1. “Я ідіот”
Утретє переробляєте важливий проєкт? Не виходить розібратися, що написано в підручнику? Вирішили зайнятися програмуванням на Python, але голова пішла обертом від нової інформації? У такі моменти неважко засумніватися у своїх інтелектуальних здібностях і нагородити себе якимись образливими епітетами.
Але замість того щоб лаяти себе, спробуйте використовувати більш дбайливі фрази. Наприклад, “У мене є сильні та слабкі сторони. Програмування – це і справді складно. Доведеться приділити цьому більше часу і сил”. Інакше ви справді з часом переконаєте себе, що не вражаєте розумом – і таким чином відріжете собі шлях до цікавих проєктів і нових знань.
2. “Я невдаха! У мене нічого не виходить”
Зазвичай ми говоримо так, коли втомилися і світ постає в дуже похмурих фарбах. У такі моменти достатньо однієї, останньої, дрібниці, щоб опустити руки й вигукнути: “Ну чому мені вічно не щастить!”
Однак це дуже загальна й категорична фраза, і за нею зазвичай немає жодних суттєвих фактів.
Спробуйте замінити подібні вирази на більш нейтральний варіант: “Так, у моєму житті є і злети, і падіння. Але я роблю рівно стільки, скільки можу, і так добре, як можу в цей момент”.
3. “Я сам у всьому винен”
Іноді ми намагаємося спихнути відповідальність на інших, а іноді впадаємо в іншу крайність і починаємо звинувачувати себе у всіх своїх, а заразом і чужих, бідах. Це неконструктивно і може надовго зіпсувати настрій і зруйнувати мотивацію. Спробуйте сказати: “У тому, що сталося, є моя роль. Але я несу відповідальність тільки за свої вчинки та рішення, а не за всю ситуацію загалом”.
4. “Вони напевно думають, що я…”
Ох вже ця наша вічна помилка – вважати себе центром світобудови і думати, що всіх навколо дуже турбує, який ми маємо вигляд, що говоримо і робимо. Усе це, звісно, йде від невпевненості в собі: ми, по суті, приписуємо іншим власні думки.
Тобто це не ваші однокласники на зустрічі випускників думають, що ви невдаха, а ви самі себе таким вважаєте.
І навіть якщо якісь сторонні люди дійсно від вас не в захваті, це ще нічого не означає. Тож замініть тривожне “Вони думають, що я…” на ось таке формулювання: “Вони можуть думати що завгодно, це їхнє право. Але їхня думка – тільки їхня думка, про мене вона нічого не говорить”.
5. “Я ледар і прокрастинатор”
З кожним траплялося: збирався попрацювати, зайшов в інтернет пошукати важливу інформацію, посилання за посиланням – і ось минуло три години, а ти читаєш про пластичні операції Кім Кардаш’ян або дивишся документальний фільм про рибу-краплю.
Після цього на будь-кого звалиться почуття провини: як же так, я повинен був робити щось корисне, а замість цього… я ледачий, похмурий і пасивний, я ніколи нічого не доб’юся. Тільки от від такого самобичування нікому не стане краще.
Саме почуття провини – одна з причин затяжної прокрастинації. Ми витрачаємо час даремно, потім звинувачуємо себе в цьому і вважаємо, що день уже зіпсовано і братися за справи безглуздо. Тому неконструктивні твердження краще замінити чимось на кшталт “Сьогодні просто такий день, мені потрібно було відпочити. І завтра я надолужу згаяне”.
6. “У мене ніколи нічого не вийде!”
Усі, звісно, мріють про світле, яскраве і комфортне майбутнє. Але вірити в це не завжди просто – особливо якщо з усіх боків сиплються невдачі. У голову одразу починають закрадатися занепадницькі думки: “Я ніколи нічого не доб’юся, ні в чому не досягну успіху і помру в злиднях”.
Імовірність, що так все і станеться, буде набагато вищою, якщо ви продовжите себе лаяти.
Вчені опитували 117 атлетів, кожному з яких давали інструкції про те, як вести внутрішній діалог. Частина учасників давали собі інструкції, ніяк не забарвлені емоційно, спортсмени з другої групи намагалися себе мотивувати. Третя група хвалила себе, четверта лаяла і залякувала. Показники не надто відрізнялися один від одного, але атлети з перших трьох груп все ж таки продемонстрували вищі спортивні результати та були більш упевнені в собі, ніж ті, хто себе критикував.
Якщо дуже хочеться впасти у відчай і засумніватися в собі, можна зробити це в більш щадній формі: “Так, я розумію, що на мене може чекати провал. Але це не привід не пробувати. Я в будь-якому разі винесу з цієї історії цінний досвід”.
7. “Я втратив таку можливість! Але ж міг трохи постаратися!”
Від нас часом спливають вражаючі заробітки, цікаві пропозиції та корисні знайомства. Іноді ми самі в цьому винні, а іноді так складаються обставини. Але перш ніж занурюватися в жалі, згадайте, що невдачі трапляються абсолютно з усіма.
Наприклад, колись у соцмережах був популярний хештег #меняневзяли. Під ним найрізноманітніші люди, навіть успішні та знамениті, розповідали, як зазнали невдачі під час вступу до вишу, прийняття на роботу або під час важливих переговорів.
Тому, перш ніж зітхати про згаяне і терзати себе, спробуйте висловити цю думку по-іншому: “Тут у мене не вийшло. Тому я трохи погорюю, а потім проаналізую свої помилки і буду над ними працювати”. А ще можна згадати, що сталося у вашому житті завдяки “провалу”. Наприклад, якби вас взяли на роботу мрії, ви б не влаштувалися в маленьку компанію і не зустріли там свою половину.
8. “У них завжди все виходить. Не те що в мене…”
Цікаво, чи є у світі хоч одна людина, яку не порівнювали з іншими з самого дитинства?
Петрик уже з’їв кашу, а ти ні. Маша п’ятірку отримала, а ти трійку. Усі твої однокласниці вже заміжні, а ти так і просидиш одна.
Само собою, ми звикаємо, що навколо весь час є якісь Маші й Петі, які апріорі кращі за нас. І наполегливо порівнюємо себе з ними, сподіваючись, що ні в чому їм не поступаємося. І, звісно, часто програємо порівняння, бо в когось трава обов’язково виявиться зеленішою.
Замість того щоб заздрити іншим і жорстоко лаяти себе, подивіться на ситуацію під іншим кутом: “Він добре постарався, і ось до чого він прийшов. Мені є чого в нього повчитися”. У світі вистачить успіху, грошей і любові для кожного з нас.
