Чому глобальне потепління — це не міф і чи можна «залагодити» клімат

Ми часто чуємо про кліматичні проблеми, але не завжди розуміємо, яку інформацію про глобальне потепління варто довіряти. Кліматолог Олександр Чорнокульський допоміг слухачам подкасту «Пульверизатор науки» розібратися у найважливіших питаннях.

Олександр Чорнокульський
Заступник директора Інституту фізики атмосфери імені О. М. Обухова РАН.

Чи правда, що глобальне потепління може загрожувати людству

Людство виживе – це очевидно. Питання — в якій кількості та якості.

Глобальне потепління – це не міф. Якщо в масштабах тисячоліть на клімат впливають передусім астрономічні та геологічні чинники, то в масштабах 10–100 років головна причина змін зараз — діяльність самої людини. Тобто, температура на планеті залежить від наших дій.

Ми спалюємо викопне паливо і додаємо в атмосферу додаткові молекули вуглекислого газу, метану, закису азоту. Це підвищує температуру нижніх шарів. А на висоті більше 80–90 кілометрів вона, навпаки, знижується, бо ми посилюємо парниковий ефект. Надмірне тепло залишається біля поверхні, і найбільша його частина – близько 90% – йде в океан.

Підвищення температури планети відбувається стрибками. Різкий сплеск стався 1998 року, наступний — 2016-го. Наразі ми, швидше за все, спостерігаємо черговий стрибок. Глобальна температура Землі цього року перевищить 17°C.

У Паризькій угоді щодо клімату йдеться: потрібно зробити все, щоб утримати підвищення середньої температури в межах 1,5 ºC. Протягом кількох місяців цього року вона була вищою за цей рівень. Очевидно, що показник 1,5 ° C ми переступимо. Можливо, вдасться зупинитися на 2 °С, але, найімовірніше, ні.

Якщо ми подивимося на глобальний вплив потепління, то побачимо, що воно негативно впливає на планету. Швидше за все, людство чекають на серйозні зміни, але воно зможе до них пристосуватися.

Це історія нешвидка. Тобто, все це повільно для нас відбувається. Проте як вигляд людство точно не вимре.

Олександр Чорнокульський

Чи правда через потепління звичні продукти можуть зникнути або змінити смак

Так, є продукти, смак яких сильно залежить від кліматичних умов, в яких вони виробляються, наприклад вино і кава. Можливо, через потепління їх вироблятимуть і в нових регіонах. І з’являться інші уподобання, а також нова ціна та інші канали поставок.

Можливо, знайомі продукти стануть дорожчими, але навряд чи зникнуть зовсім. Хоча якісь культури можуть зникнути, наприклад, ті, що вирощуються в горах. При потеплінні перенести їх плантації вище вже не вийде: там може бути не підходящих грунтів. Тож локальні втрати можливі.

Але головне, що може змінитись, — наші звички харчування. Якщо людство дійсно зрозуміє, що необхідно знизити викиди СО₂, то, можливо, до кінця століття люди будуть їсти більше рослинної їжі. І менше м’яса, тому що його виробництво помітно збільшує вуглецевий слід та посилює парниковий ефект.

Цей тренд, швидше за все, зростатиме, хоч і не в усіх регіонах. Зміни у харчуванні можуть стати свідомим вибором задля пом’якшення наслідків глобального потепління.

Загалом, якщо говорити про реакцію людства на кліматичні проблеми, можна виділити дві основні стратегії. Перша — адаптація, тобто прагнення пристосуватися до неминучих змін. Друга – пом’якшення цих змін.

Пом’якшення – мітігація, mitigation по-англійськи. Зниження нашого впливу на клімат. І ось саме перехід від тваринництва до рослинництва – це не адаптація, а мітігація.

Олександр Чорнокульський

Чи збільшуватиметься кількість стихійних лих на планеті

Природні катаклізми відбувалися Землі завжди. Але сьогодні ми спостерігаємо відразу дві тенденції: збільшення нашої схильності до небезпечних явищ і посилення їх інтенсивності.

Перша з’явилася, коли люди перестали жити компактно та заселили практично все океанське узбережжя. Тому тепер вони сильніше схильні до впливу ураганів і тайфунів, ніж раніше. Страждає і дорога інфраструктура, що з’явилася на узбережжі.

Щодо другої тенденції, то є наукові свідчення, що кількість штормів, ураганів та торнадо змінюється дуже мало. Але вони стають набагато сильнішими і приносять більше лих. У сімдесяті роки частка ураганів та тайфунів 3–5‑ї категорії становила близько 30%. Сьогодні вона вже дорівнює 40%. Тобто на 10% побільшало потужних проявів стихії, які призводять до серйозних повеней та руйнувань.

Складніше стає боротися із посухою. Якщо говорити про сільське господарство, то головною проблемою може стати нестача води. Ця тенденція особливо помітна у субтропічному поясі. Там на погоду впливають антициклони, які стають інтенсивнішими і зміщуються ближче до полюсів. Тому в регіоні Середземного моря — наприклад, у Греції та Португалії — побільшає посушливих періодів, а отже, і лісових пожеж.

Але іноді над Середземним морем формуються й інші явища — урагани.

Їх називають зараз “медікейн”. Це суміш слів mediterranean і hurricane. Це щодо нові явища, які зараз активно досліджують. Ось цього літа ми бачили прояв такого медікейну, коли затопило місто у Лівії. Там десятки тисяч загиблих, випала шалена кількість опадів. Раніше такого там не було.

Олександр Чорнокульський

Схожі явища можуть і над Чорним морем. Такі медікейни ми вже спостерігали 2005 року або зовсім недавно — 2021-го.

Ми вже показали у наукових статтях, що подію у Кримську у 2012 році було викликано потеплінням Чорного моря. Тоді сталася сильна повінь: за два дні випало 300 мм опадів. Під мостом утворилася дамба з гілок, яку вночі пробило, різко піднявся рівень води у річці. Пройшла п’ятиметрова хвиля, і загинуло понад 170 людей. Якби схожий циклон пройшов над Чорним морем у сімдесяті роки, таких дощів не було б. Але зараз вода в ньому потеплішала, і тепер на узбережжі з’явилися сильні тропічні зливи.

Такі небезпечні явища частіше виникатимуть у багатьох регіонах України. Під загрозою південь Сибіру, ​​середня смуга, Далекий Схід — це регіони, де посилюватимуться небезпечні конвективні явища. І це не лише сильні зливи, а й великий град, шквали, смерчі, торнадо.

Але є позитивний ефект кліматичних змін. Сильні морози слабшатимуть, і зими стануть м’якшими. Цей процес вже відбувається і ми бачимо, що в нашій країні скорочується надмірна холодова смертність.

У різних країнах баланс надмірної смертності різний. Наприклад, в Індії чи Близькому Сході він негативний — люди починають більше вмирати від хвиль спеки. А в нашій країні він позитивний. У нас більше людей збережуть своє життя взимку за рахунок того, що морози слабші.

Олександр Чорнокульський

Чого нам чекати від підвищення рівня океану

Так, через кліматичні зміни рівень світового океану підвищується. І цей процес триває набагато швидше, ніж у минулому. У ХХ столітті цей рівень піднімався приблизно на 2–3 см за 10 років. Зараз стали активніше танути криги Гренландії, майже всі гірські льодовики — наприклад, на Кавказі, Кордильєрах, Андах. В океан додаються величезні маси води. І його рівень зростає на 4,5 см за десятиліття. Тому тропічні циклони, що посилилися, можуть затопити території, які знаходяться глибше, а не біля узбережжя.

Такі природні лиха справді можуть стерти з поверхні якщо не країни, то окремі міста. Найбільша небезпека загрожує узбережжям сходу, південного сходу та півдня Азії, містам на узбережжі Північної Америки, а також островам Океанії.

Але людство намагається адаптуватись до стихії. Наприклад, від ураганів середнього рівня можуть захистити насипи. А врятувати життя людей від потужних ураганів допоможуть дослідження вчених та їх прогнози природних катастроф.

Ми таки живемо в такій системі, де об’єкт читає наш прогноз і намагається щось зробити, щоб цей прогноз не справдився. У якихось державах, які розуміють, що у них багато може бути біженців, намагаються щось зробити, щоб зменшити це число, намагаються адаптуватись.

Олександр Чорнокульський

Чому зими в деяких регіонах стають холоднішими

Цікавий момент: поки південні країни знемагають від аномальної спеки, жителі північних регіонів зауважують, що, мовляв, зими з кожним роком стають холоднішими. І літо теж може виявитися дуже прохолодним. Однак цей факт не спростовує висновків щодо розвитку глобального потепління.

Зимові температури на планеті не падають, навпаки, вони ростуть. У цьому легко переконатися, якщо порівняти поточні показники у всіх регіонах із тими самими даними у минулому. Середня температура взимку Землі збільшується. Але дійсно є регіони, де останніми роками відзначаються такі ж сильні морози, як і раніше.

Погоду в помірних широтах багато в чому визначає західне перенесення — рух повітря із заходу Схід. Наприклад, з Атлантики до нас приходить помірна повітряна маса та створює м’який клімат. Сила цього перенесення залежить від перепаду тиску між полюсом та екватором, а цей перепад визначається різницею температур.

Але при потеплінні полюс нагрівається швидше за екватор. Тому перепад між ними зменшується, і західне перенесення слабшає.

На зміну «гірській потужній річці» західного перенесення приходить «річка, що петляє, рівнинна». Під час цього петляння може відбуватися блокування. Встановлюються антициклони, які блокують західне перенесення. І ось залежно від того, в якій частині цього антициклону ваш регіон виявиться, ви отримаєте дуже жарку температуру влітку або дуже прохолодну. 2010 року в Москві було аномально спекотно, у середній смузі — найсильніші пожежі. А в Сибіру це літо було дуже прохолодним.

Олександр Чорнокульський

Тож холодна зима чи прохолодне літо зовсім не доводять, що глобального потепління немає. Якщо в одному регіоні холодно, то по сусідству спостерігається аномальне тепло.

Як можна реально уповільнити розвиток глобального потепління

Тут можна назвати кілька напрямів.

Вуглецевий геоінжиніринг

Повністю вивести в нуль наш вуглецевий слід ми зможемо, тому нам варто якось компенсувати викиди. Наприклад, видалити вуглець із оболонок кліматичної системи. Насамперед, звичайно, з атмосфери. Але якщо ми зможемо очистити від зайвого вуглецю океан, він поглинатиме СО₂ з повітря.

Вчені пропонують багато способів, які дозволять видалити надлишковий вуглекислий газ із атмосфери або світового океану. А потім або поховати вуглець, або використати повторно. Для цього можна спробувати вплинути на хімічні процеси в океані. Наприклад, додавати мінерали, що вилужують океан і виводять CaCO₃.

Словом, сьогодні вуглецевий геоінжиніринг — дуже важливий та перспективний напрямок.

Це та сфера, де у найближчі 10–15–20 років точно буде технологічний розвиток, технологічний бум. Зараз досить багато проектів у цій галузі є. Це не міф – це реальність. Те, куди можна йти працювати, як на мене.

Олександр Чорнокульський

Є й принципово інші пропозиції — наприклад, покрити частину Землі білою фарбою, щоб вона відбивала сонячні промені. Але це класична боротьба не з хворобою, а з її симптомами. Такі заходи ніяк не зменшать концентрацію парникових газів в атмосфері, а головна проблема саме у них. Тому нам необхідно насамперед знижувати наш вуглецевий слід.

Зменшення вуглецевого сліду

Головний спосіб перестати збільшувати вміст парникових газів — перейти на відновлювані джерела енергії. Отже, поступово відмовитися від вугілля, а потім і від інших вуглеводнів. Перейти на водневе паливо, збільшити частку електротранспорту.

Ну а кожному з нас варто поступово відмовитись від звичок суспільства споживання. Наприклад, перестати міняти смартфон щороку.

Звичайно, вуглецевий слід однієї людини не порівняти з промисловим. Тому нам варто обирати ті товари, які виготовлені з меншими викидами СО₂. І виробники отримають сигнал, яка продукція має попит, а яка — ні.

На жаль, однієї срібної кулі, яка вирішила б проблему, немає. Це комплекс заходів в енергетиці, промисловості, транспорті, сільському господарстві, які дозволять нам знизити вуглецевий слід.

Олександр Чорнокульський

Важливо, що кліматичні зміни не мають однієї точки неповернення. Безліч таких точок ми вже пройшли, інші — поки що немає. Тож людство має час, щоб постаратися хоч якось уповільнити глобальне потепління та адаптуватися до нього.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *