Ніколи не замислювалися, чому у дітей випадають молочні зуби, а на їхньому місці виростають нові? І навіщо взагалі потрібний такий механізм? Ну, наука має відповідь на це питання.
Люди ставляться до так званих дифіодонтам — тобто тваринам із двома наборами зубів, які змінюються у міру дорослішання. Це практично всі ссавці, навіть ваша кішка. Винятки: слони, кенгуру та ламантини, які є поліфіодонтами. Вони нові зуби ростуть постійно.
У людини молочні зуби починають формуватись усередині щелепи ще на стадії ембріона, приблизно на шостому тижні розвитку. Перші різці прорізуються приблизно 8–12 місяців, ікла — 16–22 місяці, а моляри — 23–33 місяці. Усього тимчасових зубів у людей 20:10 зверху і стільки ж знизу.
Потрібні вони з багатьох причин. Насамперед, молочні зуби служать своєрідними спрямовуючими для своїх «постійних» побратимів, які ростуть під ними. А ще вони необхідні, щоб підтримувати нормальну форму щелепи у тому віці, коли вона ще надто мала, щоб умістити повний «дорослий» комплект.
У міру зростання щелепи постійні зуби поступово виштовхують молочні, руйнуючи їх коріння. Вони встають на місце молочних аналогів і при цьому до них додаються 12 нових молярів – для покращеного жування. Зазвичай процес заміни завершується до 13 років.
Окрім підготовки місця для постійних зубів, молочні необхідні для того, щоб нормально сформувалися м’язи та кістки щелеп. Ну і нарешті, вони знадобляться дітям при пережовуванні їжі. Не все ж таки одним молоком із кашею перебиватися — колись треба й до інших страв переходити.
Але навіщо взагалі еволюції треба було городити цей цирк із молочними зубами?
Чому не відрощувати одразу постійні, як це роблять поліфідонти? Здавалося б, їм у цьому плані набагато легше: немає ризику до старості залишитися беззубим, немає труднощів із молочними зубами, що застрягли. Але такі тварини мають проблему. Справа в тому, що у поліфіодонтів у роті сусідять зуби на різних стадіях розвитку, та їх щелепи. не можуть повноцінно стулятися. Отже, пережовувати їжу.
Давно перші ссавці були поліфіодонтами, як і рептилії, і хижі динозаври, – і вони розривали їжу на частини і ковтали великими шматками. Але потім наші далекі предки навчилися пережовувати видобуток – їхній верхній і нижній зубний ряд стали стулятися.
Розвинути моляри, різці та ікла, які постійно оновлювалися, росли все життя і при цьому точно прилягали один до одного, було б неможливо. Тому ссавці перейшли на два набори зубів – дитячий та дорослий. А ящери та акули продовжили ковтати видобуток мало не цілком – їм і без жування було нормально.
Для ссавців пережовування стало важливим еволюційним кроком, тому що дозволило набагато легше та ефективніше перетравлювати їжу та отримувати більше енергії. Додаткові калорії можна було пустити на різні потреби — наприклад, на розвиток мозку або швидший біг. Ми навряд чи колись стали розумними створіннями, якби не вміли стуляти щелепи і жувати.
Наша цивілізація, культура, технічні досягнення — все це стало можливим, бо колись давним-давно, більше 200 мільйонів років тому, перші ссавці почали відрощувати молочні зуби. Дивно, але це так. Загалом, коли наступного разу поведете дитину до дантиста — згадайте про це.
