предмет, а й продати його. Або розгорнути якийсь із пунктів (скажімо, «Функції») і говорити на цю тему 5 чи 10 хвилин — наскільки вистачить знань.
3. Майстер історій
Два наступних прийоми засновані на вигадуванні казок і їх можна перенести у виступ на публіці.
Перший прийом: «раптом»
Для практики вам знадобиться помічник. Одна людина пропонує іншій ідею для історії — наприклад, «маленький гном, що живе у підземеллі». Другий починає вигадувати, куди цей гном міг піти і що зробити, і складає доти, поки напарник не скаже слово «раптом». Тепер першому учаснику потрібно змінити хід казки і розповісти, що могло раптово трапитися з головним героєм.
Чому це працює? Слово «раптом» змушує нас вигадувати щось нове, додавати повороти сюжету, і так історія стає цікавішою.
Цей прийом відмінно тренує креативність та уяву. Попрактикуючись у такій грі, ви прокачаєте свою навичку сторітелінгу.
Другий прийом: «до речі»
Ви берете будь-який текст або по пам’яті починаєте розповідати всім відому історію, наприклад, казку про Червону Шапочку. Ваше завдання — час від часу додавати слово «до речі»: «Жила була Червона Шапочка. До речі, у неї була неймовірна краса сукні та золоті локони. Якось її мама — до речі, це була жінка середнього віку з милою усмішкою — сказала Шапочці, що вона повинна віднести бабусі пиріжки. До речі, ці пиріжки були незвичайні…»
Як ви могли помітити, щоразу, коли ми додавали слово «до речі», у нас з’являвся більш докладний опис персонажа чи предмета. “До речі” зупиняє нас і змушує впровадити більше деталей. Цей прийом навчить «розмальовувати» свою історію, якщо ви помітите, що слухачі недостатньо занурилися в неї.
Порада: звичайно, не обов’язково щоразу вголос промовляти «до речі». Якщо ви скажете слово про себе, воно просто нагадає вам, що варто додати описовий елемент: «Жила була Червона Шапочка. У неї була неймовірна краса сукні та золоті локони».
4. Німий фільм
Якщо ви хочете прокачати навичку імпровізації на максимум, обов’язково спробуйте цю вправу. Вам знадобиться лише відео з YouTube.
Запустіть будь-який ролик, вимкніть звук та починайте вигадувати діалоги за персонажів. Якщо ви виберете відео прокачаного блогера, буде цікавіше, адже він, напевно, вміє активно взаємодіяти з аудиторією невербально, за допомогою міміки та жестикуляції. Потім можна ввімкнути звук і перевірити, наскільки точно ви розпізнали емоції і чи вгадали, що говорить людина на екрані.
Звичайно, ця вправа також працює на будь-якому фрагменті з кіно чи мультфільму. Можна тренуватися будь-де: у парку, кафе, громадському транспорті. Якщо помітили, як люди на відстані щось жваво обговорюють, припустіть, що вони один одному говорять.
5. Театр одного актора
Найкраще навичка імпровізації прокачується у театрі. Пропоную спробувати спрощену версію однієї з найпопулярніших вправ для акторів.
Для нього вам також потрібний партнер. Один із вас вигадує роль та ситуацію, які інший має відіграти. Щоб розвинути історію перший учасник може взяти на себе ролі інших персонажів або підкидати опоненту нові ситуації.
Наведемо приклад.
Учасник 1 ставить роль і ситуацію: «Модний стиліст спізнюється на поїзд».
Учасник 2 вигадує, як цей персонаж міг поводитися в такій ситуації: «О боже, як я взагалі міг погодитися на цю авантюру? Я головний стиліст європейських модних будинків і тепер маю їхати в якесь село! Мій менеджер збожеволів … »
Учасник 1 може включитися в історію, наприклад у ролі суворого менеджера цього стиліста: «Так, Ніколя, заспокойся. Ти чудово знаєш, що потрібно займатися громадською діяльністю. Це корисно для твоєї кар’єри».
Учасник 2: «Але чому я маю вбирати свинок для сільського конкурсу краси? Як ти взагалі міг підписати такий контракт?
Ви можете довести ситуацію до абсурду, і найцікавіше, що ви не знаєте, куди поверне сюжет ваш опонент. Інша варіація вправи – по черзі пародію знайомих і вгадувати, кого зображує ваш партнер.
Навичка імпровізації розвивається лише на практиці. Тренуйтеся, не бійтеся виступати перед публікою та прокачуйте ораторську майстерність. Успіхів!
