man, woman, dog

Як усього за 6 хвилин налагодити будь-яку розмову й уникнути непорозумінь

Що таке техніка 3-2-1

Це прийом, який допомагає налагодити спілкування завдяки трьом ключовим компонентам: говорити відкрито, слухати з участю і відображати сказане співрозмовником. Техніка складається з трьох кроків, на кожен з яких відводиться певна кількість часу, і один такий цикл займає всього шість хвилин.

Крок перший

Встановіть таймер на 3 хвилини. Протягом цього часу хтось один буде висловлювати свою точку зору, а інший – мовчки його слухати.

Тому, хто говорить, треба намагатися робити це щиро, від щирого серця. Коли час спливе, йому слід закінчити думку в кількох словах, не витрачаючи зайві хвилини. Звісно, у нас завжди є що сказати. Але в цьому й полягає ефективність цієї техніки – вчасно зупинитися. Бо тоді у співрозмовника з’являється можливість повною мірою почути й обміркувати кілька висловлювань, а не нескінченний монолог. При цьому той, хто слухає, теж має проявляти щирість і участь, а не обмірковувати аргументи для виграшу в суперечці.

Для початку найкраще кілька разів попрактикуватися з повсякденними і нейтральними темами – і тільки потім переходити до вибухонебезпечних. Важко вчитися і пробувати щось нове, якщо ви обговорюєте питання, про які в принципі важко говорити. Ще можна потренуватися з кимось, хто дратує не так сильно, як той, з ким треба обговорити непросту тему.

Крок другий

Увімкніть таймер ще раз, тепер на 2 хвилини. За цей час той, хто слухав, має переказати, що почув. Він може повторювати формулювання того, хто говорив, або викласти все своїми словами, але тільки не інтерпретувати почуте і не робити різких суджень. Наприклад:

  • “Ти казав, що тобі все одно, куди ми підемо вечеряти, але я знаю, що це не так” – це інтерпретація.
  • “Я чув, як ти сказав, що тобі все одно, куди ми підемо вечеряти” – це переказ.

Також варто уникати емоційних реакцій на кшталт “Як ти смієш!”, “Я знав, що ти це скажеш”, “Усе було не так” або “Ти говориш точнісінько як твоя мама”.

Крок третій

Знову встановіть таймер, цього разу всього на 1 хвилину. За цей час той, хто говорив першим, має відповісти тому, хто слухав і “відображав” почуте. При цьому краще не починати обговорення нової теми, а сфокусуватися на початковій. Наприклад:

  • “Дякую, що вислухав і справді мене почув”.
  • “Ти багато чого зрозумів правильно, але упустив кілька речей”.
  • “Я не впевнений, що ти до кінця мене зрозумів, дозволь мені повторити ключову думку ще раз”.

Після того, як усі три кроки буде пройдено, співрозмовникам треба помінятися ролями. Тепер той, хто слухав, буде першим висловлювати свою точку зору, а той, хто говорив, буде слухати і переказувати.

 

Спочатку найкраще обмежуватися тільки одним раундом із трьох кроків для кожного учасника діалогу. Згодом, якщо цей прийом вам сподобається і ви будете його практикувати – зможете повторювати кілька циклів поспіль.

Можливо, у вас і у ваших співрозмовників не відразу вийде вести розмови так, щоб не перебивати, не інтерпретувати чужі слова по-своєму, не реагувати емоційно й не сперечатися. Але якщо можете, намагайтеся не зациклюватися на невдачах, а цінуйте моменти, коли ви чуєте і розумієте одне одного.

У чому користь техніки 3-2-1

Мета цього методу не в тому, щоб знайти швидке розв’язання складного конфлікту, дійти єдиної думки або розрядити обстановку. Головне, що можна встигнути за шість хвилин, – це відчути, що вас почули, і проявити себе як вдумливого слухача.

Дуже часто під час розмов ми недостатньо уважні одне до одного. Бажаючи бути почутими, ми просто повторюємо свої слова, підвищуємо голос або навіть зриваємося на грубість. Через це співрозмовнику стає ще складніше зрозуміти нашу точку зору. Техніка 3-2-1 дає можливість вести конструктивні діалоги та більш ефективно розв’язувати конфліктні ситуації, бо ми не тільки висловлюємось самі, а й активно слухаємо іншу думку.