Нейробіолог, психолог та журналіст Крістіан Джарретт упевнений, що люди можуть свідомо формувати свою особистість. Про це він розповідає у своїй книзі “Будь тим, ким хочеш”. З дозволу видавництва «Альпіна Паблішер» tips.in.ua публікує уривок із восьмого розділу, в якому йдеться про те, які якості психопатів можуть бути корисними у повсякденному житті.
Володіти «позитивними» психопатичними властивостями особистості не так уже й погано, якщо вони допомагають досягати успіху (зрозуміло, важливо, що саме ви вважаєте успіхом). У ході одного цікавого дослідження 39 топ-менеджерів і генеральних директорів британських компаній порівнювали з сотнями злочинців-психопатів, які містилися в Бродмурській лікарні суворого режиму в Беркширі, Англія (притулком Йоркширському потрошителю та іншим малоприємним особам).
Неймовірно, але факт: за оманливою чарівністю та маніпулятивними здібностями великі керівники перевершили психопатів-злочинців.
Як і в останніх, у піддослідних практично була відсутня емпатія, але, і це дуже важливо, вони були менш імпульсивні та агресивні.
Подібні результати неодноразово відтворювалися і під час інших досліджень. У Сполучених Штатах психологи оцінили виразність психопатії у більш ніж 200 фахівців різних компаній, які брали участь у програмі розвитку менеджменту. Підтверджуючи британські дані, менеджери набрали більше балів, ніж у середньому по популяції, причому їх показники безпосередньо корелювали з кількістю балів за харизмою та навичками проведення презентацій. (При цьому вони поступалися іншим випробуваним за навичками роботи в команді та ефективності.) Грунтуючись на своїх висновках, нью-йоркський психолог Пол Бабяк заявив The Guardian, що приблизно кожен 25-й бізнес-лідер може претендувати на роль психопата.
Деякі експерти навіть стверджують, що найуспішніші президенти США мали, нехай і слабко виражені, психопатичні нахили.
Один із провідних фахівців у галузі субклінічної психопатії, покійний Скотт Лілієнфельд з Університету Еморі, попросив істориків-біографів оцінити особисті якості всіх американських президентів до Білла Клінтона включно та порівняв отримані дані з рейтингами ефективності. І знову ключовою властивістю особистості цих людей виявилося прагнення домінувати за будь-яку ціну. Президенти, які отримали високі оцінки за цим показником (список очолили Теодор Рузвельт, Джон Кеннеді, Франклін Рузвельт і Рональд Рейган, а замикав його Вільям Тафт), також вважалися і більш ефективними з погляду репутації, результатів виборів та законів, прийнятих під час їхнього правління.
Успішних психопатів можна зустріти не лише серед керівників найвищого рангу, а й серед представників професій, пов’язаних із високою конкуренцією та високим ризиком. Такими психопатами можуть бути фінансисти, військовий спецназ, працівники служб екстреної допомоги, спортсмени екстремали і навіть хірурги. «Без сумніву, психопату завжди знайдеться місце в суспільстві», — робить висновок Даттон у своїй книзі «Мудрість психопатів».
Нещодавно вчені із Королівського хірургічного коледжу опублікували статтю, під назвою «Робота в умовах стресу: чи є хірурги психопатами?» Автори статті відповідають: безперечно, так. Тест на психопатію пройшли близько 200 лікарів і, хоча вони набрали високий бал далеко не за всіма показниками цього розладу особистості, але за деякими з них (наприклад, стресостійкість та безстрашність) хірурги набрали значно більше балів, ніж представники інших професій. Недарма у своїй книзі Даттон наводить висловлювання одного нейрохірурга: «Коли ви миєте руки перед складною операцією, кров у ваших жилах стає крижаною».
Чому ж так багато психопатів чи, принаймні, людей із психопатичними нахилами займають керівні посади і є представниками високооплачуваних професій (наприклад, хірургами)? Психопати — яскраво виражені екстраверти, мотивовані очікуванням нагороди та несприйнятливі до загроз. Їх відрізняє особлива, більш виражена, ніж в інших реакція на психостимулятори. Наприклад, коли психопат приймає амфетамін, його мозок виділяє вчетверо більше дофаміну – хімічної речовини, пов’язаної з передчуттям задоволення, – ніж мозок людини, що не має психопатичних схильностей. Так само психопати демонструють підвищену активність реакції мозку на передчуття грошової винагороди.
Але ключовий фактор успіху високофункціональних психопатів — це, мабуть, їхня здатність у потрібний момент (операція на серці, порятунок людей під час пожежі, укладання угоди на мільйони доларів, зухвалий рейд у тил ворога) відключати почуття страху та тривожність.
Але як узяти від психопатії все найкраще, не переходячи на темну сторону? У довгостроковій перспективі, з погляду рис «великої п’ятірки», відповісти на це питання можна так: мінімізуючи невротизм та максимізуючи екстравертність.
Намагайтеся чесно проаналізувати своє життя. Якщо ви не психопат, то часто трапляються моменти, коли ви втрачаєте можливості з остраху не впоратися з проблемою або навіть зганьбитися? Можливо, вас запрошували виступити перед колегами або пропонували підвищення по службі, але ви вважали за краще перестрахуватися та відмовилися. А може, ви кілька тижнів обмірковували, як запросити когось на побачення, але так і не наважилися це зробити. У всіх випадках варто призвати на допомогу внутрішнього психопата.
На один із способів зробити це я вже вказував вище: слід переосмислити стресові, що провокують тривожність ситуації, як приємно збуджуючі.
Інтерпретуйте приплив адреналіну не як прояв страху, а як кайф, і це сприятливо позначиться на ваших діях.
Реакції, природні для психопата, ви зможете навчитися застосовувати за потребою.
Наступною корисною стратегією буде заміна, говорячи мовою психології, встановлення на небезпеку встановленням на вирішення проблем. Якщо заздалегідь бачити у всьому лише загрози, останні неодмінно реалізуються через впевненість у тому, що ваші здібності не відповідають складності завдань, що стоять перед вами. Ви боїтеся вийти з себе, зазнати невдачі і поставити себе в незручне становище. Природна реакція за такої установки — уникати використання будь-яких можливостей.
Навпаки, в основі установки на вирішення проблем лежать впевненість у своїх здібностях (частіше нагадуйте собі про свій досвід та навички; якщо досвіду ще немає, напрацюйте його і наступного разу не забудьте про нього згадати); концентрація на тих аспектах завдання, які ви можете контролювати (це досягається практикою, а також за допомогою встановлених процедур та послідовності дій, тобто свого роду ритуалів, подібних до тих, які спортсмени використовують перед змаганнями); погляд на завдання не лише як на випробування, а й як на шанс чогось навчитися незалежно від результату. Простіше кажучи, думайте не про те, що ризикуєте втратити, а про те, що вам дасть спроба вирішити завдання, навіть якщо це будуть нові знання. Почніть працювати прямо зараз. Так, навряд чи ви відчуєте, що кров у ваших жилах стає крижаною, як у хірурга з книги Даттона, але ви зможете використовувати свою тривожність для користі справи, а коли з’явиться чергова можливість, замість поступитися дорогою офісному психопату або черговому зухвалому ЛотаріоВи скористаєтеся нею самі.
Важливо, що, якщо ви приймете установку на вирішення проблем, це природно спонукає вас до активних дій, необхідних для досягнення успіху. Про це свідчать і результати недавнього дослідження, У якому взяли участь близько 200 працівників компаній. Коли видавався важливий і важкий день, ті, у кого, за висловом вчених, була «позитивна установка на стрес» (аналог установки на вирішення проблем), активно включалися в роботу та робили конструктивні кроки, щоб впоратися з ситуацією (наприклад, розставляли пріоритети та зверталися за допомогою). Люди з «негативною установкою на стрес», які бачили лише погрози, ховали голову в пісок.
Інша перевага успішних психопатів – безпосередність, швидкість реакції та готовність ловити момент.
Поки ви розмірковували про подання заяви про прийом на роботу або купівлю будинку, виставленого на продаж, успішні психопати вже відправили резюме або зателефонували ріелтору, думаючи не про ризики, а про вигоду. Інакше кажучи, психопати не люблять відкладати справи потім. Щоб навчитися цій якості, важливо розуміти природу про крастинації: часто ми відкладаємо справи, у тому числі заплановані, не тому, що ми неорганізовані чи повільні, а тому, що нами рухають ірраціональні страхи та негативні емоції, з якими ці відносини пов’язані.
Тому, щоб перемогти прокрастинацію, треба позбавитися своїх страхів або взагалі відключити емоції. Позначте плюси та мінуси прийнятого рішення, у разі потреби порадьтеся з близькими та друзями. Коли ви зрозумієте, що готові йти вперед, перестаньте грати в провидця, представляючи можливі наслідки, і просто зосередьтеся на наступній дії, яку потрібно зробити. Просто зробіть це. Надішліть резюме. Наберіть номер.
Книга «Будь тим, ким хочеш» не лише про психопатів, а й про самовдосконалення. Автор пропонує читачам оцінити властивості їхньої особистості, використовуючи тести «великої п’ятірки» та «темної тріади», а також дає практичні рекомендації тим, хто націлений на зміни та пізнання себе.
