9 міфів із детективних фільмів і серіалів, у які не варто вірити

1. Серійні вбивці геніальні

Кадр із серіалу
Кадр із серіалу “Ганнібал”

У кіно маніяка, в якого на рахунку десятки чи сотні вбивств, часто уявляють похмурим генієм, який використовує свій неймовірний інтелект, щоб постійно обставляти служителів закону.

Згадайте Ганнібала Лектера, Декстера Моргана, Антона Чигура – це дуже розумні люди, що володіють своєрідною чарівністю і непоганим вихованням. У принципі, якби вони не були вбивцями, їх можна було б вважати цілком приємними членами суспільства і справжніми джентльменами.

Очевидно, психопати у фільмах роблять інтелектуалами, щоб глядач міг співпереживати їм.

Тихо ж таки реальні маніяки зовсім не схожі на витонченого Лектера чи похмурого й обачливого Чигура. Дослідження спеціалістів Редфордського університету показують, що IQ серійних убивць у середньому дорівнює 92,7 – і це доволі посередній показник.

Таким чином, думка про те, що ці люди – злі генії, які йдуть на крок попереду поліції, дещо перебільшена. Більшості з них вдається вчинити безкарно кілька злочинів поспіль не завдяки неймовірній хитрості, а через потурання правоохоронних органів.

2. Відбитки пальців – надійний доказ

Детективні фільми прибріхують: відбитки пальців не є надійним доказом
Зображення: Immo Wegmann / Unsplash

У телевізорі слідчим достатньо отримати один-єдиний відбиток, щоб вирахувати винного. Насправді ж дактилоскопія не вважається таким уже й надійним методом.

У більшості випадків відбитки, залишені на знаряддях убивства, є неповними або нечіткими, і їх недостатньо для підтвердження провини. Крім того, твердження, що “не існує двох людей з однаковими відбитками”, невірне: люди з практично ідентичними візерунками на подушечках пальців все ж таки трапляються.

кримінологами з Каліфорнійського університету в Ірвайні встановлені принаймні 22 випадки помилок, коли слідство зіштовхувалося зі схожими відбитками в різних підозрюваних. Зображення з камери можна збільшувати до нескінченності

Детективні фільми прибріхують: зображення з камери не можна збільшувати до нескінченності
Зображення: Chicken3gg/PULSE

Це одне з найпопулярніших кліше в детективних серіалах. Криміналісти досліджують записи з камер відеоспостереження, і фрагмент, що цікавить, з мішанини пікселів перетворюється на чітку картинку. На ній можна побачити дрібні деталі, наприклад, відображення номера машини злочинця в калюжі або плями крові на пальцях убивці.

Незручно говорити про настільки очевидні речі, але насправді роздільна здатність камер обмежена. Тому відео з подібною деталізацією вони писати не можуть.

Ставити надчіткі апарати на кожен сарай занадто дорого. Та й зберігати знятий ними у 8K матеріал накладно – ніяких жорстких дисків не напасешся.

Але взагалі поліпшити “піксельне” зображення дійсно можливо за допомогою нейромереж, які домальовують відсутні частини картинки. Ось тільки доказом така фотографія не буде.

Річ у тім, що ШІ малює не те, що повинно бути на знімку, а те, що він вважає найімовірнішим. Наприклад, відновлюючи знімок Обами, ШІ PULSE зробив його білим. Тож ця методика для слідства незастосовна.

4. Детективи збирають докази на місці злочину

Детективні фільми прибріхують: детективи не досліджують місце злочину
Кадр із серіалу "CSI: Місце злочину"

У серіалах на кшталт “CSI: Місце злочину” і “Мислить як злочинець” детективи збирають обліки на місці злочину поряд із криміналістами – хлопцями в білих комбінезонах і масках. А потім у лабораторіях разом із судмедекспертами вони вивчають знайдені зразки ДНК і відбитки пальців.

У реальності ж детективи поліції не труться навколо криміналістів і взагалі рідко перетинаються з ними, та й до лабораторій їм ходить банально нема чого . Вони отримують результати експертиз у паперовому вигляді та працюють із ними.

Тому сцени в серіалах, коли слідчий відштовхує судмедексперта від мікроскопа та починає досліджувати зразки, виглядають просто безглуздо.

