Статтю можна послухати. Якщо вам так зручніше, вмикайте подкаст.
Робота ніколи не закінчується. Ми носимося з однієї зустрічі на іншу, бігаємо на наради з колегами та начальниками, ходимо на важливі вечері, а потім повертаємось додому і без сил падаємо до ліжка. У перервах між «марафонами» ми постійно перевіряємо електронну пошту та соціальні мережі та відповідаємо на повідомлення. Здається, такий темп виправданий і йде нам на користь. Насправді це не зовсім так.
У чому мінуси постійної зайнятості
Головна проблема — ми не маємо ні хвилини зупинитися і подумати, що ми робимо. Ми завжди зайняті і навіть не усвідомлюємо, над чим саме працюємо і чому приділяємо час. Саме тому так важливо влаштовувати перерви протягом дня.
Невелика пауза дозволяє переконатися, що ми вирішуємо правильні завдання. А якщо ні, то можна перегоріти, заплутатися або навіть провалити значний проект. Самоаналіз, навпаки, допомагає вчасно перерозподілити сили та перебудуватися, якщо це необхідно.
Як впоратися з постійною зайнятістю
Проводити час у тиші та рефлексувати
Для цього можна використати техніку «вікно Джохарі». Вона допомагає краще зрозуміти своє ставлення до самого себе та оточуючих. Суть методу у тому, щоб аналізувати чотири зони:
- Відкриті зони. Вона включає все те, що вам та іншим відомо про вас. Наприклад, ви вважаєте себе добрим та інші з вами згодні.
- Захована зона. До неї входять ваші секрети. Скажімо, ви знаєте, що ви полохлива людина, хоча ніхто про це навіть не підозрює.
- Сліпа зона. Це характеристики, які є очевидними для вашого оточення, але ви самі їх не помічаєте. Наприклад, всі друзі називають вас закоханим, а ви цього цього не бачите.
- Невідома зона. До неї відносяться риси характеру, які не відомі ні вам, ні іншим людям і виявляються у певних ситуаціях. Наприклад, ви ніколи не вважали себе чуйним, але під час кризи віддали значну частину своїх заощаджень на допомогу нужденним.
«Вікно Джохарі» — дуже кумедна вправа, яка дає людині можливість поглянути на себе під іншим кутом. Особливу увагу слід привернути до себе сліпу зону — для неї потрібна здорова рефлексія.
Коли ми влаштовуємо собі перепочинок, щоб записати свої думки в щоденник або зателефонувати друзям, відкриваємо внутрішній простір для самоаналізу. Переключити телефон у беззвучний режим нескладно – складно заспокоїти свою свідомість. Регулярні перерви дозволяють поставити світ на паузу хоча б кілька хвилин.
Але така пауза потрібна не для того, щоб ухвалити ще більше рішень. Навпаки, вона повинна допомогти вам відсторонитися від цього та уникнути втоми від прийняття рішень. Дайте своєму мозку можливість відпочити та поміркувати. Відділення від роботи, завдань та обов’язків дозволить зробити крок назад і поглянути на себе збоку.
Уявити себе з майбутнього
Це ще одна відмінна вправа. Уявіть себе за кілька років. Ви у чудовій формі. У вас набагато більше вільного часу. Ви не проводите щохвилини у телефоні. Ви не перевіряєте електронну пошту та соціальні мережі за першої ж нагоди. Ви неймовірно ефективні та продуктивні.
Кожна порада з саморозвитку повторює одну й ту саму формулу: ви досягнете успіху, якщо дотримуватиметеся певного процесу. Ваші навички приведуть вас до передбачуваних результатів. Звичайно, цей процес, цілеспрямованість, саморозвиток, корисні заняття – все це потрібно. Але ми забуваємо ставити собі одне важливе питання: чому?
Зупиніться та проаналізуйте свої бажання та цілі. Подумайте, куди вони вас ведуть і якою людиною ви станете, коли все здійсниться. Подивіться на рутину як автомобіль. Він везе вас правильним маршрутом? Найчастіше правильний напрямок — це просто припинити робити багато речей.
Перестати аналізувати все
Для нас природно пропускати всю інформацію, що входить через себе. Під час розмов ми постійно аналізуємо поведінку інших людей — оцінюємо їх, звертаємо увагу на їхню мову тіла та настрій у пошуках підказок. І постійно конструюємо емоційні моделі поведінки. У результаті завжди перебуваємо у «включеному» режимі.
Наприклад, ви з партнером за вечерею обговорюєте, як минув день. А ваш мозок тим часом намагається передбачити, що скаже ваш співрозмовник. По суті ви конструюєте у вашій свідомості модель партнера. У результаті мозок опрацьовує не тільки саму бесіду, а й ваш емоційний стан, і одночасно передбачає, що скаже інша людина, будуть його репліки правдиві чи ні, як ви на них відреагуєте. Не дивно, що внутрішня «батарейка» починає швидко розряджатися.
Крім того, ми щодня прокручуємо в голові думки про наші емоційні точки опори. Якими нас бачать інші? Наскільки їхнє бачення відповідає дійсності? Конструювання емоційних моделей — спосіб не тільки зрозуміти себе, а й скласти уявлення про оточення: хто вони такі чи ким хочуть бути і як це пов’язано з нами. Якщо все це здається надто складним, ласкаво просимо до реальності під назвою «Бути людиною».
Саме тому необхідно свідомо ставитись до перерв. Бути людиною стомлюючою! Ми постійно прагнемо знайти сенс у різних подіях. Наші внутрішні «антени» завжди ловлять сигнали, намагаючись зрозуміти, що думають інші. Нам потрібні паузи, щоб упоратися з усім цим тиском. Адже вашому телефону потрібно заряджатися — те саме стосується і вашого мозку.
Усунення завдань допоможе поглянути на них свіжим поглядом і зрозуміти, наскільки вони стоять вашого часу і сил. Відповідально ставитися до справ не означає бути одержимим ними. Іноді їх потрібно просто відкласти убік.
