Чи варто боротися з матом і чи приживуться фемінітиви: думка філолога Ігоря Ісаєва

Мова постійно змінюється, і діти часто говорять не так, як батьки. Цей процес розпочався тоді ж, коли з’явилася мова, і продовжуватиметься, доки існує людство. Про те, які зміни вважати нормальними і чи варто боятися, що інтернет зіпсує мову, розповів в інтерв’ю Борису Веденському філолог Ігор Ісаєв. Їхня розмова викладено на YouTube-каналі «Основа», а tips.in.ua зробив її конспект.

Ігор Ісаєв
Лінгвіст, кандидат філологічних наук, спеціаліст з діалектної та літературної фонетики російської мови.

Як у мові з’являються нові слова

Фонетика та граматика мови змінюються дуже повільно. Ми вимовляємо слова приблизно так само, як 50 або 100 років тому, і пропозиції конструюємо за тими самими принципами. А ось лексика навіть за десятиліття може стати іншою.

У мові постійно з’являються нові слова, і цей процес відбувається за одними правилами. Виникає нове поняття, явище чи річ. Якщо ми починаємо стикатися з цією нововведенням постійно, нам обов’язково її треба якось назвати. У нас два шляхи: вигадати для нього слово самим або використовувати ту назву, яка вже застосовується в іншій мові.

Зазвичай ім’я приходить разом із річчю: звідки новинка — з тієї ж мови та її назва. Але бувають і винятки. Наприклад, спочатку в російській мові з’явилося слово “аероплан”, а потім його витіснив інший варіант – “літак”. Але пізніше з’явилися інші літальні апарати без двигунів. Їх знову знадобилося іноземне слово — «планер», що залишилося у мові.

Захистити мову від запозичених слів не можна. Так само, як і нав’язати штучні, вигадані поняття. Наприклад, у нашій лексиці не прижилися «мокроступи» замість слова «галоші». Люди просто не почали його використовувати. Зате серед звичних нам понять колись з’явилися олівець, кінь або хліб. Це давно вже російські слова, і байдуже, що колись вони прийшли до нас з інших мов. Мовою практично неможливо керувати – це дуже гнучка та стійка система, яка сама себе регулює.

Як тільки слово отримує російське відмінювання — не має значення, якого воно походження, — воно російське. Як тільки воно отримало називний, родовий, дальний, орудний, прийменниковий відмінок — воно наше. Слово “комп’ютер” іноземне? Фігушки: комп’ютер, комп’ютер, комп’ютер, про комп’ютер. Воно російське.

Ігор Ісаєв

Чи можуть телебачення та інтернет помітно змінити мову

Ну добре, мову неможливо регулювати заборонами чи заохоченнями. Але є інтернет, месенджери, телебачення. Здається, вони не можуть не вплинути на нашу лексику.

Виявляється, вони справді впливають на мову, але небезпека чи, навпаки, благодійність їхнього впливу сильно перебільшена.

Якщо людина постійно дивиться телевізор, вона, звичайно, чує, як кажуть герої на екрані. Але він із ними не розмовляє. Тут немає діалогу — лише монолог. Тому глядач продовжує говорити так, як заведено в його оточенні. І в кожному регіоні зберігаються свої діалектні слівця, які приїжджим можуть бути незрозумілими.

З покоління до покоління передається інтонація, способи вимови голосних і приголосних, стійкі мовні конструкції. Ми неусвідомлено наслідуємо те, з ким спілкуємося, — і це точно не телевізор і не YouTube.

Тепер про месенджерів. Тих, де можна починати речення з маленької літери, забувати про розділові знаки, спілкуватися незакінченими фразами і пропозиціями. Здавалося б, це страх для лінгвістів: у месенджерах ігноруються всі мовні правила.

Але насправді нічого страшного не відбувається. Месенджер – аналог усного спілкування. У ньому ведеться неформальна розмова, в якій не обов’язково дотримуватися правил синтаксису і пунктуації. За звичайного спілкування ми можемо не закінчити речення, обірвати фразу, а то й взагалі замість слів розвести руками. І це ніяк не впливає на літературну російську мову. Так само на нього не впливає і листування в месенджерах.

Це лише берестяна грамота сучасна, коли ти можеш дозволити собі писати, не орієнтуючись на складний синтаксис. Ми не використовуємо причетні та дієприслівникові звороти в мові, ми коротенькими фразами користуємося. Ті самі фрази кидаємо в месенджер. Не пишіть півтори хвилини повідомлення – відкидайте мені їх без розділових знаків. Дайте мені швидку інформацію – ось завдання месенджера. Тому псування мови я не бачу.

Ігор Ісаєв

Як варто ставитися до мату і чи потрібно його позбуватися

У соціумі різні люди неоднаково ставляться до матюка. Для одних це суворе табу, інші використовують чи не щодня. Лінгвісти ставляться до матюка спокійно. Вони сприймають матюки просто як частина лексики. І так було завжди — наприклад, ми знаємо, що до одного з видань словника Даля на початку XX століття включили розділ із лайкою. Але його не можна було використовувати скрізь, наприклад, пропонувати гімназистам на уроках. Такі словники існують і сьогодні, але в школах їх точно немає.

Це нормально. Варто просто запам’ятати, що різні розділи лексики. У тому числі й ті, слова з яких не можуть вживатися завжди і скрізь. До них належить, наприклад, наукова лексика. Це неможливо — говорити вдома з рідними тією ж мовою, якою читаєш лекцію в університеті.

Це недопустимо. І так само неприпустимо використання мату у тих випадках, коли він недоречний.

Ігор Ісаєв

Використання різних слів та стійких фраз регулюється етичними та естетичними правилами, які визнаються суспільством. У нас не прийнято широко застосовувати слова, які стосуються процесу розмноження. Вони сприймаються як сакральні – ті, що не можна говорити вголос. Християнські норми взагалі обмежували вияв тілесності.

А колись, у часи язичництва, люди ставилися до всього, що пов’язане із зародженням нового життя, зовсім інакше. І лексикон тоді також був іншим.

Які мовні обороти стають загальновживаними, які з них використовувати не варто, вирішує лише соціум. Можливо, настануть часи, коли лайки стануть звичними. А може, й ні – всі ці поняття так і залишаться сакральними. Давати прогнози тут безглуздо. Так само, як спеціально боротися із матом.

У цьому немає нічого особливого — просто питання культурних заборон. Чому, наприклад, не можна носити довгі шкарпетки із сандалями? Не тому, що Земля перевернеться, а тому, що вирішили. Тут та сама історія.

Ігор Ісаєв

Чи приживуться у сучасній мові фемінітиви

Тут взагалі немає проблеми: у російській промові фемінітиви існували завжди. Значить для нашої мовної системи це нормально. Виникає лише одне питання — розширення сфери їх використання. Але його також вирішують не лінгвісти.

Якщо соціальна ситуація змінюється, то виникає й необхідність нових формах звичних слів. Виникнув такий запит у суспільстві — і стає нормою, наприклад, говорити «журналіст» та «журналістка». Це відносно новий фемінітив, але він уже здається звичним. Можливо, приживеться і слово «режисерка» та інші схожі форми. А може й ні — точніше скажуть лише соціологи.

Це не нове явище — ми просто побачили його як нирку на новій галузі розвитку мови. У мовній системі це закладено – будь ласка, користуйтесь, люди, ось вам граматична та словотвірна структура. А питання, що приживеться і що ні, це питання не про мову. Це питання про соціум. Так само, як і питання з матюком.

Ігор Ісаєв

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *