TIPS.IN.UA

Чому масова істерія легко поширюється та як їй протистояти

Статтю можна послухати. Якщо вам так зручніше, вмикайте подкаст.

Що таке моральна паніка

Це швидке поширення масової істерії, яке зазвичай викликано уявним чи реальним відхиленням від суспільних норм. Під час моральної паніки у людей виникає відчуття, що безпека суспільства чи його моральних цінностей під загрозою, хоч насправді проблема найчастіше перебільшена.

Поняття «моральна паніка» запропонував британський соціолог Стенлі Коен. Він вивчав субкультури модів та рокерів, які у 1960-ті роки були дуже популярні в Англії.

Молоді люди влаштовували бійки, інколи ж і масові заворушення. Тому медіа підняли галас, описуючи модів та рокерів як наркоманів, хуліганів та бандитів. Коли ж влада повідомила, що представники цих субкультур пов’язані з окремими злочинами, газети і публіка остаточно збожеволіли і почали звинувачувати молодих людей у ​​всіх смертних гріхах.

Коен досліджував ці події і помітив, що бійки модів і рокерів нічим не відрізнялися від інших вуличних бійок того часу, наприклад між футбольними фанатами. Фактично галас виник на порожньому місці. Така надмірна реакція є типовим прикладом моральної паніки.

Чому багато людей легко впадають в істерію

Тривога поширюється дуже швидко, і ось чому.

Моральна паніка впливає на емоції

Все, що загрожує безпеці та стабільності суспільства, викликає дуже сильну реакцію. Так, тероризм, алкоголізм та наркоманія, поширення ВІЛ чи зростання злочинності лякають і часто змушують переживати навіть тих, хто з подібними явищами ніколи не стикався особисто.

Більше того, інформація про те, що відбувається, подається без контексту та адекватної статистичної оцінки. Через це людям буває важко зберегти об’єктивність. Батькам важко заспокоїтися після читання історії про жорстокого маніяка, а мандрівникам — після повідомлення про катастрофу літака. І хоча злочинець може жити в іншому регіоні країни, а авіалайнери вважатися безпечними, сильні емоції здатні спантеличити.

У результаті нерідко виникає відчуття катастрофи, що насувається. І чим більше ЗМІ та оточуючі обговорюють те, що трапилося, тим швидше паніка поширюється. Трапляється щось на зразок психічної епідемії. Люди масово піддаються істерії та втрачають здатність мислити раціонально. На зміну фактам приходять гасла і нічим не підкріплені заяви, а більшість суспільства починає легко вірити різним твердженням.

Моральна паніка створює цапів-відбувайлів

Коли істерія охоплює достатню кількість людей, вони починають шукати винних. Факти та логіка в розрахунок зазвичай не беруться: якщо є проблема — значить, має бути і той, хто все це почав.

Ворогом за бажання можна призначити будь-кого. Стенлі Коен називав їхні «народні дияволи». Це можуть бути злочинці, наркомани, мігранти, представники субкультур та меншин, націоналісти, феміністки або, наприклад, творці відеоігор.

Під час моральної паніки усі проблеми суспільства (особливо надумані) списують на народних дияволів. Їх звинувачують у зростанні насильства, кризі сімейних та традиційних цінностей, втраті культурної ідентичності, вимиранні населення, занепаді культури та інших подібних речах. Так вигаданий ворог перетворюється на лякало, яким лякають усіх і кожного. Звичайно, знайти реально винних це зазвичай не допомагає. Зате у публіки з’являється зручна мета.

Моральна паніка допомагає виплеснути негатив

Козел відпущення потрібен суспільству не просто так. Часто агресія проти народних дияволів — це єдиний чи очевидний спосіб позбутися негативних емоцій. Особливо для людей, які мешкають у важких умовах.

Життєві проблеми, каторжний працю, постійне усвідомлення несправедливості розхитують психіку і роблять її вразливішою. У результаті такі люди готові вчепитися за будь-яке просте пояснення свого тяжкого становища: від сіоністської змови до мігрантів, які нібито позбавляють місцевих робіт.

Подібна реакція на тяжке становище спостерігалася, наприклад, у середньовічних черниць. Деякі з них, виснажені жорстокою дисципліною своїх орденів, починали повально нявкати або битися в конвульсіях. Все тому, що вселяли собі, ніби в них вселилися біси.

Моральна паніка поширюється усім рівнях суспільства

Істерія посилюється ще й тому, що в її поширенні беруть участь різні члени суспільства, в тому числі впливові.

Це і медіа, які в гонитві за сенсаціями публікують скандальні та шокуючі матеріали, і окремі впливові особи чи групи людей, які прагнуть очолити «хрестовий похід» проти чогось. А сама публіка передає інформацію по зіпсованому телефону, і остання швидко обростає перебільшеннями, чутками та шокуючими подробицями.

Уявіть, як поліція ловить серійного вбивцю і повідомляє, що вдома було знайдено кілька копій фільмів про маніяків. Газетники одразу ж пишуть, що затриманий «любив трилери та жахливості». Якийсь громадський діяч заявляє, що всі, хто захоплюється подібними кінострічками, потенційні вбивці та ґвалтівники, а творців картин варто перевірити на наявність психічних відхилень. Інтернетом починають повзти чутки, люди створюють петиції, щоб заборонити будь-які фільми про вбивць, а режисерів починають цькувати. Приблизно так різні члени нашого суспільства та підначивают одне одного.

Чим небезпечне поширення моральної паніки

Сприятливим емоціями суспільством управляти простіше, ніж раціонально мислячим. А самі люди, сповнені гніву чи страху, зазвичай вимагають жорстких і іноді навіть зайвих заходів. Ні до чого хорошого це не спричиняє.

Реальні проблеми часто не вирішуються

Напади моральної паніки нерідко виникають у періоди криз, зростання безробіття чи протестних настроїв. За допомогою штучно нагнітається істерії влади намагаються замовкнути реальну проблему і замість цього спрямувати суспільство проти вигаданого ворога чи скласти із себе відповідальність за те, що відбувається. Наприклад, замість боротьби з корупцією розповідати про підступи шпигунів чи пояснювати всі проблеми дітей згубним впливом соцмереж та відеоігор.

Приймаються нерозумні закони

Проблеми в основі моральних панік далеко не завжди надумані, проте реакції на них, як правило, надмірні. Під впливом емоцій люди нерідко вимагають активних дій і досить пересічні події викликають непропорційно тверду реакцію. В кращому випадку – марні заходиу гіршому – шкідливі, наприклад нові заборони.

При цьому справитися з проблемою обмеження зазвичай не допомагають, а тільки все посилюють або взагалі створюють труднощі на порожньому місці. Так, у 1990-ті у Великій Британії розпочалася істерія через напади бійцівських собак на людей. У ЗМІ кількість інцидентів сильно перебільшувалась, проте за проблему взялися органи правопорядку. У результаті людям заборонили володіти чотирма породами собак. Однак це обмеження ніяк не вплинуло на кількість нападів тварин на людей.

А демонізація модів і рокерів у Великій Британії 1960-х років тільки посилила популярність цих субкультур у молоді. А законослухняним рокерам та модам стало складніше отримати роботу чи влаштуватися на навчання, через що деякі почали порушувати закон — тобто громадська істерія якраз призвела до матеріалізації надуманих страхів.

Суспільство поділяється

Незалежно від вжитих заходів, моральна паніка чітко поділяє суспільство на «ми» та «вони». Це породжує ворожість, призводить до “полювання на відьом”, а під роздачу потрапляють абсолютно безневинні люди. Наслідки бувають страшними: саме з моральної паніки, коли у всіх бідах Німеччини міжвоєнного періоду (1918–1939 роки) почали звинувачувати євреїв, почався Голокост.

Як не піддатися масовій істерії

Ризик напоротися на грабіжника в ліфті або зіткнутися з лякаючим контентом був, є і буде. Однак завжди чекати на гірше не варто. Краще дивитись на страшилки у медіа без зайвих емоцій.

Оцінюйте інформацію критично

Обов’язково дізнайтесь, звідки вона з’явилася. Думка політика чи «експерта» далеко не завжди спирається на наукові дослідження чи статистику, а журналіст може не наводити джерел. Про анонімні переслані повідомлення з месенджерів, здається, взагалі годі й казати: за достовірністю вони можуть поступатися навіть написам, накарябаним на стінах у під’їзді.

Звертайте увагу на факти, а не на емоції

Мова потенційного розповсюджувача моральної паніки дуже симптоматична. Замість цифр та фактів він сипатиме метафорами на кшталт «лавина біженців» чи «ненормальні, психічно хворі люди». А замість чітких висновків звертатиметься до вас із риторичними питаннями та займатиметься моралізацією. Варто особливо насторожитися, якщо мова зайшла про якусь змову.

Уникайте ярликів

Корисно ігнорувати тих, хто навішує на людей ярлики («одягнений як наркоман», «голений як скінхед»), і самим цього не робити. Необґрунтовані узагальнення спотворюють оцінку того, що відбувається. Морально непристойний вчинок – це не завжди привід поставити на хрест, вплив відеоігор на психіку неоднозначно, а ексцентрично одягнені люди необов’язково маргінали.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Як висловлювати скорботу і співчуття в інтернеті
10 медитативних і споглядальних фільмів, які заспокоять кого завгодно
Перші глядачі порівняли “Дюну-2” з “Володарем перснів” і “Зоряними війнами”
Огляд навушників Huawei FreeClip: нестандартний формфактор, який зміг
6 ситуацій, коли підозрілість врятує від проблем
Що таке інтелектуальна смиренність і як вона робить нас кращою
Які пророцтва справді здійснюються і чи можна на них впливати
man, woman, dog
Як усього за 6 хвилин налагодити будь-яку розмову й уникнути непорозумінь
Інсайдер назвав терміни виходу Sony PlayStation 6. Це буде найпотужніша консоль
5 причин, чому люди люблять влаштовувати вдома перестановки
5 лякаючих фактів про морських тварин
Чи знаєте ви, чому птахів на дротах не б’є струмом?