Чому не варто боятися, що нові технології заберуть у нас роботу

У центрі будь-якої економічної теорії знаходиться людина, яка має певні потреби та прагне їх задовольнити. Його ще називають homo economicus. Дослідники вивчають мотивацію та поведінку «людини економічної», а потім намагаються прогнозувати розвиток попиту та пропозиції.

Щоб закрити потреби, люди заробляють гроші. Так було багато століть. Але зараз з’являються повідомлення про те, що з роботою і грошима homo economicus скоро будуть проблеми. І виною всьому штучний інтелект, який легко замінить тисячі, а то й мільйони людей.

Про те, чи варто побоюватися нових технологій, блогеру Борису Веденському розповів економіст Ростислав Капелюшников. Запис їхньої розмови викладено на YouTube-канелі «Основа», а ми зробили конспект.

Ростислав Капелюшников
Лікар економічних наук, член-кореспондент РАН.

Чи правда, що люди завжди боялися нових технологій

Панічні передбачення повної перемоги технологій над людьми та виникнення масового безробіття можна назвати технологічним алармізмом. Останніми століттями його хвилі накривали нас тричі.

Кінець XVIII – початок XIX століття

Це був час винаходи парових двигунів, які стали причиною першої промислової революції. Тоді багато хто боявся, що нові машини відберуть у людей всю роботу. З’явився рух луддитів, які вважали, що з досягненнями прогресу треба боротися, доки не залишили людей без хліба. Тоді суспільство справді пережило серйозні потрясіння, але без роботи люди не залишилися.

Середина 60-х років XX ст.

Наприкінці XIX століття відбулася друга промислова революція: з’явилася електрика та двигуни внутрішнього згоряння. Але сильної паніки у суспільстві ці відкриття не викликали. Натомість у середині минулого століття здійнялася нова хвиля економічних страхів. Вона була з наступним етапом розвитку — початком автоматизації виробництва.

Суспільство знову злякалося, що людям нема чого робити. Здавалося, що тепер прогрес не змилосердиться людство, і всі професійні вміння і навички скоро виявляться нікому не потрібними. Але знову обійшлося.

2008-2009 роки

Ця хвиля почалася після сильної економічної рецесії. Можливо, вона залишиться найсильнішою за всю нашу історію. Адже в 90-х роках XX століття, на думку деяких дослідників, трапилася третя промислова революція — з’явилися комп’ютери та обчислювальна техніка.

А сьогодні ми впритул підійшли до четвертої хвилі технологічного алармізму, яка виникла з появою штучного інтелекту. І песимісти знову вважають, що нам загрожує роботизація та повсюдна діджиталізація. Але особливо вони бояться розвитку нейромереж. Причому майбутнє сьогодні є похмурою антиутопією не лише звичайним людям, а й багатьом експертам.

Ось, наприклад, ізраїльський історик Харарі дуже відомий. Він каже, що в результаті розвитку нових технологій величезні маси людей будуть не просто незайнятими, а не здатними до зайнятості. Тобто виникне величезний клас, якому абсолютно нічого робити і нема на що жити.

Ростислав Капелюшников

Нас знову лякають — уже вкотре за два з лишком століття.

Чи справді більшість сучасних професій зникнуть

У 2013 році британські економісти Карл Фрей та Майкл Осборн опублікували роботу у тому, як зміниться ринок зайнятості у майбутньому. Вони припустили, що протягом найближчих 15–20 років зникнуть професії, які на той час годували приблизно 47% американців.

Потім з їхньої методології економісти зробили розрахунки інших країн, зокрема й у України. Прогнози вийшли майже апокаліптичні. В усіх країнах без роботи залишиться від 40 до 60% працездатного населення.

З того часу минуло понад 10 років. І жодна професія з тих, яким Фрей та Осборн пророкували швидку смерть, не зникла. І ми не бачимо різкого зниження чисельності людей, котрі працюють бухгалтерами, водіями, аудиторами, помічниками юристів. Професії, яким обіцяли повне зникнення, досі потрібні.

Ну, добре, 10 років — термін невеликий. Але Джеймс Бессен з університету Бостона підрахувавскільки професій ми втратили з середини минулого століття. Він вибрав вихідний масив із 300 з невеликим позицій. І з’ясував, що до 2010 року із цього списку зникла лише одна — оператор ліфтів. З’явилися автоматичні двері, відпала необхідність брати на роботу людину, яка б їх відчиняла і зачиняла. Інші професії, звичайно, змінилися, але не зникли зовсім.

Саме розуміння природи технологічного прогресу, яке закладено у цих прогнозах, було хибним. Прогрес найчастіше веде не до зникнення професій, а до того, що їхнє функціональне наповнення змінюється.

Ростислав Капелюшников

Бухгалтери забули про рахунки та активно використовують комп’ютери, а помічники юристів шукають потрібні документи не в бібліотеці, а в інтернеті. Але ні та, ні інша професія не пішла у минуле.

Чому масове безробіття досі не з’явилося

В основі прогнозів втрати мільйонами людей своїх робочих місць лежала така логіка. Допустимо, підприємство може випускати 100 одиниць продукції і для цього потрібні 100 осіб. У цій сотні справи йдуть чудово, але потім з’являється нова технологія. І тепер для випуску тієї ж кількості товарів достатньо лише 50 осіб. Отже, решта півсотні виявляться без роботи і без грошей.

Ця логіка здавалася бездоганною. Але згодом економісти переконалися, що обсяг випуску не залишається фіксованим. Якщо підприємство здатне зробити більше товарів, воно нізащо не проґавить можливість збільшити прибуток. Отже, працівникам, що звільнилися, теж знайдеться заняття.

Якщо продажі зростуть і прибуток побільшає, то згодом піднімуться і зарплати працівників, які працюють на новому устаткуванні. Якщо ж продукцію випускатиме простіше і швидше, то її собівартість, а потім і роздрібна ціна знизяться. Значить, у споживачів залишаться гроші, і їм можна буде продати більше за різні товари. Які також потрібно буде зробити, а для цього знадобляться нові робочі руки.

Це чисто теоретичне міркування. Але історичний досвід показує, що епізоди з надшвидким зростанням продуктивності праці, зазвичай, супроводжувалися зростанням, а чи не падінням зайнятості. Тому що великі доходи транслюються у більший попит, а задоволення більшого попиту потрібно більше людей.

Ростислав Капелюшников

Звичайно, частина людей все ж таки втратить роботу. Наприклад, колись без діла залишилися візники, бо замість них знадобились водії авто. Але катастрофи на ринку зайнятості не сталося. І навряд чи ця ситуація зміниться.

Чому нам варто чекати на появу нових професій

Відповімо на це питання з погляду економіки та передбачуваної поведінки її головного об’єкта – homo economicus. Все дуже просто: люди обов’язково з’являться нові потреби. Ті, про які вони й подумати не могли на попередньому витку технічного прогресу.

Будь-яка нова потреба – це потенційні робочі місця для багатьох людей. А отже, причина появи нових професій, які стануть затребувані суспільством.

Нам завжди чогось хочеться, а для того, щоб задовольнити наші бажання, будуть потрібні послуги інших людей. Їм завжди знайдеться, що робити в сучасних складно організованих суспільствах, які базуються на розгалуженій системі поділу праці.

Ростислав Капелюшников

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *