Темне століття інтернету. Чому довіряти Мережі можна все менше і менше

Нейросети недосконалі, а користуватися ними може будь-хто

З розвитком штучного інтелекту інтернет підбадьорився: тепер можна швидко згенерувати будь-яку картинку та не платити гроші автору, вирішити рутинне робоче завдання або отримати просту відповідь на складне питання. Але алгоритми не завжди мають рацію — навіть коли інформація виглядає бездоганно. Нейросети теж помиляються, тільки відрізнити достовірні відомості від фейка, створеного машинним розумом, стає все складніше. Наприклад, минулого року портрет, створений нейромережею, переміг на конкурсі Всесвітньої організації фотографії — журі навіть не запідозрило каверзу.

Розумні чат-боти дають багато можливостей, але ще й ведуть до забруднення даних. Моделі навчаються на величезній кількості інформації, яка не завжди є правдивою. Користувачі публікують все більше згенерованого контенту і він знову потрапляє в поле зору нейромереж. З часом помилки будуть накопичуватися і в кінцевому рахунку змусять моделі ще більше спотворювати реальність, рахують дослідники.

До того ж створювати контент можна не лише в благих цілях. За допомогою підроблених фото або відео нескладно очорнити чиюсь репутацію. Наприклад, нещодавно з цим зіткнулася Тейлор Свіфт. Згенеровані нейромережею еротичні фото співачки потрапили до Х (Twitter).

Що робити

Якщо ви користуєтеся нейромережами для вирішення своїх завдань, перевіряйте ще раз результат. Мовні моделі можуть вигадувати факти, які здавалося б достовірними. Шукайте першоджерела, порівнюйте інформацію на кількох ресурсах, звертайтеся до паперових книг та довідників, коли це необхідно. Наприклад, якщо ви попросили чат-бота зібрати дані для реферату з історії, буде не зайвим відкрити пару підручників і пройтись по дат.

Обчислити згенеровану картинку можна, звернувши увагу на анатомію людини. Часто нейромережі «намальовують» зайві пальці або зуби, забувають про відблиски в очі, спотворюють форму вух або роблять занадто симетричні обличчя.

IT-майданчики поміщають нас в інформаційний міхур

Топ-5 самих популярних сайтів у світі – це Google, YouTube, Facebook*, X та Instagram*. Вони збирають понад 37% трафіку із десктопних комп’ютерів. За ідеєю ці майданчики мають лише «приносити» інформацію користувачам. Але насправді давно впливають на формування думок, торгівлю та рекламу. Це сильно впливає на те, як ми живемо, про що думаємо та які товари купуємо.

Наприклад, торік Meta* заборонила публікувати посилання на ЗМІ у Facebook* та Instagram* у Канаді. Хоча на той момент у країні вирували лісові пожежі і від новин буквально залежали життя. Так корпорація відреагувала на закон, який зобов’язує її платити відрахування національним мас-медіа. А в 2019-му Google зловили на махінаціях з пошуком: майданчик просував сторінки великого бізнесу, оминаючи загальні правила ранжирування.

Рекомендаційні системи частково також є елементом економічної політики. Компаніям вигідно, щоб людина отримувала той контент, який йому цікавий, проводив на майданчику максимум часу та дивився більше реклами. Якщо у 2011 році користувач приносив Meta* в середньому 5 доларів, то 2022-го — майже 40. Тому алгоритми виводять кожному лише ту інформацію, яка йому сподобається і підтвердить його думку — навіть якщо вона неправильна. Адже якщо показати антиприщепнику матеріали про користь вакцин, він буде фрустрований і покине майданчик. Але такий підхід створює інформаційні кластери, де люди лише зміцнюються у своїй упередженості та вважають невірною точку зору інших.

Що робити

Пам’ятати про те, що дані, які ми щодня отримуємо з пошукових систем та соцмереж, лише частина однієї великої картинки. Намагайтеся використовувати різні платформи, не зупиняйтеся на першій сторінці видачі та спробуйте змінювати параметри пошуку, додаючи запити уточнення.

Щоб вилізти з інформаційного міхура, доведеться відкритися новому (і не завжди приємному). Наприклад, читати новини не в одному затишному паблику, а на агрегаторах на кшталт «Рамблера». Корисно підписуватись на різні ресурси, навіть якщо їхня позиція з гострих питань не збігається з вашою. Чим більше джерел інформації у вас буде, тим краще. А про те, як відключити фільтрацію контенту в соцмережах і переналаштувати пошукову систему, можна почитати в цій статті.

Дані користувачів регулярно крадуть

Зображення: Clint Patterson / Unsplash

Відправляючи меми в чатиках, оплачуючи комуналку в додатку банку, купуючи нову пару кросівок в інтернет-магазині, приймаючи cookies у кінотеатрах, ми щодня поповнюємо свій «електронний слід». У цих відомостях зацікавлені не лише інтернет-ресурси, а й кіберзлочинці.

24 січня 2024 року дослідники SecurityDiscovery та Cybernews виявили витік 12 ТБ інформації про користувачів по всьому світу. Фахівці назвали її наймасштабнішою за всю історію і навіть назвали «матір’ю всіх витоків». У базі знаходилися дані про електронні листи, телефонні номери, фотографії та облікові записи користувачів X, Telegram, LinkedIn, а також сервісів Adobe, Gmail, Canva. В списку постраждалих ресурсів також є російські сайти.

Знайти зловмисників так і не вдалося, але експерти впевнені, що злочинці використовуватимуть викрадену інформацію для цільових кібератак та доступу до грошових рахунків. І це лише один приклад. Так, за весь 2023 рік у Мережу потрапили 240 мільйонів телефонних номерів і 123 мільйони e-mail адрес росіян.

Що робити

Глобально вплинути на масові витоку навряд чи вдасться, але спробувати знизити ризики ви все ж таки можете. Намагайтеся дотримуватись базових правил цифрової безпеки: не вводьте номери платіжних коштів на сумнівних сайтах, остерігайтеся дивних посилань, не використовуйте один і той же пароль на кількох ресурсах. Багато чого ми докладно розбирали у статтях:

  • 7 правил цифрової гігієни, за які ви скажете собі спасибі →
  • Як захистити свій смартфон від стеження та крадіжки даних →
  • 9 способів захистити ваше хмарне сховище →

Сталкерам стало простіше знаходити своїх жертв

Рухати переслідувачами може все, що завгодно: від нав’язливого бажання познайомитися з об’єктом обожнювання до думок про завдання шкоди. З подібним зіткнулася блогер Марія Нелюбова – невідомий чоловік погрожував їй розправою. При цьому сталкер знав адресу її будинку і навіть підстеріг у магазині. Дівчина вважає, що знайти локації йому допомогли злиті бази.

Деколи люди, самі того не підозрюючи, допомагають переслідувачам. Ролик на цю тему нещодавно опублікувала блогерка Марія Руткіс. У коментарях під відео деякі дівчата розповіли, як стали жертвами сталкерів. «Коли мені було 17 років, один чоловік обчислив мою адресу аж до квартири по фотці з вікна», «Якось вночі до мене постукала компанія молодих людей, які не вселяли довіру. <…> Знайшли адресу у відео з розпакуванням» — подібні історії відбуваються не лише у тру-крайм-серіалах, а й у звичайному житті.

Що робити

Якщо ви активно ведете соцмережі, намагайтеся уникати контенту, який видає ваші дані: документи, квитки, наклейки з адресою на посилках – один скріншот може полегшити пошук. Не варто викладати фото та відео з відомих заходів, як тільки ви туди прийшли. Передплатники не образяться, якщо ви це зробите з дому. А ще краще не постити контент із серії «як вам мій образ?» день у день – людині з недобрими намірами не варто знати, у що ви одягнені сьогодні.

Думки подаються як факти, а емоції викручуються на максимум

Зображення: VIJENDRAKUSHWAH / Pixabay

У блогерів та медіа є всього три секунди, щоб привернути увагу користувачів. Не вдалося зачепити відразу – прощайте, охоплення. Тому сенсаціоналізм став чи не єдиною зброєю у боротьбі за увагу аудиторії. Клікбейтні заголовки, вибіркові дані та емоційні заклики – все це буквально ллється на користувачів.

Замість нудних фактів люди йдуть за яскравими думками. Це працює, тому що ми схильні вірити в те, що викликає емоційний відгук та підтверджує наші власні погляди. Змістовна частина нерідко залишається за дужками. Можливо, тому помилкові новини у соцмережах репостять на 70% частіше реальних, а більше половини посилань, якими діляться користувачі X, взагалі ніколи не відкривалися.

Наприклад, у 2021 році фейкову новину про смерть лікаря від щеплення побачили більше 50 мільйонів користувачів, а спростування – набагато менше. Просто тому, що перший скандальний пост завірусився та потрапив у рекомендації, а другий із закликом до розуму був мало кому цікавий.

Що робити

Розвивати критичне мислення. Це корисно не лише для інтернет-серфінгу, а й взагалі у житті. Намагайтеся проганяти будь-яку інформацію через фільтр недовіри, особливо якщо вона викликає у вас яскраві емоції: страх, ненависть, здивування, обурення. Уважно читайте як заголовки, а й текст статті. Шукайте першоджерело — медіа, що поважають себе, завжди посилаються на дослідження чи заяви офіційних осіб. Якщо матеріал рясніє виразами на кшталт «доведено, що…», «вчені дізналися…» чи «дослідники підтвердили…», а посилань на вчених і дослідників немає, швидше за все, перед вами фантазії автора.

У соцмережах експертом може називатися будь-хто

Якщо ви хоч раз цікавилися правильним харчуванням, то алгоритми, напевно, підкидали вам відео на цю тему. «Пшеничне борошно — це небезпечний глютен, потрібно замінити його на рисове», «білий рис некорисний, їжте бурий», «викидайте рис, гречка — ось криниця вітамінів і мікроелементів» — чим далі в ліс, тим більше питань виникає буквально до кожного продукту.

Тренери, нутріціологи, велнес-блогери і користувачі, що просто схудли, не можуть домовитися в досить простому питанні «що є?» Причому всі ці люди намагаються заподіяти добро передплатникам досить щиро. Коли йдеться про пошук більш специфічної інформації — кому вірити, взагалі незрозуміло. Адже в соцмережах «профі» може бути навіть людина без відповідної освіти, натомість чудово розуміє, як працюють алгоритми та залученість.

Що робити

Шукати підтвердження експертності поза соцмережами. Для початку варто звернути увагу на освіту та рід діяльності блогера. Якщо вам пропонує заробити на інвестиціях випускник філфаку, а в марафон стрункості закликає візажист, варто запитати себе, звідки у них узялися взагалі знання в подібних областях. Не зайвим буде перевірити згадуваність у ЗМІ, як правило, серйозні видання не співпрацюють із продавцями повітря, а залучають реальних експертів.

Стережіться тих, хто надто наполегливо, а головне, безкоштовно роздає всілякі гайди, чек-листи та інструкції. Професіонал цього не робитиме, бо досвід — його хліб. До нього звернуться і без інформаційних лід-магнітів, зібраних з першої сторінки Google.

*Діяльність Meta Platforms Inc. і соціальних мереж Facebook і Instagram, що належать їй, заборонена на території РФ.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *