Цікавість – природна якість
Люди допитливі за природою. Однак у міру того, як ми дорослішаємо, суспільство і навчальні заклади часто змушують нас обирати іншу дорогу. Побут і робота забирають у нас так багато часу, що вивчати навколишній світ і задовольняти природну цікавість стає практично неможливо.
Візьмемо історію життя Ейнштейна. Він так і не отримав рекомендаційних листів від своїх професорів в університеті, тому з 1902 по 1909 рік працював рядовим клерком у патентному бюро. Проте у нього виходило задовольняти свою інтелектуальну цікавість, навіть коли доводилося працювати по шість днів на тиждень. Ейнштейн знайшов можливість розвивати свої власні наукові ідеї, написав чотири революційні статті і назавжди змінив наше уявлення про те, що таке світло, матерія, час і простір.
Майже кожна людина здатна до критичного, творчого та новаторського мислення. У відповідному середовищі та за наявності часу ми здатні вдосконалювати наявні ідеї або придумувати нові. Однак ті з нас, хто відточує природне людське прагнення розібратися в складному устрої життя і навколишнього світу, з більшою ймовірністю відкриють або створять щось унікальне.
Не існує універсального стандарту, закону чи правила, яке дає змогу стати генієм. Геніальність – це процес розвитку, який має мало спільного з рівнем IQ. Наші здібності не висічені на генетичному камені. Вони складаються з очікувань наших батьків і близьких нам людей, а також з ідей, які впливали на нас із дитинства.
Успішні люди опановують принципи, практики та методи навчання, які покращують із часом, – і стають геніями. І будь-хто з нас може досягти досконалості у своїй справі за достатнього рівня цілеспрямованості та допитливості.
Геніальність починається з цікавості
Щоб довести свої навички до бездоганності, потрібні роки, а іноді й десятиліття. Така наполеглива робота неможлива без цікавості, без нестримного бажання копнути глибше і знайти нові способи відточити ремесло.
Згідно з дослідженнями, люди, яким потрібно менше 10 років, щоб досягти високого рівня майстерності, з більшою ймовірністю стануть геніями. Моцарт був неймовірно захоплений музикою. Йому знадобилося майже 20 років, щоб написати свій перший шедевр. Леонардо да Вінчі шалено цікавився всім на світі та був справжнім ерудитом. Томас Едісон був одержимий електричними лампочками. Чарльз Дарвін присвятив усе життя вивченню походження живих організмів. Ейнштейн сумнівався майже в усьому, що стосується часу, маси, світла і простору. Люди, яких ми вважаємо геніями, знаходять шматочки загальної картини, яких бракує, а всі інші ігнорують. Вони з’єднують ідеї та виявляють невидимий зв’язок між речами.
Мозок кожної людини несе в собі потенціал. Багато хто зупиняється на тому, що пропонує система освіти. Вони не виштовхують себе із зони комфорту і не вивчають, на що ще здатні. Вони заспокоюються. Або їх “з’їдає” побут. Або вони не можуть вийти за межі того, чого від них чекає суспільство. Вони вчаться отримувати хороші оцінки і перестають рухатися вперед, коли це вже не потрібно. Вони не йдуть за своєю цікавістю.
У кожного з нас своє унікальне мислення. Люди мистецтва мислять не так, як люди науки. Але це не робить їх менш видатними. Генії різняться набором навичок. Пікассо був генієм, але він не був ученим. Бетховен кинув школу в 11 років, щоб допомагати сім’ї, і так і не вивчив таблицю множення.
При цьому будь-хто може стати таким самим, як Альберт Ейнштейн, Вірджинія Вульф, Чарльз Дарвін або Марія Кюрі. Для цього необхідні правильне середовище, цілеспрямованість і постійний інтерес до того, що глибоко хвилює. Кожна людина здатна досягти власної величі, якщо сильно цього захоче і зможе присвятити розумну кількість часу, іноді десятиліття, тому, що їй по-справжньому небайдуже.
Геній – це будь-хто, кому вистачає цікавості, щоб шукати більш повні відповіді на звичні запитання, робити відкриття, встановлювати нестандартні зв’язки між предметами і явищами і придумувати нові способи щось зробити. Це можете бути ви.
