У новій серії статей я щотижня розповідаю про те, які фільми та серіали вразили мене.
«Гарний час» — один із найкращих трилерів, які виходили в минулому десятилітті. Брати Сефді зуміли за умов обмеженого бюджету (2 мільйони доларів) зробити приголомшливе кіно з найяскравішим акторським складом: на екрані з’являються Роберт Паттінсон, Дженніфер Джейсон Лі і навіть андеграундний репер Necro.
Я люблю «Гарний час» за його динамічність та наповненість. Фільм про невдале пограбування банку триває 102 хвилини, і в ньому немає жодної зайвої сцени. Брати Сефді вміло створюють погоні навіть у статичних кадрах. Начебто головний герой Конні сидить на дивані, а все одно розумієш — прямо зараз хтось його шукає, а сам злочинець вигадує новий божевільний план.
Абсолютно в кожному кадрі є адреналін, майже відчувається прискорене серцебиття персонажів. За динамікою «Гарний час» нагадує «Божевільного Макса: Дорога люті», якщо постапокаліптичну пустелю замінити на Нью-Йорк.
«Гарний час» геть-чисто відмовляється від кліше, властивих фільмам про пограбування. Герої не блищать розумом, вони не мають крутого плану. Тому їм і легко співчувати — це не майстри з Ведмедника і не генії з Одинадцять друзів Оушена. Конні рухає не кримінальний склад розуму та лиходійство, а розпач, тому його рішення імпульсивні.
Останні «Сутінки» вийшли у 2012 році, і протягом кількох років Роберт Паттінсон робив усе, щоб відхреститися від образу вампіра Едварда. “Гарний час” – переломна точка в кар’єрі актора, тут він видає неймовірний перформанс. Після нього Паттінсон стали сприймати всерйоз, а подальші роботи («Маяк», «Бетмен») показали, що це чудовий актор, якому просто не щастило на ролі.
Якщо вам подобаються шалені, навіть скажені фільми, то однозначно варто подивитися «Гарний час». Це і блискучий атракціон, і майстерно виготовлена режисерська робота. А продовжити перегляд можна іншим фільмом братів Сефді — «Неогранені алмази» хай і спокійніше, але не гірше.
Читайте також ?