5. Щоб відстежити чийсь дзвінок, потрібно утримувати абонента на зв’язку

Кадр з фільму
Кадр з фільму “Перевізник-2”

Напевно ви багато разів бачили таке: злочинець дзвонить жертві, наприклад, щоб домовитися про викуп. А оперативники намагаються відстежити, звідки віщає лиходій. Але цей процес потребує часу, і охоронці порядку тихо інструктують жертву, щоб розтягнути розмову, інакше пошук буде безуспішним.

Можливо, коли давним-давно, коли системи комутації телекомунікаційних компаній використовували складні механічні релейні мережі, це і було правдою . Але зараз визначити місцеположення абонента можна практично миттєво – навіть якщо в нього на смартфоні вимкнено GPS.

6. Якщо під час дзвінка ви чуєте свій голос, вас прослуховують

Якщо під час дзвінка ви чуєте свій голос, вас не прослуховують
Зображення: Pawel Czerwinski / Unsplash

Ще один популярний міф, що з’явився завдяки шпигунським фільмам. Насправді ж відлуння може бути спричинене безліччю найрізноманітніших причин: несправність динаміків, проблеми з обладнанням на лінії, механізми шумозаглушення, що глючать. І навіть невдало підібраний чохол на смартфоні може викликати утворення акустичного відлуння.

Тож відгуки в слухавці ніяк не пов’язані із записом розмови. Не вірите – зателефонуйте в техпідтримку свого інтернет-оператора і перевірте, чи є відлуння. Але ж вам прямо скажуть, що запишуть дзвінок.

7. Маніяки зустрічаються на кожному кроці

Маніяки не зустрічаються на кожному кроці
Кадр із фільму “Маніяк”

Серіали на кшталт “Мисливця за розумом” можуть створити враження, що вулиці кишать маніяками, яких поліція ще не затримала. І якщо десь виявляється бездиханне тіло, можна бути впевненим: це справа рук серійного вбивці – і незабаром він скоїть інші криваві злодіяння.

У реальності ж маніяків у світі не так уже й багато, якщо подивитися на статистику. Так, Бюро судової статистики США виявило , що в період з 1980 по 2008 роки тільки 1% злочинів було скоєно серійними вбивцями.

Банальні побутові розборки з сумним фіналом або розправи заради наживи набагато більш вірогідні, ніж раптова атака психопата.

8. Тіло вбитого треба обов’язково обвести крейдою

Детективні фільми прибріхують: тіло вбитого не потрібно обводити крейдою
Зображення: Wikimedia Commons

крейдяний контур, намальований криміналістами навколо трупа, – це справжнє кліше в популярній культурі. Здебільшого воно, щоправда, використовується в гумористичних фільмах і серіалах, але в минулому миготіло і в більш-менш серйозному кіно.

Насправді, звісно, експерти тіла жертв нічим не обводять – натомість вони роблять їхні фотографії. В американських криміналістів є навіть вислов “крейдяна фея” – так називають недосвідчених копів, які, надивившись у фільмах, малюють навколо трупа лінії, випадково знищуючи при цьому справді важливі докази.

В минулому поліцейські справді обводили тіла крейдою – але лише після збору всіх доказів. І не для допомоги слідству, а для фоторепортерів – щоб вони могли сфотографувати місце події, не шокуючи для цього глядачів.

9. Щоб заявити про зниклого безвісти, потрібно почекати 48 годин

Детективні фільми прибріхують: щоб заявити про зниклого безвісти, не треба чекати 48 годин
Кадр з фільму “Зникла”

Приходять родичі в поліцію, кажуть: а в нас тут людина зникла, знайдіть. Але їм відповідають: він, напевно, вирішив заночувати в друзів або просто від вас відпочити хоче. Ну або в неї підліткова криза і вона з дому втекла. Оголоситься сам, мовляв, не квапте події.

Насправді поліцейські мають прийняти заяву про зникнення людини одразу, і вони починають пошукові заходи негайно. Перші 72 години вважаються найважливішими для пошуку зниклих безвісти: якщо зниклий не знайдеться протягом цього часу, потім знайти його буде набагато складніше. Тому втрачати час і чекати дві доби в жодному разі не можна.

.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *